УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0107/7875/2012Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д.

№ провадження: 22-ц/190/5654/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берещанської І.І.

Суддів:Берзіньш В.С., Руснак А.П.

При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про зміну способу та порядку виконання рішення Залізничного районного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ РЕР ДВІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів, ОСОБА_10 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - ОСОБА_11 на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Залізничного районного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року., мотивуючи свої вимоги тим, що державна виконавча служба відмовила у відкритті виконавчого провадження з підстав того, що в резолютивній частині рішення суду відсутня вказівка на примусове виконання рішення суду. Просить змінити порядок виконання рішення від 13 листопада 2012 року шляхом зобов'язання ОСОБА_8 повернути автомобіль співвласнику ОСОБА_6

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 30 травня 2013 року заяву представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про зміну способу та порядку виконання рішення Залізничного районного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року задоволено, змінено спосіб і порядок виконання рішення шляхом зобов'язання ОСОБА_8 повернути автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, співвласнику ОСОБА_6.

Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_8 - ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволені заяви. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Ким визнано недійсним правочин купівлі-продажу спірного автомобіля, укладеного на підставі довідки-рахунку між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а тому відповідно до діючого законодавства саме ОСОБА_9 повинна повернути спірний автомобіль позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про зміну способу та порядку виконання рішення суду, місцевий суд виходив з того, що без зобов'язання ОСОБА_8 повернути спірний автомобіль співвласнику ОСОБА_6, рішення суду від 13 листопада 2012 року є невиконаним.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають діючому цивільному процесуальному законодавству.

Відповідно до ст. 373 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ РЕР ДВІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів, ОСОБА_10 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності задоволено: визнано недійсним правочин купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, укладений 01 серпня 2012 року на підставі довідки-рахунку ДПІ 348799 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8; повернуто автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 співвласнику ОСОБА_6 (а.с.94-95).

Ухвалою Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 13 лютого 2013 року вказане рішення залишено без змін(а.с.146-147).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної республіки Крим від 27 березня 2013 року роз'яснено рішення суду від 13 листопада 2012 року в частині того, що спірний автомобіль має повернути ОСОБА_8 співвласнику ОСОБА_6 (а.с.163).

Зазначена ухвала місцевого суду скасована і у роз'ясненні рішення відмовлено.

Згідно із копією постанови головного державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ Некрасова С.М. від 09 квітня 2013 року у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-0107/2234/2012, виданого 09 квітня 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя відмовлено з тих підстав, що відсутня вказівка на використання до боржника засобів примусового характеру (а.с.177).

У сенсі ст. 373 ЦПК України порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд своєю ухвалою про зміну способу та порядку виконання рішення по суті вніс зміни до змісту рішення від 13 листопада 2012 року.

З позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що позивач просила повернути їй автомобіль і з приводу цієї вимоги вона подавала докази і давала пояснення. Згідно довідки (а.с. 4) спірний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_13 12.12.2008 року, знятий з реєстрації 01.08.2012 року після смерті ОСОБА_13, за довіреністю ОСОБА_9 і зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 01.08.2012 року. З розписки на а.с. 195 слідує, що 22.02.2013 року ОСОБА_8 повернула автомобіль ОСОБА_9, оскільки у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду про зміну способу та порядку виконання рішення змінює рішення суду про визнання недійсним правочину.

Суд першої інстанції під час судового розгляду справи повинен розглянути та вирішити всі позовні вимоги.

Рішення суду повинно бути повним - містити відповіді суду на всі заявлені вимоги, а також розв'язувати всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність доводів суду щодо заявлених у справі вимог є правовою підставою діяти суду у відповідності до ст. 220 ЦПК України.

Питання щодо ухвалення додаткового рішення може бути порушено за заявою осіб, які беруть участь у справі або за власною ініціативою суду до закінчення строку на виконання рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду про роз'яснення рішення суду скасувати, а у задоволенні заяви про роз'яснення рішення відмовити.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_11 задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про зміну способу та порядку виконання рішення Залізничного районного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: