Головуючий у 1 інстанції - Шовкун В.О.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року справа №418/337/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Гаврищук Т.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області на постанову Міловського районного суду Луганської області від 4 липня 2013 року у справі №418/337/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Міловського районного суду Луганської області від 4 липня 2013 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі Луганської області (далі УПФУ в Міловському районі Луганської області) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
визнано незаконною відмову УПФУ в Міловському районі в призначенні пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Микільське Міловського району Луганської області зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, як вдові військовослужбовця, смерть якого настала в результаті захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов'язано УПФУ в Міловському районі Луганської області призначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Микільське Міловського району Луганської області зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років, як вдові військовослужбовця, смерть якого настала в результаті захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у відповідності зі ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а. с. 44-46).
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що законом не передбачено, що військовозобов'язані, призвані на збори, набирають статус військовослужбовця (а. с. 48-50).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 5).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 28.09.2010 року виконкомом Микільської сільської ради Міловського районну Луганської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6).
Відповідно до довідки Микільської сільської ради Міловського району Луганської області позивач ОСОБА_2 смерті чоловіка ОСОБА_3 в повторний шлюб не вступала (а. с. 7).
Рішенням УПФУ в Міловському районі Луганської області № 1 від 28.02.2013 року позивачеві відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки позивач не надала документу, що військовозобов'язаний підпадає під категорію військовослужбовця.
ОСОБА_3 був призваний на спеціальні збори при в/ч 57278 для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 21.09.1987 року по 04.12.1987 року, що підтверджено довідкою Міністерства оборони України від 18.02.2013 року (а. с. 9), та копією військового квитка померлого (а. с. 10).
Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 11.02.2011 року № 27777/40-2 захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 13).
Позивач має статус вдови ліквідатора аварії ЧАЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 28.04.2011 року має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, то й має пільги передбачені ст.ст. 20 п. п. 5,7,8,11,12,20,23,27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» №796. (а. с. 11).
ОСОБА_2 на день смерті свого чоловіка мешкала з ним спільно. Після смерті чоловіка позивач в повторний шлюб не вступала. Трудовий стаж позивача складає понад 30 років, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 14-18).
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058( далі Закон №1058) на момент досягнення позивачкою 50-річного віку право на пенсію за віком за наявності страхового стажу не менше 5 років мали чоловіки після досягнення 60-ти, жінки - 55-ти років.
Згідно розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058 дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Згідно з п.9 ст.1 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовій обов'язок і військову службу» ( Закон №2262) щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Пунктом «в» частини четвертої статі 30 Закону № 2262 передбачено, що батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років або якщо вони є інвалідами.
Згідно абз. 5, 6 пункту 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок. У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 26 цього Закону (на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Приміткою до статті 10 Закону № 796 передбачено, що до військовослужбовців, зокрема, належать військовозобов'язані, призвані на військові збори.
Згідно пункту «г» частини першої статті 3 Закону № 2262 умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на те, що померлий ОСОБА_3 не виконував обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а лише був призваним на збори військовозобов'язаним, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до військовослужбовців належать, в тому числі, військовозобов'язані, призвані на військові збори.
Враховуючи, що відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 11.02.2011 року № 27777/40-2 захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на дострокове призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на викладене, з врахуванням практики Вищого адміністративного суду України ( справа №К/9991/64433/11 від 13.06.2013 року) колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив спір, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Міловського районного суду Луганської області від 4 липня 2013 року у справі №418/337/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: М.М. Гімон
Т.Г. Гаврищук