РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/1032/13Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
"21" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.,
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року у сумі 39946, 68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений договір № SIXRRC18880001 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав кредит у сумі 23156,90 грн. на строк 36 місяців зі сплатою 12 відсотків на рік за користування кредитом.
Позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 14 березня 2013 року становить 39946,68 грн., яка складається з : пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором - 37568, 27 грн., штрафу - 500 грн.(фіксована частина), та штрафу - 1878,41 грн. (п'ять відсотків від суми заборгованості - процентна складова).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 19 червня 2013 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволений.
Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення за відсутності його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, чим позбавив можливості заявити про необхідність застосування наслідків пропуску позовної давності, залишена поза увагою обставина повної оплати заборгованості по тілу кредиту та процентів за користування грошима ще у 2011 році, наявність домовленості між ним та Банком щодо реструктуризації боргу по пені та штрафу, наявність у відповідача тяжкого захворювання та важкого майнового стану, що позбавляє його можливості сплати заборгованості у розмірі, визначеному у позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 та 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № SIXRRC18880001 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав споживчий кредит у сумі 23156, 90 грн. на строк 36 місяців зі сплатою 12 відсотків на рік за користування кредитом (а.с. 12-32). Даний договір складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі - Умови), з яким відповідач ознайомлений та згоден їх виконувати, про що свідчить його підпис у заяві (а.с. 97-99). Відповідальність позичальника за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань за договором передбачена п.п. 6-1; 6-2;6-3; 6-4 (а.с. 97-99).
Пунктом 6.6. Умов передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлений сторонами тривалістю 5 років (а.с. 97-99).
Згідно розрахунку заборгованість за кредитом станом на 14 березня 2013 року складає 39946,68 грн., у тому числі: пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором - 37568, 27 грн., штраф - 500 грн.(фіксована частина) та штраф - 1878,41 грн. (п'ять відсотків від суми заборгованості (процентна складова) (а.с. 9-11).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Банку у повному обсязі у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору.
Між тим, колегія суддів вважає заслуговуючими на увагу доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З матеріалів цивільної справи № 2/121/346/2012 (а.с. 2-3) вбачається, що 22 серпня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звертався до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SIXRRC18880001, що укладений між сторонами 22 лютого 2008 року, у розмірі 44 096, 77 грн., яка складалась з 12 443, 46 грн. - заборгованості за кредитом, 2 532, 57 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 26 544, 70 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2076, 04 грн. процентна складова.
У матеріалах вказаної справи міститься квитанція про сплату ОСОБА_6 13 грудня 2011 року 15 454, 32 грн. заборгованості за кредитним договором (а.с. 39).
24 січня 2012 року зазначена заява Банку залишена без розгляду на підставі заяви представника Банку у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем заборгованості (а.с. 42, 44).
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 27 постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на його неналежне сповіщення про час та місце вирішення спору, що позбавило його можливості заявити передбачені законом клопотання та подати відповідні заяви.
Колегія суддів бере до уваги дане посилання апелянта у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи даних щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи 19 червня 2013 року, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції при вирішенні спору вважає за необхідне розглянути подану до суду апеляційної інстанції заяву відповідача про застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин.
Заявник у якості підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України посилається на те, що ним у повному обсязі погашена заборгованість по кредиту ще у 2011 році, не погашена лише неустойка, розмір якої значно перевищує розмір збитків. Відповідач також просить врахувати незадовільний стан його здоров'я та наявність у нього на утриманні 6 осіб.
На підтвердження доводів щодо майнового стану та незадовільного стану здоров'я відповідачем надана довідка щодо складу сім'ї та медичні довідки, які свідчать про наявність у відповідача другої, а на теперішній час третьої групи інвалідності, періодичного знаходження його на лікуванні у медичних закладах.
З урахуванням наведених обставин, вимог закону, та враховуючи, що сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, що пред'явлена до стягнення - 37568, 27 грн. значно перевищує як саму суму кредиту (23156,90 грн.) так і розмір заборгованості за кредитним договором - 12 443, 46 грн., яка була повністю погашена відповідачем ще 13 грудня 2011 року, належне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором за період з 2008 року по вересень 2009 року, часткове погашення заборгованості по пені 11січня 2012 року (2140 грн. а.с.11), колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань до 20 000 грн.
Посилання апелянт на сплив позовної давності до вимог позивача про стягнення пені не заслуговує на увагу з огляду на час сплати відповідачем основної заборгованості за кредитним договором - 13 грудня 2011 року, та положень пункту 6.6. Умов.
Довід апеляційної скарги щодо наявності договору про реструктуризацію пені не підтверджений матеріалами справи, а тому не заслуговує на увагу.
Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1,3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року в частині визначення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», змінити, зменшити розмір пені до 20 000 (двадцяти тисяч) грн., розмір судового збору до 223, 78 грн.
Визначити, що загальна сума (з урахуванням судового збору), яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за договором № SIXRRC18880001 від 22 лютого 2008 року, складає 22602 (двадцять дві тисячі шістсот два) грн. 19 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова