Справа № 121/2205/13-к
1-кп/121/109/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі судді: Ганича М.Ф.
при секретарі: Клевасові Д.В.
за участю прокурорів: Противенського А.Л., Семенчука Д.О., Ватрас Н.Ю.
та потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду обвинувальні акти по кримінальним провадженням № 12013130800000096 від 18 січня 2013 року та № 12013130800000628 від 02 квітня 2013 року відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шахти, Ростовської області, Російської Федерації, руського, громадянина Російської Федерації, зі середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 17 лютого 2012 року Ялтинським міським судом АР Крим за ч. 1 ст. 185 КК України до 6 (шісті) місяців арешту,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4, будучи судимим 17 лютого 2012 року Ялтинським міьким судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість знов вчинив корисливі кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Так, 31 рудня 2012 року приблизно о 21:00 годині по місцю проживання ОСОБА_4, а саме по АДРЕСА_4, прибув ОСОБА_1, який з собою приніс та залишав у квартирі ОСОБА_4 GPS - навігатор, вартістю 899 гривень.
Приблизно о 02:00 годині 01 січня 2013 року у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення навігатора, який приніс ОСОБА_1 З цією метою ОСОБА_4, приблизно о 02:10 годині цього ж дня, діючи таємно, повторно, викрав навігатор, звернувши його на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_1 матеріальний збиток на 899 гривень.
Крім того ОСОБА_4 на початку січня 2013 року приблизно о 13:00 годині, знаходячись по місцю свого тимчасового проживання, маючи вільний доступ до приміщення, а саме в квартирі АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав соковижималку «Zelmer», вартістю 625 гривень. Після чого ОСОБА_4 залишив місце події, звернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану суму.
Крім того ОСОБА_4 01 квітня 2013 року о 01:00 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, маючи злочинний намір на таємне викрадення майна, діючи повторно з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження заднього лівого скла, припаркованого біля вказаного будинку, автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1, викрав автомагнітолу «Ріоneer» чорного кольору, вартістю 300 гривень, електродриль, вартістю 400 гривень, автомобільний домкрат, вартістю 100 гривень. Після чого ОСОБА_4 залишив місце події, звернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 800 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєних злочинах визнав в повному обсязі та пояснив, що 31 грудня 2012 року приблизно о 21:00 годині по місцю його тимчасового проживання в квартиру АДРЕСА_4, приїхав ОСОБА_1, який з собою приніс GPS - навігатор та панель від автомагнітоли, які він поклав на тумбочку в кімнаті. Приблизно о 02:00 годині 01 січня 2013 року він побачив, що навігатор ОСОБА_1 впав за тумбочку, про що ОСОБА_1 він не повідомив. В цей момент у нього виник умисел на заволодіння цім навігатором. Через деякий час ОСОБА_1 помітив зникнення навігатора, у зв'язку з чим вони разом стали його шукати, проте не знайшли. Коли ОСОБА_1 поїхав від нього, він присвоїв навігатор собі, продавши його. Крім того, на початку січня 2013 року, у обідній час, він, знаходячись по місцю свого тимчасового проживання в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що власниця квартири ОСОБА_3 відпочиває, викрав соковижималку останньої, після чого продав її. Крім того, в ніч на 01 квітня 2013 року, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження заднього лівого скла автомобіля «ВАЗ 21099» держномер НОМЕР_1, припаркованого біля будинку АДРЕСА_3, викрав майно, а саме автомагнітолу чорного кольору, електродриль, автомобільний домкрат. Після чого з викраденим майном з місця події втік. У скоєному розкаюється.
Крім повного визнання вини обвинуваченим у скоєних кримінальних правопорушень, його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_1 винуватість ОСОБА_4 підтверджується крім його показань наступними доказами.
Так потерпілий ОСОБА_1, допитаний у судовому засіданні, пояснив, що 31 грудня 2012 року приблизно о 21:00 годині він приїхав до місця проживання ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_4. Оскільки він боявся викрадення, панель від автомагнітоли та GPS - навігатор, які встановлені у нього в автомобілі, він взяв з собою та залишив в одному з приміщень квартирі на тумбочці. Коли він прокинувся, приблизно о 02:00 годині 01 січня 2013 року та збирався поїхати від ОСОБА_4, він помітив, що на тумбочці не має навігатора. Він, разом з ОСОБА_4 почав його шукати, однак його не знайшли. Після чого він поїхав від ОСОБА_4 Далі він написав заяву в міліцію та через деякий час співробітники міліції повернули йому навігатор, який вкрав ОСОБА_4. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, оскільки навігатор йому повернули.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1, за фактом викрадення у останнього GPS - навігатора, повністю узгоджуються з дослідженими матеріалами кримінального провадження, а саме:
- заявою ОСОБА_1 про викрадення 01 січня 2013 року ОСОБА_4 у нього GPS - навігатора (а.п. 18);
- протоколом огляду від 22 лютого 2013 року з фототаблицією, в ході проведення якого був оглянути викрадений у ОСОБА_1 01 січня 2013 року GPS - навігатор (а.п. 31);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 22 лютого 2013 року, під час проведення якого, ОСОБА_1 впізнав свій навігатор (а.п. 33-35).
По епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3 винуватість ОСОБА_4 підтверджується крім його показань наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні, пояснила суду, що на початку січня 2013 року вона помітила, що з її квартири АДРЕСА_1, зникла соковижималка, яка належить їй. Вона звернулась до обвинуваченого ОСОБА_4, який тимчасово проживав у неї в квартирі, з приводу пропажі соковижималки, на що ОСОБА_4 відповів, що це він викрав та продав її, оскільки у нього не було грошей на особисті нужди. Матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має, оскільки викрадене майно їй повернуто.
По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 винуватість ОСОБА_4 підтверджується крім показань обвинуваченого наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_2, будучи допитаний у судовому засіданні, пояснив, що 01 квітня 2013 року, приблизно о 07:30 годині він підійшов до свого автомобіля «ВАЗ-21099» держномер НОМЕР_1, який він припаркував біля будинку АДРЕСА_3, де побачив пошкодження лівого заднього скла. Після чого він викликав наряд міліції та коли міліція проїхала та автомобіль був оглянутий, було встановлено, що з автомобіля викрали автомагнітолу, електродриль та автомобільний домкрат.
За фактом викрадення майна ОСОБА_2, крім показань потерпілого та зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_4, винність останнього підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця події від 01 квітня 2013 року, в ході проведення якого було встановлено факт проникнення до автомобіля ОСОБА_2 та виявлений слід пальця руки на поверхні скла водійської двері з зовнішньої сторони (а.п. 87);
- висновком експерта № 242 від 16 травня 2013 року, згідно якого слід папілярного узору пальця руки, відкопійований на відрізок плівки «СТ», виявлений на поверхні скла водійської двері з зовнішньої сторони, вилучений при огляді місця події від 01 квітня 2013 року за фактом крадіжки з автомобіля «ВАЗ 21009» д/н НОМЕР_1 по АДРЕСА_3, належить ОСОБА_4 (а.п. 90-94).
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений винний у скоєнні інкримінованих йому злочинах і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обговорюючи питання про міру покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психоневрологічному диспансері м. Ялти не перебуває.
В якості пом'якшуючих покарання обставин суд бере до уваги повне визнання провини обвинуваченим, щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, котрий на даний час потребує операції в умовах стаціонару, суд вважає за можливим призначити обвинуваченому підсудному покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, оскільки суд переконаний, що мета покарання може бути досягнута й без ізоляції підсудного від суспільства, але в умовах здійснення за ним контролю. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню підсудного, а також запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати по справі на залучення експерта в сумі 196 гривень, що підтверджені документально.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази:
- GPS - навігатор в корпусі чорного кольору, переданий під розписку потерпілому ОСОБА_1 (а.п. 37) - залишити останньому за належністю;
- соковижималка «Zelmer», передана потерпілій ОСОБА_3 під розписку (а.п. 96) - залишити останньої за належністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя: