15.08.2013 Справа № 2-59/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Сакаді О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» та Приватного акціонерного товариства «ОТП Банк» про припинення договору поруки,

встановив:

ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3, як поручителя, заборгованість за кредитним договором в уточненому розмірі 7 376 758 грн. 73 коп., посилаючись на те, що 26 червня 2008 року ОСОБА_4 укладено кредитний договір, внаслідок невиконання якого виникла зазначена заборгованість, а тому внаслідок смерті останньої позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, як поручителя.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просить припинити договір поруки від 26 червня 2008 року № SR-SME005/232/2008 посилаючись на те, що на момент смерті ОСОБА_4 з останньою не проживав та спадщину після її смерті не приймав. Доводив, що внаслідок смерті боржника порука в силу вимог ст. 523 і ч. 3 ст. 559 ЦК України припинилася, коли ОСОБА_3 за умовами договору поруки за нових боржників не поручався.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг» просив про задоволення первісного позову з викладених у ньому підстав, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити та вважав його безпідставним.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у зустрічному позові та просив про їх задоволення, у задоволенні первісного позову просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Зі справи встановлено, що 26 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», який відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 23 квітня 2008 року змінив назву на ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № СМ-SME005/232/2008, за яким остання зобов'язалася повернути отримані грошові кошти в сумі 648 600 доларів США у строк до 26 червня 2018 року (частина 1 кредитного договору), здійснюючи щомісячні виплати, разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 5,99 % річних. (п.3 частини 1 кредитного договору).

01 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено шлюб та ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4.

30 березня 2009 року між ОСОБА_4 та банком укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року, відповідно до якого внесено зміни до п. 3 кредитного договору та викладено в наступній редакції: «на період з 30 березня 2009 року по 27 вересня 2009 року включно, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процента ставка в розмірі 6,85 % річних. Дату остаточного повернення кредиту встановлено 26 червня 2023 року.

29 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № СМ-SME005/232/2008/2 до кредитного договору № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року, де змінено преамбулу кредитного договору в зв'язку із зміною прізвища позичальника на ОСОБА_4.

26 червня 2008 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено договір поруки № SR-SME005/232/2008.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

Згідно п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

30 березня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № SR-SME005/232/2008 від 28 червня 2008 року відповідно до п.п. «а» п.4 зазначено, що боржник зобов'язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 26 червня 2023 року.

29 квітня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено додатковий договір № 2 до договору поруки № SR-SME005/232/2008 від 28 червня 2008 року відповідно до якого прізвище боржника змінено на ОСОБА_4

12 лютого 2009 року боржнику та поручителю надіслано вимоги (вих. № № 22-2/64002 та 22-2/64003) про погашення заборгованості за кредитним договором.

Однак у подальшому сторони продовжили договірні відносини, уклавши згадані вище додаткові угоди на нових умовах.

05 березня 2010 року між ТОВ "ОТП Факторинг» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 вказаного договору в порядку та на умовах визначених цим договором, ПАТ «ОТП Банк» продає (переступає) ТОВ «ОТП Факторинг» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік який міститься у додатку № 1 до цього договору.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 березня 2010 року, ПАТ «ОТП Банк» продає (переуступає) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає в себе і кредитний договір № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року.

Таким чином «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» в цій справі.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 17 березня 2010 року виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис №8.

Відповідно до листа Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 13 серпня 2010 року № 1991/02-14, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена за заявою ТОВ «ОТП «Факторринг» та зареєстрована за № 470 від 23 липня 2010 року.

Таким чином після смерті боржника позивач пред'явив вимогу до її спадкоємців шляхом направлення вимоги до нотаріальної контори згідно ст. 1281 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 1281 ЦК спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Із положень статей 553 та 554 ЦК випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Відповідно до вимог ч.1 та ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Судом встановлено, що укладеним договором поруки між поручителем та банком, жодних умов щодо відповідальності поручителя у випадку смерті боржника за основним зобов'язанням не передбачено.

Таким чином, договір поруки не містить відповідальності поручителя у разі переводу боргу на іншу особу без його згоди.

В п. 1.1 договору поруки поручитель поручився за виконання обов'язків боржника належним чином.

Обов'язок ОСОБА_3 відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року іншими особами, зокрема спадкоємцями померлої ОСОБА_4, умовами зазначеного договору поруки не передбачено.

Відтак ОСОБА_3 поручився за виконання зобов'язання тільки боржником ОСОБА_4, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до роз'яснень даних у п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договір поруки.

Позивачем не зазначено у позовній заяві, а також і не надано будь-яких доказів, які б вказували на те, що поручитель давав згоду, зафіксовану у договорі поруки чи будь-яким іншим способом, відповідати за будь-якого нового боржника за вказаним кредитним договором, тому на нього не може бути покладено відповідальність за порушення боржником щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника.

Таким чином, зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року припинилися у зв'язку зі смертю позичальника.

Твердження позивача про те, що строк виконання основного зобов'язання за яким має відповідати поручитель настав раніше, до смерті боржника, зокрема 27 листопада 2009 року в зв'язку з пред'явленням кредитором вимоги поручителю, перед судом згідно ст. 60 ЦПК України не доведено і встановлених вище правовідносин сторін не спростовує.

Що стосується доводів позивача про те, що згідно п. 4.2 договору поруки відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі, а тому на поручителя слід покласти відповідальність по поверненню грошових коштів незалежно від смерті боржника, то зазначені доводи є безпідставними, які вимогам ст.ст. 523, 553, 554, 559, 608, 1281 ЦК України не відповідають.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги до поручителя про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № СМ-SME005/232/2008 від 26 червня 2008 року задоволенню не підлягають, а договір поруки № SR-SME005/232/2008 від 28 червня 2008 року має бути визнано припиненим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Оскільки кредитор не визнає право поручителя на припинення зобов'язання, суд вважає необхідним на підставі ст. 16 ЦК України захистити права поручителя шляхом задоволення зустрічного позову та визнати поруку припиненою.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

у задоволенні первісного позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Договір поруки № SR-SME005/232/2008 укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 від 28 червня 2008 року визнати припиненим.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя