ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2013 року Справа № 20/5005/1566/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.
представники сторін:
від відповідача: Чеславська Н.Г., довіреність № 222 від 03.06.13, представник;
прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явилися, які про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 20/5005/1566/2012
за заявою: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.12 р. у справі №20/5005/1566/2012
за позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в інтересах Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №21, м. Дніпропетровськ
про стягнення 453 761 грн. 82 коп.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 20/5005/1566/2012 (суддя Казарцева В.В.) заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №21 задоволено частково в частині зміни назви підприємства. Змінено назву Боржника з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №21 на Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради. В іншій частині заяви відмовлено.
Відмовляючи в задоволені заяви про розстрочку виконання рішення господарський суд виходив з відсутності підстав для задоволення заяви внаслідок ненадання заявником доказів стосовно тих обставин, які вказані ним у цій заяві.
Крім цього, суд відмовив заявникові в задоволенні вимоги про визнання наказу про примусове виконання № 20/5005/1566/2012 від 12.12.2012р. таким, що не підлягає виконанню з причин не подання у судове засідання відповідної довідки, підписаної керівником і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше виданим наказом, списано з його рахунку або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження, а також не розглядав його вимоги про зміну суми основного боргу господарський суд.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 20/5005/1566/2012 скасувати.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що судом необґрунтовано не прийнято до уваги скрутне фінансове становище підприємства, підтверджене довідкою, добровільну сплату ним основного боргу та згоду позивача на розстрочення виконання рішення суду. Заявник не був присутній у судовому засіданні з причини несвоєчасного сповіщення про час розгляду справи, а тому був позбавлений можливості надати суду докази, відсутність яких стала однією з причин відмови в задоволені заяви.
Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Кузнецової І.Л. від 07.08.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Герасименко І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 20.08.2013 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Кузнецової І.Л. від 16.08.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.
В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.08.2013р.
Представники Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні просили суд розстрочити виконання рішення, надавши клопотання про залучення додаткових доказів, при цьому обґрунтовували неможливість подання зазначених доказів до господарського суду Дніпропетровської області тим, що не були присутніми у судовому засіданні, а документи при первісному поданні до суду першої інстанції готовилися некомпетентним фахівцем, який на той час заміщав головного бухгалтера підприємства, який в свою чергу знаходився у відпустці.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання скаржника по наданню розстрочки виконання рішення вказуючи, при цьому, на те, що обставини, наведені в клопотанні, не є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання представник Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська не з'явився, надавши відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити частково, розстрочити виконання рішення на 4 місяці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2012р. у справі №20/5005/1566/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року, з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 21 на користь Комунального виробничого Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м.Дніпропетровська було стягнуто основний борг в сумі 339 556,04 грн. та судовий збір в сумі 6791,12 грн. На підставі зазначеного рішення 12.12.2012 р. було видано наказ про примусове виконання №20/5005/1566/2012.
04.08.2013р. Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду від 16.10.2012р у справі № 20/5005/1566/2012 строком на 1 (один) рік, розподіливши стягнення рівними частками щомісячно. Крім цього в своїй заяві Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради просило суд винести ухвалу про визнання наказу про примусове виконання № 20/5005/1566/2012 таким, що не підлягає виконанню, винести ухвалу про зміну найменування відповідача у справі на Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради і зміну суми основного боргу.
В обґрунтування заяви заявник посилається на перебування підприємства у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується відповідною довідкою. Крім цього відбулася зміна назви відповідача, яка підтверджується витягом зі статуту. Заявником добровільно частково сплачена сума боргу у розмірі 35000 гривень і на теперішній час сума боргу зменшена до 295556,04 гривень.
За наслідками розгляду поданої заяви господарським судом винесена оскаржувана ухвала.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках залежно від обставин справи може розстрочити виконання рішення.
В п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочку виконання рішення господарський суд має надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення (ухвалу) у встановлений строк.
У даному випадку, при відмові в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду господарським судом цілком вірно вказано на відсутність належних доказів неможливості такого виконання. Заявник в своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду обмежився лише посиланням на своє скрутне матеріальне становище, що на його думку підтверджується довідкою, яка в свою чергу містить лише дані про дебіторську, кредиторську заборгованості, розміри щомісячних нарахувань і надходження коштів. У даному випадку, обставини, покладені відповідачем в обґрунтування клопотання про надання розстрочки виконання рішення не є винятковими в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України.
Наявність згоди позивача на розстрочку до чотирьох місяців не є безумовною підставою для надання судом такої розстрочки боржникові.
Обов'язок доведення відповідних обставин, надання доказів згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України покладається саме на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання ухвали господарським судом відмовлено цілком правомірно.
У відповідності до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №21 " не брало участі у справі в ході її розгляду місцевим судом.
Відповідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини другої статті 121 ГПК неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням того, що судом першої інстанції додержано вимоги статті 64 та статті 87 ГПК, розгляд справи за відсутності сторін є правомірним. Клопотання заявника про залучення додаткових доказів, частина яких підтверджує обставини, які виникли після розгляду справи судом першої інстанції і неможливість подання яких при звернені до суду першої інстанції заявником, крім неприсутності у судовому засіданні також вмотивована знаходженням у відпустці головного бухгалтера підприємства, суд знаходить необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а додатково додані докази не приймає до уваги.
З огляду на вищевикладене, відмова суду в винесенні ухвали про визнання наказу про примусове виконання № 20/5005/1566/2012 таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою і правомірною.
У відповідності до частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Висновок суду про можливість зміни назви боржника з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №12» на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 21» Дніпропетровської міської ради на підставі наданого Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 26.12.2012р. № 48/30, державної реєстрації змін до установчих документів проведеної 19.02.2013р. суд находить обґрунтованим і законним.
Разом з тим, приймаючи рішення про відмову в задоволенні іншої частини вимог, викладених в заяві про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції не вмотивував в зв'язку з чим, він відмовив заявникові в задоволенні вимоги про зміну суми основного боргу.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши доводи заявника доходить висновку про необхідність відмови в задоволені вимоги заявника про зміну суми основного боргу з огляду на те, що вказана вимога викладене некоректно, є нечіткою і незрозумілою.
Враховуючи викладене ухвалу господарського суду слід залишити без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 20/5005/1566/2012 - залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.08.2013р.
Головуючий суддя М.О.Дармін
Суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
з оригіналом згідно
пом.судді А.В.Баранова
23.08.13р.