Справа № 159/944/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Гордійчук І.В.

Провадження № 22-ц/773/1255/13 Категорія:23 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Свистун О.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Подолюка В.А.,

при секретарі - Перебойчука Р.В.,

з участю: відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою позивача приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 02 липня 2013 року в позові ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено

Не погоджуючись із даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у письмовому клопотанні просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що особовим рахунком ОСОБА_1 в структурі грошових нарахувань та надходжень № НОМЕР_1 від 05.02.2013 року підтверджено, що ОСОБА_1 до 01.03.2010 року, тобто на протязі 24 місяців, сплачено 6033,93 грн., а отже відповідачем виконані умови договору щодо повної сплати вартості обладнання та фінансової комісії в передбачені у договорі строки

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було повністю виконано зобов'язання за Договором про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме в установлені строки сплачено кошти в сумі 6033,93 грн. за отримане згідно умов договору обладнання.

Висновки суду відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам та нормам матеріального права, якими врегульовані ці правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 лютого 2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», в інтересах якого діяв ТОВ «Версія-Сістемс», та ОСОБА_1 був укладений договір № 08022610 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, згідно якого відповідач отримує обладнання та інші товари на умовах, передбачених Правилами отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseІT, які є невід'ємною частиною зазначеного договору.

Згідно з п.3.3 Правил пакети LeaseІT формуються і затверджуються оператором LeaseІT та є публічною пропозицією оператора LeaseІT. Умовами Пакету LeaseІT Інвайт встановлено вид договору - фінансовий лізинг, строк якого становить 2 роки, кількістю місячних лізингових платежів - 24 та проценти за надання фінансування - 1,8 % (для учасників групи з двох осіб) від первісної вартості обладнання в місяць до повної виплати вартості обладнання, а також визначено, що виплати проводяться щомісячно рівними частинами і перехід права власності відбувається після виплати повної вартості обладнання. Можливе дострокове погашення вартості обладнання без додаткових комісій (а.с. 14).

Платежі розраховуються помісячно відповідно до умов договору та пакету "LeaseІT Інвайт", а саме: вартість обладнання ділиться на 24 частини та додається 1,8 % від первинної вартості обладнання.

Пунктом 16.1 Договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання з ініціативи будь-якої з Сторін, або з підстав, передбачених цим Договором та Правилами, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

27 лютого 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено з ОСОБА_2 договір взаємної поруки.

Судом встановлено, що відповідно до накладної-вимоги № 20083537 від 26.02.2008 року, ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» умови договору виконано в повному обсязі та було передано ОСОБА_1 в користування обладнання загальною вартістю 4185,00 грн. (а.с. 15-18).

26 лютого 2008 року відповідно до Договору та вищевказаної накладної, відповідач ОСОБА_1 підтвердив прийняття ним зобов'язання. Згідно з умовами договору він зобов'язаний був сплачувати лізингові (орендні) платежі щомісячно на протязі 24 місяців в розмірі + 1,8 % фінансової комісії від вартості обладнання. Компенсація вартості товару за один місяць без фінансової комісії складає 174,38 грн. Фінансова комісія за один місяць до повної виплати вартості обладнання 75,33 грн. , що становить 249.71 грн.

Особовим рахунком ОСОБА_1 в структурі грошових нарахувань та надходжень № НОМЕР_1 від 05.02.2013 року підтверджено, що ОСОБА_1 до 01.03.2010 року, тобто на протязі 24 місяців, сплачено 6033,93 грн., а отже відповідачем виконані умови договору щодо повної сплати вартості обладнання та фінансової комісії в передбачені у договорі строки (а.с. 19-20).

Підпунктом 6.12 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг встановлено, що у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseIT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Як вбачається з особового рахунку, позивачем з 03.11.2008 року збільшено місячний платіж, додатково ОСОБА_1 нараховано до сплати як індексація місячних платежів у зв'язку зі зміною курсу гривні до долара США з 03.11.2008 року по 01.02.2013 року на загальну суму 3 631,24 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем цих сум, нараховані штрафні санкції за вказаний період.

Формула розрахунків додаткової оплати наведена позивачем в письмових поясненнях, наявних в матеріалах справи.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч.2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до зазначених положень закону зміна умов договору здійснюється тільки за згодою сторін.

Як вбачається з договору, сторони передбачивши можливість одноосібно переглянути розмір лізингових платежів (тобто ціну договору лізингу) у випадку зміни курсу долара до гривні, не передбачили формулу та порядок проведення такого розрахунку, а тому розрахунок нарахованої доплати повинен був погоджений з відповідачем і проведений з його згоди.

Однак, відповідач заперечує свою згоду на проведення доплати. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був ознайомлений з проведеною індексацією та надав згоду на її нарахування не підтверджено жодними доказами як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що йому взагалі не надсилалися повідомлення про розмір оплати, а проводив оплату в такому розмірі, яку вказав позивач під час укладення договору. Інших доказів, які б заперечили пояснення відповідача позивач суду не надав.

Здійснення проплати за один місяць відповідачем в більшому розмірі, ніж було передбачено в договорі при його укладенні не може підтверджувати цих обставин, оскільки відповідно до умов договору відповідач мав право на дострокове погашення вартості обладнання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності у договорі фінансового лізингу погодженої сторонами формули розрахунку додаткової оплати лізингодавець, здійснивши розрахунок такої доплати за формулою, не узгодженою з лізингоотримувачем, фактично змінив істотні умови договору в односторонньому порядку без згоди відповідача, тому передбачених законом підстав для стягнення цих сум солідарно з відповідачів немає.

Колегія суддів не погоджується із посиланням у рішенні суду на те, що умовами укладеного між сторонами договору та Правилами отримання ІТ - обладнання не передбачено зміну розміру лізингових платежів у випадку зміни курсу долара та невідповідність наявного у матеріалах справи договору взаємної поруки нормам чинного ЦК України, який укладений у письмовій формі, містить власноручний підпис поручителя, у якому зазначено дату його укладення та обсяг поручительства. Однак, зазначені висновки не дають підстав для скасування справедливого та правильного по своїй суті рішення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: