Справа № 127/12500/13-к

1/127/396/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2013 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

за участю:

захисника - адвоката ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, розлученої, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, являється громадянкою, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю 4-ї категорії, раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українки, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого охоронником ДСО «Титан», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 року, біля 20:30 год., ОСОБА_4, перебуваючи біля магазину «Гроно», що розташований по вул. Коцюбинського, 35 в м. Вінниці, на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинила сварку з ОСОБА_2, в ході якої умисно, з метою заподіяння шкоди здоров'ю, нанесла йому удар повною пляшкою горілки, ємністю 0,5 л., яка знаходилась в пакеті, в тім'яну ділянку голови, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, підшкірної гематоми м'якої ділянки голови, які згідно акту судово-медичного обстеження №843 від 07.05.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, 22.02.2012 року, біля 20:30 год., ОСОБА_5, перебуваючи біля магазину «Гроно», що розташований по вул. Коцюбинського, 35 в м. Вінниці, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_2, умисно наніс йому удару рукою в грудну клітину, та удару кулаком в область голови, в наслідок яких ОСОБА_2 відчув сильний, нестерпний біль, що спричинив йому фізичні страждання.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою винну у скоєнні інкримінованих їй діянь, передбачених ст. 125 ч. 1 КК України не визнала, дала суду показання, що потерпілого вона не била, тілесних ушкоджень йому не спричиняла. Вказала, що з ОСОБА_2 вона тривалий час перебуває в неприязних стосунках. Так, 22.02.2012 року, в вечірній час доби, приблизно о 18:00 год., вона вийшла з перукарні та мала намір повертатися додому. Коли вона підійшла на зупинку маршрутного таксі, побачила там ОСОБА_2, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння та побачивши її вчинив сварку, схопив її за руку, відірвав рукав на одязі та ображав її брутальною лайкою. Зрозумівши, що їй загрожує небезпека, вона зателефонувала до міліції, однак помилилась номером, набравши Замостянський РВ міліції замість Староміського РВ міліції, а тому їй відмовили приїхати на виклик. Будучи наляканою діями ОСОБА_2 вона зателефонувала своєму синові ОСОБА_5 пояснила, що сталось та попросила під'їхати та забрати її. В цей час до них підійшли два чоловіка і сказали, щоб потерпілий її відпустив на що ОСОБА_2 відповів, що вона його дружина і він сам з нею розбереться. Вона просила перехожих викликати міліцію, проте їй ніхто не допоміг. Через приблизно 10 хвилин приїхав її син ОСОБА_5 з друзями, підійшов до потерпілого і сказав, щоб той відпустив її, після чого забрав її в автомобіль і відвіз додому. Потерпілий погрожував їм вслід.

В руках у потерпілого, як їй здається, був якийсь пакет. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не було, в її присутності потерпілий не падав. Ударів та тілесних ушкоджень ОСОБА_2 її син не наносив.

Після вказаних подій вона з ОСОБА_2 більше не спілкувалась, їй було відомо, що останній деякий час перебував в лікарні лише з приводу оформлення пенсії по інвалідності.

Цивільний позов потерпілого не визнала.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованих йому діянь, передбачених ст. 126 ч. 1 КК України не визнав, дав суду показання, що 22.02.2012 року, приблизно о 18:00 годин, коли він гуляв зі своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до нього на мобільний телефон зателефонувала його мати ОСОБА_4 яка плакала та повідомила, що на зупинці біля магазину «Гроно» її ображає колишній чоловік ОСОБА_2, з яким вона тривалий час перебувала в неприязних стосунках, просила забрати її. Приблизно через 5-10 хвилин після дзвінка, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він під'їхав та разом з друзями підійшов до магазину «Гроно», де побачив матір ОСОБА_4 та її колишнього чоловіка ОСОБА_2, який тримав її за руку та обзивав брутальними словами, також він побачив, що у матері був розірваний рукав. На його вимогу ОСОБА_2 відпустив матір і вони пішли до машини. Тілесних ушкоджень потерпілому він не наносив та будь-яких тілесних ушкоджень на потерпілому він не бачив.

Навздогін ОСОБА_2 обзивав їх та погрожував розправою. ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп'яніння.

Коли він під'їхав до магазину, то бачив, що в руках у його матері була сумочка, а в руках у ОСОБА_2 якийсь пакет.

Під час його допиту слідчим, він надавав аналогічні показання, проте з протоколом допиту він не знайомився та не читав його, лише підписав. Вказані події відбувались приблизно о 18 год., в пояснення написали, що о 20 годині, він не думав, що це має суттєве значення. Дільничний інспектор міліції не роз'яснив йому його права.

Цивільний позов потерпілого не визнав.

Незважаючи на не визнання вини підсудними, їхня вина у вчиненні інкримінованих злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами в справі.

Так, допитаний в судовому засідання потерпілий - скаржник ОСОБА_2 дав суду показання, що ОСОБА_4 являється його колишньою дружиною, ОСОБА_5 - її син. Він працює водієм на Вінницькому «Хлібзаводі», 22.02.2012 року, він повертався з роботи додому і по дорозі придбав пляшку горілки та продукти харчування, які ніс в руках, в пакеті. Того дня алкогольних напоїв він не вживав. На зупинці громадського транспорту, біля магазину "Гроно" в м. Вінниці, він чекав на маршрутне таксі, коли до нього підійшла ОСОБА_4, яка вхопила його за одяг та почала кричати, що він їй погрожує, після чого подзвонила до свого сина ОСОБА_5, який через декілька хвилин прибіг. ОСОБА_5 був один, без друзів. Підсудний ОСОБА_5 вдарив його кулаком в грудну клітину, від болю він зігнувся, після чого підсудний наніс йому ще один удар кулаком та він впав на коліна. В цей час ОСОБА_4 вихопила з його рук пакет з пляшкою горілки та вдарила його зі всієї сили пакетом з пляшкою по голові. Від удару він втратив свідомість, а коли через декілька хвилин прийшов до тями, підсудних вже на місці не було.

Він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_8, після чого на таксі під'їхав, до вулиці Стеценка, де той чекав на нього. ОСОБА_8 допоміг йому написати заяву в міліцію та доставив його в лікарню, в якій він перебував з 22.02.2012 року по 17.03.2012 року. Він на таксі під'їхав, до вулиці Стеценка, де його чекав ОСОБА_8 Вважає, що діями підсудних йому нанесена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 гривень та які просить стягнути на його користь із підсудних, в солідарному порядку. Крім цього просить стягнути із підсудних на його користь витрати, понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що з ОСОБА_2, вони сусіди та товариші. 22.02.2012 року, біля 20-00 - 20-30 год., він повертався з роботи додому. До нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, який повідомив, що його побили та просив допомогти йому. Коли вони через 10 хвилин, після телефонної розмови зустрілись, то ОСОБА_2 йому розповів, що на зупинці громадського транспорту, біля магазину "Гроно", його побила колишня дружина - ОСОБА_9 та її син - ОСОБА_5 Він допоміг ОСОБА_2 написати заяву в міліцію, після чого вони біля 21 год. 30 хв. поїхали на таксі в другу міську лікарню, в відділення травматології, де після огляду ОСОБА_2 залишили на лікування, а він поїхав додому. Запаху алкоголю він від ОСОБА_2 не чув. Зі слів потерпілого йому відомо, що ОСОБА_5 вдарив останнього, а колишня дружина ОСОБА_9 вихопила з його рук пакет, в якому була пляшка горілки та вдарила його ним по голові. До нього ОСОБА_2 приїхав вже без пакета. Того дня ознак сп'яніння у потерпілого ОСОБА_2 він не бачив. Працівники міліції опитували потерпілого ОСОБА_2 в його присутності, останній давав чіткі показання. В його присутності свідомість ОСОБА_2 не втрачав та крові у нього на голові не було, а була гематома.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що 22.02.2012 року, в вечірній час, він разом із своїм товаришем та колегою по роботі - ОСОБА_5 та ОСОБА_7, гуляли містом. До ОСОБА_5 зателефонувала його мати та повідомила, що вона знаходиться на зупинці біля магазину "Гроно", та її ображають, просила в нього допомоги. Хвилин через 5-10, вони втрьох на його автомобілі під'їхали до магазину "Гроно". та всі вийшли з авто і підійшли до потерпілого та підсудної. Першим підійшов ОСОБА_5, а він з ОСОБА_7 був позаду. Він стояв приблизно в 2-3 метрах від потерпілого та підсудної. Коли вони підійшли, то потерпілий тримав матір ОСОБА_5 за руку, у неї був розірваний рукав. ОСОБА_5 підійшов до матері взяв її за руку і привів до автомобіля. ОСОБА_2 кричав підсудній вслід. Потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння, він кричав, вів себе непристойно.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, з підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вона знайома, також знає потерпілого ОСОБА_2 22 лютого 2012 року, біля 18:00 год. вони разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 гуляли. До ОСОБА_5 зателефонувала мама, яка плакала і попросила, щоб останній приїхав. Коли вони приїхали, то мати підсудного була заплакана, на куртці на рукаві в останньої було розірвано хутро, потерпілий сперечався з підсудною, ОСОБА_5 нікого не чіпав та не бив. Події відбулись на зупинці, там було багато людей. Потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Тілесних ушкоджень ні на потерпілому, ні на підсудній не було. ОСОБА_2 розмахував руками і кричав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, що він працював дільничним інспектором міліції Замостянського РВ ВМУ УМВС України у вінницькій області. Обставин відбирання заяви про злочин у ОСОБА_2 22.02.2013 року він не пам'ятає, однак оглянувши відмовний матеріал вказав, що дійсно приймав від ОСОБА_2 заяву про злочин та відбирав у нього пояснення згідно вимог чинного законодавства. Обставин справи не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу, всі відомості були записані зі слів потерпілого.

Крім показань потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні вина підсудних у вчинені злочину також доводиться і іншими доказами, зібраними в справі:

- протоколом усної заяви ОСОБА_2 про злочин від 22.02.2012 року (а.с. 20 відмовного матеріалу №573 ЖРЗПЗ №770/2 від 25.05.2012 р.);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) №843 11.04.12 - 07.05.12, згідно якого на підставі даних «медичної картки стаціонарного хворого» №1823/2190 МКЛ ШМД м. Вінниці на ім'я ОСОБА_2, під час стаціонарного лікування у МКЛ ШМД м. Вінниці у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забій м'яких тканин («набряк», «біль при пальпації», «підшкірна гематома») тім'яної ділянки, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 доби) розлад здоров'я, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в строк, вказаний у направленні і в медичних документа - 22.02.2012 р. Тривале (загалом понад 21 день) перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні не може бути прийняте до уваги при судово-медичній оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки описані в медичних документах об'єктивні ознаки гострого періоду закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку - регресували в межах трьох тижнів, а подальше лікування може бути пояснене лікувально-діагностичною тактикою, направленою на попередження формування стійких залишкових явищ черепно-мозкової травми та лікування супутнього захворювання нетравматичного походження (гіпертонічної хвороби ІІІ ст.) (а.с. 3-4 відмовного матеріалу №573 ЖРЗПЗ №770/2 від 25.05.2012 р.);

- випискою №1823 з медичної картки стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення ОСОБА_2, згідно якої останній лікувався в МКЛ ШМД з 22.02.2012 року по 16.03.2012 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій м'яких тканин, підшкірна гематома тім'яної ділянки (а.с. 14-15 відмовного матеріалу №573 ЖРЗПЗ №770/2 від 25.05.2012 р.)

Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів їх вина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується як показаннями свідків, так і зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 вказав, що 22.02.2012 року біля 20:30 год. на зупинці громадського транспорту, біля магазину "Гроно" в м. Вінниці його колишня дружина ОСОБА_4 розпочала з ним сварку, після чого зателефонувала до свого сина ОСОБА_5, який приєднався до них за кілька хвили та наніс йому удар в грудну клітину, від якого він відчувши біль зігнувся та ще один удар, від якого він впав на коліна, після чого ОСОБА_4 вихопила з його рук пакет з пляшкою горілки та вдарила його зі всієї сили пакетом з пляшкою по голові. Від удару він втратив свідомість, а коли через декілька хвилин прийшов до тями, підсудних вже на місці не було. Він звернувся до міліції та до лікарні, що підтверджується протоколом усної заяви ОСОБА_2 про злочин від 22.02.2012 року, а також актом випискою №1823 з медичної картки стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення ОСОБА_2, згідно якої останній лікувався в МКЛ ШМД з 22.02.2012 року по 16.03.2012 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій м'яких тканин, підшкірна гематома тім'яної ділянки.

Разом з тим суд критично оцінює показання підсудної ОСОБА_4, надані нею в судовому засіданні стосовно того, що вона та її син ОСОБА_5 не наносили тілесних ушкоджень потерпілому, а також стосовно того, що ОСОБА_2 міг отримати тілесні ушкодження в іншому місці, оскільки суперечка між ними відбулась біля 18:00 годин, а ОСОБА_2 звернувся до міліції після 20:00 годин, а тому міг отримати тілесні ушкодження у вказаний проміжок часу, та в день конфлікту потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння, розцінюючи їх як природну захисну реакцію та намагання підсудної уникнути відповідальності за вчинений нею злочин, а також як намагання допомогти уникнути відповідальності за скоєний злочин її сином ОСОБА_5, та такими що не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 не визнає факту нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а також спростовує дачу ним пояснень від 06.04.2012 року (а.с.10 відмовного матеріалу №573 ЖРЗПЗ №770/2 від 25.05.2012 р. ) в частині що стосується часу, в який відбувались події, в яких він повідомляє, що: "… 22.02.2012 р. близько 20 год. 20 хв. до мене на мобільний зателефонувала моя мама ОСОБА_9, 1965 р.н. та повідомила, що її ображає ОСОБА_2 ...", оскільки вказані показання він за його твердженням підписав не читаючи, та не вважав, що це може мати суттєве значення, однак суд бере їх до уваги, оскільки вони давались уповноваженим на те особам, в установленому законом порядку та належним чином процесуально завірені, знайшли своє підтвердження під час судового слідства, та узгоджуються з іншими дослідженими справі доказами та показаннями свідка ОСОБА_8 і потерпілого.

Крім того, суд також критично оцінює і не бере до уваги показання ОСОБА_5 стосовно того, що він та його матір не наносили тілесних ушкоджень та не завдавали ударів ОСОБА_2, розцінюючи такі показання як природну захисну реакцію та намагання підсудного уникнути відповідальності за вчинений ним злочин, а також як намагання допомогти уникнути відповідальності за скоєний злочин його матір'ю ОСОБА_4, та такими що спростовуються наявними в справі доказами.

При цьому суд судом не встановлено жодних доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 22.02.2012 року в стані алкогольного сп'яніння, що також узгоджується як з показаннями потерпілого, який зазначив, що він повертався з роботи в тверезому стані, так і показаннями свідка ОСОБА_8, який вказав, що потерпілий не перебував в стані алкогольного сп'яніння, при дачі пояснень працівникові міліції відповідав чітко.

Також, суд, враховуючи, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються друзями ОСОБА_5, не бере до уваги їхні показання стосовно того, що підсудні не наносили тілесних ушкоджень та ударів потерпілому, а також стосовно того, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння та розцінює їх як намагання висвітлити ОСОБА_5 в кращому вигляді з метою уникнення ним та його матір'ю відповідальності за вчинене діяння. При цьому суд враховує. що в своїх показаннях ОСОБА_6, пояснив, що під'їхавши до місця, де відбувалась суперечка між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_7 та він вийшли з авто і підійшли до потерпілого та підсудної, при цьому першим підійшов ОСОБА_5, а він з ОСОБА_7 йшов позаду та стояв на відстані від потерпілого та підсудної, а тому враховуючи швидкоплинність подій міг не побачити удару.

Враховуючи викладене, суд беручи до уваги показання потерпілого ОСОБА_9, свідка ОСОБА_8, як такі, що відповідають дійсним обставинам вчинення злочину та підтверджуються матеріалами справи і на підставі викладеного, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт умисного нанесення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а також факт умисного завдання ОСОБА_5 ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень ОСОБА_2

За викладених обставин, суд дійшов остаточного переконання, що вину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доведено повністю, а їхні дії слід кваліфікувати:

- ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- ОСОБА_5 за ч.1 ст. 126 КК України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує, що вона свою вину у вчиненні злочину не визнала, у вчиненому не розкаялась, однак раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудної ОСОБА_4, або відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання, судом не встановлено.

Сукупність зазначених обставин дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4, можливе без її ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді штрафу, яке на думку суду буде достатнім та необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню нею злочинів в майбутньому.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_5, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує, що він свою вину у вчиненні злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, однак раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудного ОСОБА_5, або відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання, судом не встановлено.

Сукупність зазначених обставин дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_5, можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу, яке на думку суду буде достатнім та необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню ним злочинів в майбутньому.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому злочином моральної шкоди на суму 5000 гривень, який потерпілий обґрунтовує фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав внаслідок вчинення відносно нього злочину та завданням йому тілесних ушкоджень, душевними стражданнями, які він зазнав в зв'язку з протиправною поведінкою підсудних, а також тим, що він був змушений пройти лікування в стаціонарному відділенні МКЛ ШМД м. Вінниці, внаслідок завданої шкоди його здоров'ю, що порушило нормальний та звичний режим його життя, а також про відшкодування йому витрат на правову допомогу на суму 2000 гривень (т.1 а.с.1-4), суд враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, виходячи з принципів розумності, достатності та співмірності суми відшкодування понесеній шкоді, а також враховуючи матеріальний стан підсудних, дійшов переконання про можливість задоволення в повному обсязі позову про відшкодування завданої злочином моральної шкоди на суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, та позовних вимог стосовно відшкодування вартості витрат на оплату праці адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, оскільки в судовому засіданні було доведено, що потерпілий внаслідок вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно нього злочину зазнав фізичного болю та моральних страждань, що вплинуло на нормальний розпорядок його життя, а також сума витрат на правову допомогу підтверджується наявним в справі договором про надання послуг представника потерпілого в кримінальному процесі від 15.03.2012 р. (т.1 а.с. 13), а також ордером та квитанцією до договору (т.1 а.с.14-15), які підлягають стягненню з підсудних в солідарному порядку.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на надання правової допомоги.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: