ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2013 р. Справа № 917/311/13-г
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників:
позивача - Лукачина А.В., дов. №23/7832 від 06.12.2012
відповідача - . не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кременчук (вх. № 1996 П/3-10)
на рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2013 року у справі № 917/311/13-г
за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал», м. Кременчук
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кременчук
про внесення змін у договор,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кременчук про внесення змін у договір на послуги водопостачання та водовідведення № 441 від 01.03.2013 р., а саме: у пункти 2.2., 2.4., 2.7.,3.8., 3.9., 4.2.4., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.8.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.05.2013 року по справі № 917/311/13-г (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю. Внесено зміни в договір на послуги водопостачання та водовідведення № 441 від 01.03.2013 р. у пункти 2.2., 2.4., 2.7., 3.8., 3.9., 4.2.4., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.8., а саме:
пункт 2.2 викладено у наступній редакції: "Водоканал надає Споживачу послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі встановленого ліміту: 19,45 м.куб/добу, 583,63 м. куб/місяць, 7004,0 м.куб/рік з урахуванням розрахунку, виконаного на підставі опитувального листа, технічних умов на приєднання, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції чи послуг, але не вище обсягів, узгоджених технічними у мовами на приєднання абонента";
пункт 2.4. викладено в наступній редакції: "Споживач сплачує Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору";
пункт 2.7. викладено в наступній редакції: "Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення Споживачу надаються технічну умови. Форма технічних умов наведена в Додатку 1 до Правил користування. Виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва. Для підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію та для укладення Договору Споживач надає Водоканалу зареєстровану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат";
пункт 3.8. викладено в наступній редакції: "Перелік допустимих концентрацій для даного підприємства: в мг/л встановлюється Додатком № 2, який є невід'ємною частиною Договору";
пункт 3.9 викладено в наступній редакції: "В разі існування у Споживача більше одного об'єкта, кількісні та якісні показники встановлюються окремо для кожного та оформлюється додатком до договору";
пункт 4.2.4. викладено в наступній редакції: "Дотримуватись установлених цим Договором кількісних та якісних показників стічних вод на своїх каналізаційних випусках у відповідності до п. 3.8. Договору";
пункт 4.2.14. викладено в наступній редакції: "Забезпечувати безперешкодний доступ представнику Водоканалу до водолічильних приладів, запірної арматури, а також: до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на ГДК. У разі недопущення представника Водоканалу до приладів обліку Споживача, водоспоживання вважається безобліковим, а нарахування проводяться за пропускною здатністю труби відповідно до методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування; при недопущенні до контрольних колодязів для відбору проб, сплата за скидання стічних вод проводиться в п'ятикратному розмірі основного тарифу (як і за приховання фактів скидання). Про недопущення представника Водоканалу складається відповідний акт, який підписується обома сторонами. При відмові Споживача від підпису, в акті робиться про це запис. Акт вважається дійсним та відправляється Споживачу замовленою поштою, та подальші дії Водоканалу регулюються нормативними актами згідно п.1.2. даного Договору";
пункт 4.2.15. викладено в наступній редакції: "Споживач зобов'язаний здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидає до системи міської каналізації та фіксувати у робочому журналі, який зберігається у Споживача безстроково, результати аналізів стічних вод і замірів їх витрат";
пункт 4.3.8 викладено в наступній редакції: "Водоканал має право припинити Споживачу подачу води:
негайно після усного попередження:
· ліквідації наслідків аварій або дії обставин непереборної сили;
· загрози виходу з ладу мереж: або споруд каналізації порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;
· проведення ремонтних і профілактичних робіт Водоканалом за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно нормативними документами. В даному випадку Водоканал повідомляє Споживача через засоби масової інформації не пізніше як за 10 днів.
після письмового попередження:
· відсутності договору або ухилення від укладання або продовження (переукладання) договору;
· несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення;
· невиконання Споживачем умов договору, Правил приймання, місцевих Правил та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;
· самовільного підключення до мереж: водопроводу та каналізації;
· у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання".
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2013 року по справі № 917/311/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, визначивши редакцію пунктів 2.2, 2.4, 2.7, 3.8, 3.9, 4.2.14, 4.2.15, 4.3.8 договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.01.2013 в редакції відповідача, з урахуванням узгоджених пунктів. В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що нормативні акти, якими керувався суд, та на які посилається позивач, суперечать законодавству України. На думку відповідача, договір між ним та позивачем повинен укладатися у відповідності до типового договору, в той час, як запропонований проект договору в цілому та спірні його пукти суперечать затвердженому законодавством типовому договору.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними в апеляційній скарзі доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
В судове засідання 13.08.2013 відповідач не з'явився, проте, 05.08.2013 надав суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із знаходженням у відпустці.
Враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не було визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Звертаючись до господарського суду позивач - Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради зазначив про те, що 27.12.2012 р. ним було надіслано на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кременчук для підписання проект договору на послуги з водопостачання та водовідведення, обов'язкове укладення якого передбачено Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", та додаток № 2 до п. 3.8. Договору "Перелік допустимих концентрацій для об'єктів ФО-П ОСОБА_2 ".
Однак, не погоджуючись з деякими пунктами Договору викладеними в редакції позивача, відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 181 ГК України складено протокол розбіжностей від 28.01.2013р., який було надіслано позивачу з підписаним договором із застереженням, без додатку № 2 до договору.
На виконання вимог ст. 181 ГК України та для належної процедури укладення договору позивач підготував протокол узгодження розбіжностей щодо внесення змін у договір № 441 від 01.01.2013 р. по пунктам 2.2., 2.4., 2.7., 3.8., 3.9., 4.2.4., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.8. Оскільки сторони не доягли домовленості стосовно врегулювання спірних питань, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Під час розгляду справи сторонами було досягнуто часткової згоди щодо окремих спірних пунктів Договору, у зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просить суд викласти спірні пункти 2.2., 2.4., 2.7., 3.8., 3.9., 4.2.4., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.8. Договору № 441 від 01.01.2013 р. на послуги з водопостачання та водовідведення в запропонованій ним редакції.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 179, 181, 187, 188 Господарського кодексу України, ст. 19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
З урахуванням вимог вказаних норм чинного законодавства, дослідивши умови спірних пунктів договору в редакції позивача та відповідача, місцевий господарський суд встановив наступне.
Так, дослідивши умови пункту 2.2 договору суд дійшов висновку, що він підлягає викладенню в редакції, запропонованій позивачем ("Водоканал надає Споживачу послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі встановленого ліміту: 19,45 м.куб/добу, 583,63 м. куб/місяць, 7004,0 м.куб/рік з урахуванням розрахунку, виконаного на підставі опитувального листа, технічних умов на приєднання, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції чи послуг, але не вище обсягів, узгоджених технічними у мовами на приєднання абонента"). Відповідач не заперечує проти викладення вказаного пункту в редакції позивача.
З приводу змісту п. 2.4. Договору ("Споживач сплачує Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору") місцевий господарський суд вважав, що запропонована позивачем редакція даного пункту договору відповідає положенням п. 3.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 р. № 37, зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 р. № 402/6690. Так, відповідно до п. 3.6 Правил користування оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 р., зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 р. за № 402/6690.
Відповідно до п. 2.1. вказаної Інструкції підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані у договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.
Таким чином, твердження відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено можливість встановлення п'ятикратної оплати за перевищення ліміту не відповідає дійсності.
Як досліджено судом, пункт 2.7 Договору ("Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення споживачу надаються технічну умови. Форма технічних умов наведена в Додатку 1 до Правил користування. Виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва. Для підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію та для укладення дговору споживач надає Водоканалу зареєстровану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат") визнано судом таким, що підлягає укладенню в редакції запропонованій позивачем, оскільки він відповідає положенням ч. 9 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.1, 4.4 Правил користування.
Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Згідно п. 4.1 Правил користування для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку № 1 до цих Правил.
Пунктом 4.4 Правил користування встановлено, що виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва. Даний пункт визнано сдом першої інстанції таким, що підлягає укладенню в редакції позивача, оскільки він відповідає положенням п. 6.3 Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р., який визначає, що істотною умовою договору на скид (приймання) стічних вод Підприємств у системі каналізації є: ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Підприємством. В зв'язку з чим заперечення відповідача стосовно пункту 3.8 договору, відповідно до якого Перелік допустимих концентрацій для даного підприємства: в мг/л встановлюється Додатком № 2, який є невід'ємною частиною до говору, також не прийняті судом до уваги
Відповідно до п. 1.7 Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р., Водоканали встановлюють кожному конкретному Підприємству режими і нормативи скиду забруднюючих речовин у систему каналізації населеного пункту, які не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекоресурсів та МОЗ України.
Також, пунктом 1.4 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, затверджених рішенням виконкому міської ради № 1197 від 22.12.2003 р. визначено, що встановлення Абонентам режиму і нормативів скиду забруднюючих речовин у систему каналізації м. Кременчука входить виключно до компетенції Водоканалу і не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекології та МОЗ України та проводиться ним у договорах з Абонентами, згідно з цими Правилами.
Крім того, відповідно до п. 5.3 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, для кожного окремого Абонента, в залежності від технології виробництва, показники забруднюючих речовин у стічних водах встановлюються індивідуально. Для Абонентів з малими об'ємами (при водоспоживанні 50-100 м.куб/місяць) встановлюються єдині ДК в залежності від технологічних особливостей підприємств.
Згідно з ч. 2 п. 1.6 Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р., місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
Таким чином, як встановлено судом першої інстанції, відповідач не довів того, що вказаний пункт договору не відповідає вимогам закону.
Пункт 3.9 Договору ("В разі існування у Споживача більше одного об'єкта, кількісні та якісні показники встановлюються окремо для кожного та оформлюється додатком до договору") суд вважав за доцільне включити до договору, виходячи з наступного:
Пунктом 6.3 Правил Приймання № 37 від 19.02.2002 р. встановлено, що істотною умовою договору є обсяги та режими скиду стічних вод.
Відповідно до п. 5.3 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, для кожного окремого Абонента, в залежності від технології виробництва, показники забруднюючих речовин у стічних водах встановлюються індивідуально. Для Абонентів з малими об'ємами (при водоспоживанні 50-100 м.куб/місяць) встановлюються єдині ДК в залежності від технологічних особливостей підприємств.
Пункт 5.1 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука встановлює, що Водоканал здійснює постійний контроль за кількістю та якістю стічних вод, що надходять у міську каналізацію від будь-яких Абонентів.
Одним із видів контролю за скидання Абонентами стічних вод в систему каналізації міста є облік кількості стічних вод (п. 5.2 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука).
Згідно п. 1.4 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, встановлення Абонентам режиму і нормативів скиду забруднюючих речовин у систему каналізації м. Кременчука входить виключно до компетенції Водоканалу і не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекології та МОЗ України та проводиться ним у договорах з Абонентами, згідно з цими Правилами.
Відповідно до ч. 3 п. 2.2 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, Водоканал зобов'язаний при укладенні договорів з підприємствами, установлювати кожному Підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував невідповідність вказаного пункту вимогам законодавства, тому заперечення відповідача щодо включення п. 3.9 до Договору судом були відхилені.
Також, суд вважав, що п. 4.2.4 договору ("Дотримуватись установлених цим Договором кількісних та якісних показників стічних вод на своїх каналізаційних випусках у відповідності до п. 3.8. Договору") необхідно викласти в редакції позивача, оскільки він відповідає п. 2.4 Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р., який зобов'язує Підприємства дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства.
Проти вказаного пункту відповідач не заперечував.
Також, місцевий господарський суд погодився з позивачем, щодо викладення п. 4.2.14 в його редакції, а саме: "Забезпечувати безперешкодний доступ представнику Водоканалу до водолічильних приладів, запірної арматури, а також: до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на ГДК. У разі недопущення представника Водоканалу до приладів обліку Споживача, водоспоживання вважається безобліковим, а нарахування проводяться за пропускною здатністю труби відповідно до методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування; при недопущенні до контрольних колодязів для відбору проб, сплата за скидання стічних вод проводиться в п'ятикратному розмірі основного тарифу (як і за приховання фактів скидання). Про недопущення представника Водоканалу складається відповідний акт, який підписується обома сторонами. При відмові Споживача від підпису, в акті робиться про це запис. Акт вважається дійсним та відправляється Споживачу замовленою поштою, та подальші дії Водоканалу регулюються нормативними актами згідно п.1.2. даного договору", виходячи з приписів ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та п. 11 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з п. 7.9 Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р. при відмові Підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з доступом представника Водоканалу на територію підприємства (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб з боку представників Підприємства, Водоканал виставляє Підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності К = 5 к за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення.
Таким чином, п. 4.2.14 відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом першої інстанції відхилені заперечення відповідача щодо викладення п. 4.2.15 в редакції позивача, відповідно до якої, Споживач зобов'язаний здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидає до системи міської каналізації та фіксувати у робочому журналі, який зберігається у Споживача безстроково, результати аналізів стічних вод і замірів їх витрат, оскільки в зазначеному пункті викладені обов'язки відповідача, що є істотною умовою Договору, оскільки зміст вказаного пункту відповідає п. 7.1. Правил приймання № 37 від 19.02.2002 р., який встановлює, що підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються Водоканалом.
Частиною 5 п. 7.1. передбачено, що результати аналізів стічних вод і замірів їх витрат повинні фіксуватися у робочих журналах, які зберігаються на Підприємстві безстроково.
Крім того, відповідач частково не погоджувався з викладенням п. 4.3.8 в редакції позивача ("Водоканал має право припинити Споживачу подачу води"), посилаючись на те, що Законами України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про пину воду та питне водопостачання", Правилами користування не передбачено право позивача припиняти надання відповідних комунальних послуг.
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг (ч. 4 ст. 16).
Згідно з п. 2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України № 37 від 19.02.2002 р. Водоканали мають право відключати Підприємства від мереж водопроводу та каналізації:
після письмового попередження у разі:
· відсутності договору або ухиленні від укладання або продовження (переукладення) договору; несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення; невиконання Підприємствами умов договору, цих Правил та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;
· негайно після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд. При цьому за збитки Підприємств-порушників Водоканал відповідальності не несе.
Відповідно до п. 2.1 Правил прийому стічних вод в систему міської каналізації від підприємств м. Кременчука, затверджених рішенням виконкому міської ради № 1197 від 22.12.2003 р. Водоканал має право відключати Абонентів від мережі водопроводу та каналізації:
після письмового попередження у разі:
· відсутності договору або ухилення від укладення або продовження (переукладення) договору;
· несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення по основному тарифу та за понаднормативне забруднення стічних вод;
· невиконання Абонентами умов договору, цих Правил, та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;
· самовільного підключення до мереж водопроводу та каналізації.
Негайно після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд.
Статтею 23 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що у підприємства питного водопостачання мають право: "у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання".
Таким чином, враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку викласти пункт 4.3.8 Договору в редакції, запропонованій позивачем:
"Водоканал має право припинити Споживачу подачу води:
негайно після усного попередження:
· ліквідації наслідків аварій або дії обставин непереборної сили;
· загрози виходу з ладу мереж: або споруд каналізації порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;
· проведення ремонтних і профілактичних робіт Водоканалом за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно нормативними документами. В даному випадку Водоканал повідомляє Споживача через засоби масової інформації не пізніше як за 10 днів.
після письмово попередження:
· відсутності договору або ухилення від укладання або продовження (переукладання) договору;
- несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення;
- невиконання Споживачем умов договору, Правил приймання, місцевих Правил та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;
- самовільного підключення до мереж: водопроводу та каналізації;
- у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання".
Що стосується п. 4.3.8. передбачено ЗУ "Про питну воду", відповідач погоджувався з його редакцією, тому вимога позивача про викладення вказаного пункту в його редакції визнана судом такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
З висновками, викладеними в рішенні господарського суду, повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що нормативні акти, якими керувався суд, та на які посилається позивач, суперечать законодавству України. На думку відповідача, договір між ним та позивачем повинен укладатися у відповідності до типового договору, в той час, як запропонований проект договору в цілому та спірні його пукти суперечать затвердженому законодавством типовому договору.
З приводу наведених відповідачем доводів колегія суддів зазначає наступне.
Так, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів в галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Отже, відносини у сфері надання послуг з питного водопостачання та водовідведення врегульовані зокрема, як Законом України «Про житлово-комунальні послуги», так і спеціальними нормативно-правовими актами, такими, як Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України вд 27.06.2008 № 190, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, Правилами приймання стічних вод від підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, Інстуркцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37.
Ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Обовязкове укладання договору на послуги з питного водопостачання зазначається і в ст.. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», де послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного одопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Згідно приписів ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Отже, договір на послуги з водопостачання та водовідведення, обов'язковість укладення якого передбачено Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", може, але не повнен, як наполягає відповідач, укладатись згідно типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, оскільки відповідно до ст.. 179 Господарського кодексу України типовий договір носить лише рекомендований характер.
Отже, з системний аналіз положень норм закону, які регулюють спірні правовідносин, дає підстави вважати,, що пункти договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 441 від 01.01.2013, відносно яких виник спір між сторонами, є істотними умовами договору у відповідності до вимог ст.. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст.. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", а також п. 6.3 Правил приймання стічних вод від підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37. Тому не включення їх в договір тягне за собою порушення норм чинного законодавста України та позбавлення сторін реалізувати в повному обсязі свої права та обов'язки.
В звязку з чим доводи відповідача про необгрунтованість висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, є безпідстаними та такими, що спростовується вищевикладеним.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень законодавчо встановлених вимог стосовно редакції, в якій позивачем викладені умови договору на послуги з водопостачання та водовідведення при його укладанні, тому вважає, що спірні пункти, які внесені в договор в редакції позивача, повнстю відповідають та узгоджуються з вимогами чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Отже, під час розгляду даної справи ані місцевим господарським судом, ані судом апеляційної інстанції не встановлено порушення істотних умов договору на послуги з водопостачання та водовідведення при його укладанні, необхідних для даного виду договорів та порушення інших вимог закону при внесенні змін до договору в редакції позивача.
Відповідачем, в свою чергу, не доведено, що спірні пункти договору суперечать приписам чинного законодавства, у тому числі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідача та його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2013 року у справі № 917/311/13-г відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м Кременчук залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2013 року у справі № 917/311/13-г залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 19 серпня 2013 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Судді Барбашова С.В.
Білецька А.М.