ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013 Справа № 905/4480/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новогродівка, Донецька область

про стягнення 18110,65 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новогродівка, Донецька область про стягнення 18110,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору купівлі-продажу №92/12/Д від 23.12.2011р., копії видаткових накладних №1086245 від 06.11.2012р., №1086249 від 06.11.2012р., №1086257 від 06.11.2012р., копії банківських виписок, копії реєстрів накладних, копію досудового попередження №2457 від 10.04.2013р., копію акту звірки розрахунків, невиконання відповідачем умов договору.

Позивач клопотаннями №87 від 01.07.2013р., №88 від 01.08.2013р. просив суд розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами без участі представника позивача.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Розгляд справи відкладався.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

23.12.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №92/12/Д (надалі Договір), відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язується передати Покупцю (відповідачу) у визначені договором строки вказаний нижче товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір купівлі-продажу №92/12/Д від 23.12.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей глави 54 ЦК України).

Відповідно до п.2.1.1 Договору, Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки партії товару у відповідності з п.1.2 цього договору. Оплата здійснюється у національній грошовій одиниці.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідачем було отримано від позивача досудове попередження №2457 від 10.04.2013р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар. Про отримання відповідачем вказаного досудового попередження свідчить відповідна відмітка.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №1086245 від 06.11.2012р., №1086249 від 06.11.2012р., №1086257 від 06.11.2012р. з відміткою відповідача про отримання, копії яких додані до матеріалів справи.

Факт отримання товару відповідачем не спростовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 16250,77 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 16250,77 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до п.5.2 Договору, позивач вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1483,86 грн. за період з 28.11.2012р. по 14.06.2013р.

Але, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично невірним, а тому, вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 1435,30 грн. за період з 28.11.2012р. по 14.06.2013р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 287,32 грн. за період з 28.11.2012р. по 14.06.2013р. та суми інфляції у розмірі 88,70 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що розрахунки є арифметично невірними, а тому, вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: сума інфляції підлягає задоволенню у сумі 70,59 грн. за період з грудня 2012р. по травень 2013р. та 3% річних у сумі 285,59 грн. за період з 28.11.2012р. по 14.06.2013р.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 18110,65 грн. підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 615, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новогродівка, Донецька область про стягнення 18110,65 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ (91047, м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд,2, р/р2600401611324 в ЛФ ВАТ «Укрексімбанк» м.Луганськ, МФО 304289, код ЄДРПОУ 31594936): 16250,77 грн. - основного боргу, 285,59 грн. - 3% річних, 70,59 грн. - суми інфляції, 1435,30 грн. - пені, 1714,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.08.2013 р.

Повне рішення складено 09.08.2013 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.