ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 липня 2013 року Справа № 5023/3687/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Кота О.В.,

Малетича М.М.,

Панової І.Ю.

розглянувши заявуПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 11.04.2013

у справі№5023/3687/11

за заявоюНавчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспрот"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій"

провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2012 у справі

№5023/3687/11 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" у редакції від 11.05.2012; затверджено мирову угоду від 11.05.2012, укладену між кредиторами ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі ліквідатора ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій"; припинено дію мораторію, введеного ухвалою господарського суду про порушення справи про банкрутство від 16.05.2011; провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 та ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2012 залишено без змін.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5023/3687/11, у якій просить переглянути дану постанову та постановити нове рішення, яким скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на розгляд господарського суду Харківської області на стадію ліквідації банкрута.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2008 у справі №10-14-01/2759, від 09.04.2008 у справі №01/1820, від 16.03.2010 у справі №12/1443, від 27.10.2010 у справі №7/51/10 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме частини другої статті 15, частини першої статті 35 та частини восьмої статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5023/3687/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано затверджено реєстр вимог кредиторів та мирову угоду, оскільки, виходячи з встановлених обставин справи, засідання комітету кредиторів було правомочним, скликаним та проведеним у відповідності до вимог статті 16 Закону про банкрутство; дотримано всі необхідні вимоги укладення мирової угоди, передбачені чинним законодавством; при затвердженні мирової угоди в редакції від 11.05.2012 порядок, передбачений частиною третьої статті 35 Закону про банкрутство, порушений не був.

Водночас у постанові від 09.04.2008 у справі №01/1820, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та повернення справи для розгляду до суду першої інстанції, виходячи з того, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення порядку укладення мирової угоди, а саме рішення про укладення мирової угоди прийнято неправомочним складом комітету кредиторів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2010 у справі №12/1443, від 27.10.2010 у справі №7/51/10, на які посилається заявник, не може бути доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предметом судового розгляду в справі №5023/3687/11, про перегляд постанови у якій просить заявник, є затвердження мирової угоди у справі про банкрутство товариства, у той час як предметом позову у справах №12/1443 є стягнення заборгованості за договором уступки права вимоги, у справі №7/51/10 - стягнення заборгованості за мировою угодою, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 11116 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Верховного Суду України від 13.05.2008 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 13.02.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.11.2007 у справі №10-14-01/2759, а ухвалу суду першої інстанції залишено в силі.

З огляду на нечинність постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2008 у справі №10-14-01/2759, на яку посилається заявник, вона не може розглядатись як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові у допуску справи №5023/3687/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька

Судді С.Бакуліна

О.Кот

М.Малетич

І.Панова