УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1007/13Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"14" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Войковець" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 12 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Комунальне підприємство "Войковець" (далі - КП "Войковець") звернулось до суду із вказаним позовом, в якому, просило стягнути з відповідача за утримання будинку та прибудинкової території 4616,83 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі КП "Войковець" та є об'єктом його обслуговування та експлуатації. Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим за період з 01 квітня 2009 року по 01 серпня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 4616,83 грн.

Невиконання відповідачем своїх обов'язків порушує майнові права позивача та інших мешканців жилого фонду, якій ним обслуговується.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 12 квітня 2013 року позов задоволений. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 4616,83 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду.

Апелянт зазначає, що вирішуючи спір, суд не дав належну правову оцінку наведеним у справі доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території і обов'язок відповідача по сплаті вказаних послуг

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до частини 1 статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкової території є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться балансі КП "Войковець", є об'єктом його обслуговування та експлуатації.

Згідно особового рахунку НОМЕР_1 відповідач зареєстрована і проживає у належній їй на праві власності квартирі НОМЕР_2 цього будинку, загальна площа якої складає 70,74 кв.м. (а. с. 4).

З розрахунку позивача вбачається, що за період з 04 квітня 2009 року по 08 серпня 2012 року відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснювала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 4616,83 грн. (а. с. 3).

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконувала зобов'язання по оплаті комунальних послуг, які надані позивачем, та стягнув з відповідача суму заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території, заявлену у позові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Порядок надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року (пункт 1.1).

У разі невиконання Правил користування приміщеннями житлових будинків зацікавлена сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав, незалежно від того чи існує між ними письмовий договір про надання комунальних послуг.

Укладення між виробником та споживачем відповідного договору можливо й в усній формі, що не суперечить діючому законодавству України і залежить від того, які послуги, коли і на яких умовах надавались, виконувались та підлягають оплаті.

На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 р. N 150 затверджено примірний перелік

послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження факту надання відповідачам послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, позивач надав суду технічну характеристику будинку з викладом видів послуг, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування, та документи про виконання робіт по наданню зазначених послуг (акти перевірок технічного стану димоходів, акти виконаних робіт по ремонту каналізаційної системи будинку, систем теплопостачання і водопостачання; проведення ремонтів, дератизації, а також про виконання інших робіт (а.с.47-80).

Заперечуючи проти позову відповідач посилалася на те, що позивач не укладав з нею договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартістю, і на порушення норм діючого законодавства не надавав споживачам документи, які підтверджують виконання повних робіт або факт надання послуг.

Нормами Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено, що виконавець повинен надавати акти виконаних робіт щомісячно щодо фактично наданих послуг споживачу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 ст. 18 Закону передбачений обов'язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

У матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені та підписані у встановленому законом порядку, тому з висновком суду про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а відтак щодо стягнення з відповідача оплати наданих послуг колегія суддів погоджується.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 12 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

О.В. Притуленко Л.О. Ломанова І.В. Кустова