Справа № 127/10980/13-к

Провадження № 1/127/394/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 року м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

за участю: прокурора Олексієнка О.Ю.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонерки, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в :

05.10.2011 року об 11-00 годині, ОСОБА_5, перебуваючи на території домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 умисно за допомогою дерев'яної дошки нанесла ОСОБА_2 удар в ділянку лівої ліктьової кістки, чим спричинила йому тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 234 від 14.02.2012 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки, це не являється небезпечним для життя, за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, який виник від дії тупого твердого предмету (предметів).

Підсудна ОСОБА_5 свою винну у вчиненні інкримінованих їй діянь, передбаченим ст. 122 ч. 1 КК України не визнала, дала суду показання, що потерпілий ОСОБА_2 являється її сусідом, та у неї з ним постійно виникають конфліктні ситуації з приводу земельної ділянки. Так, 05.10.2011 року вона зі свого будинку пішла на земельну ділянку, через яку у неї із потерпілим виникають конфліктні ситуації, оскільки побачила, там будівельне сміття, яке там залишив потерпілий та вирішила його прибрати. Побачивши її до неї вийшов онук потерпілого ОСОБА_6 та почав її штовхати, внаслідок чого вона впала на бетонний стовп, у відповідь на що вона зробила йому зауваження, однак в цей час на подвір'я вибіг ОСОБА_2, який втрутився в сварку та почав її відштовхувати. Далі ОСОБА_2 взяв в руки дерев'яну дошку і замахнувся на неї, вона розуміючи, що ОСОБА_2 може нанести їй тілесні ушкодження, оскільки раніше він уже наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7, вирвала у нього дошку та викинула її, внаслідок чого не виключає можливості, що могла поцарапати йому ліву руку, оскільки побачила на руці у потерпілого кров. Чи були цвяхи на даній дошці вона не може стверджувати, оскільки не пам'ятає. Те, що ОСОБА_2 замахувався на неї дошкою також бачили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_16. Також зазначила, що потерпілий того дня знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння та повертаючись додому після конфлікту падав, а тому міг отримати перелом під час падіння.

Також вказала, що вона підписувала документи, які складались слідчим, не перечитуючи їх, оскільки була без окулярів та довірилась слідчому.

Незважаючи на не визнання вини підсудною, її вина у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Так, допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання, що з ним по сусідству проживає підсудна ОСОБА_5 з якою в нього постійно виникають конфлікти через спірну земельну ділянку - подвір'я. 05.10.2011 року він знаходився вдома разом з онуком ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_3 Близько 11:00 год. він почув на подвір'ї якийсь шум, спочатку вийшов його онук ОСОБА_6 Він почув крик онука і відразу вийшов, на своєму подвір'ї він побачив підсудну ОСОБА_5 та сусідку ОСОБА_7, які виражалися нецензурною лайкою до його онука, при цьому племінниця ОСОБА_5 тримала його, а підсудна замахнулась та тримала дошку над головою онука, він втрутився, щоб захистити останнього. Проте коли він підійшов до підсудної ОСОБА_5 і зробив їй зауваження, підсудна спробувала нанести йому удар дерев'яною дошкою довжиною біля 1,5 метра та шириною біля 15-20 см., з вбитим цвяхом в середині, однак він встиг уникнути удару, після чого вона вдруге замахнулася і намагалася вдарити його по голові, він закрився лівою рукою, і підсудна нанесла удар по лівій руці, а саме, в ліктьову кістку, внаслідок чого в нього почалася кровотеча, так як рука була пошкоджена цвяхом, який був у дерев'яній дошці. Після чого дочка з онуком забрали його до будинку та викликали швидку допомогу. Його було госпіталізовано до лікарні та накладено гіпс. В той день алкогольних напоїв він не вживав та по дорозі додому не падав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (ім'я змінено з ОСОБА_6 - т.2 а.с. 45-46) дав суду показання, що 05.10.2011 року він знаходився вдома разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та дідусем ОСОБА_2. Біля 11-00 години, він почув на подвір'ї якийсь шум, коли вийшов з будинку то побачив, як підсудна ОСОБА_5, розкидає будівельні матеріали. На його зауваження, вона почала висловлюватись нецензурною лайкою на його адресу. ОСОБА_7 схопила його за руку та тримала, а ОСОБА_5 замахнулась до нього дошкою, в цей час з будинку вийшов його дідусь ОСОБА_2 і почав робити їм зауваження. У відповідь ОСОБА_5 дерев'яною дошкою, довжиною біля 1,5 метра та шириною біля 15-20 см., з вбитим цвяхом всередині, спробувала нанести удар дідусеві, проте останній встиг ухилитися, після чого підсудна замахнулася вдруге і намагалася вдарити дідуся дошкою по голові, але він встиг закритися лівою рукою, внаслідок удару у дідуся з руки почалася кровотеча. В цей час, ОСОБА_7 тримала його за руки, щоб він не міг допомогти своєму дідусеві і забрати його з подвір'я, проте після того як підсудна ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_2 удар по руці, ОСОБА_7 його відпустила, він підбіг і відштовхнув підсудну від дідуся, після чого він з матір'ю, яка також вибігла на подвір'я відвели потерпілого до будинку та викликали швидку.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_7, дала суду показання, що 05.10.2011 року до неї в гості прийшла ОСОБА_5, яка є рідною сестрою її матері і проживає з нею по сусідству за адресою АДРЕСА_1 та є власником частки землі, через яку постійно виникають конфліктні ситуації з сусідами ОСОБА_2 та його сім'єю. З даного приводу неодноразово відбувалися суди. Того дня прийшовши до них в гості та при спілкуванні з ОСОБА_5 вона їй повідомила, що в неї на подвір'ї родина ОСОБА_2 викинула сміття. Після чого приблизно о 11-00 годині вона вийшла на подвір'я разом з ОСОБА_5 де почала допомагати їй викидати сміття. Невдовзі вийшов онук потерпілого ОСОБА_6 та почав висловлюватися відносно них нецензурною лайкою, коли вони зробили йому зауваження.

Внук потерпілого штовхнув ОСОБА_5, внаслідок чого вона не втрималась на ногах і впала на металевий стовпчик та вдарилась головою. Потім на подвір'я вибіг ОСОБА_2, схопив дошку. ОСОБА_5 вирвала з рук ОСОБА_2 дошку, щоб останній не вдарив її нею та в цей час з руки потерпілого пішла кров. Після чого вийшла дочка потерпілого ОСОБА_3 та забрала батька з сином до будинку, а через деякий час приїхала карета швидкої допомоги. ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, хитався та повертаючись до свого будинку падав.

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15 встановлено, що він працював експертом у Вінницькому обласному бюро судово-медичних експертиз. 28 березня 2012 року він був присутній при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, який перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, показав як саме йому наносились тілесні ушкодження від ОСОБА_5. В ході проведення відтворення обстановки та обставин події він припускає, що згідно висновку експерта №234 від 14.02.2012 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_2 у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, що належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, можуть бути отримані від дії тупого предмету, механізм їх утворення співпадає з показаннями, які надавав при проведенні відтворення ОСОБА_2, а саме отримання удару твердим предметом по лівій руці, яка в цей момент була в піднятому стані та закривала собою голову, при цьому удар міг бути нанесений в нижню частину передпліччя, та в строк, які він вказує при проведенні відтворення обстановки та обставин місця події (а.с. 34-35).

Крім показань потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні, а також показань свідків, які були досліджені в ході судового слідства, вина підсудної підтверджується також і іншими доказами, зібраними у справі, а саме:

- заявою ОСОБА_2 від 05.10.2011 року про вчинення відносно нього злочину (т.1 а.с. 5);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.03.2012 року та складеною до нього фото таблицею (т.1 а.с. 69-73);

- протоколом очної ставки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 від 10.02.2012 року (т.1 а.с. 58-60);

- актом судово-медичного дослідження від №2666 від 05.10.2011 року (т.1 а.с.26);

- актом додаткового судово-медичного дослідження від №3138 від 03.01.2012 року (т.1 а.с.28-29);

- висновком експерта №234 від 14.02.2012 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки, це не являється небезпечним для життя, за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, який виник від дії тупого твердого предмету (предметів) (т.1 а.с. 76-77);

- випискою №15727 від 05.10.2011 року МКЛ ШМД м. Вінниці хворого ОСОБА_2 (т.1 а.с.31);

- амбулаторною карткою ОСОБА_2, 1941 року народження (приєднана до матеріалів справи т.2.)

Незважаючи на те. що підсудна спростовує дачу нею первинних пояснень від 07.02.2011 року (а.с.18), в яких вона повідомляє, що: "… в цей час на подвір'я вибіг ОСОБА_2, який підійшов до мене взяв в руки дерев'яну дошку, розуміючи, що він може нанести мені тілесні ушкодження, я вирвала у нього з рук дерев'яну дошку, чи були цвяхи на даній дошці я не пам'ятаю, і маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень я один раз нанесла йому удар дерев'яною дошкою в ділянку лівого ліктьового суглоба, так як він закрив даною рукою голову.", аналогічними її показаннями, наданими нею в якості підозрюваної (а.с.54-55), оскільки вказані показання вона за її твердженням не читала, проте вони давались уповноваженим на те особам, в установленому законом порядку та належним чином процесуально завірені, знайшли своє підтвердження під час судового слідства, та узгоджуються з іншими дослідженими справі доказами та показаннями свідків і потерпілого, а тому суд бере їх до уваги в повному обсязі.

Разом з тим суд критично оцінює показання підсудної ОСОБА_5, надані нею в судовому засіданні стосовно того, що вона не наносила тілесних ушкоджень потерпілому а лише вирвала з його рук дошку, чим ймовірно розцарапала останньому палець та стосовно того, що ОСОБА_2 міг отримати тілесні ушкодження під час падіння, оскільки в день конфлікту перебував в стані алкогольного сп'яніння та падав, розцінюючи їх як природну захисну реакцію та намагання підсудної уникнути відповідальності за вчинений злочин, а також такими що не знайшли свого підтвердження як в ході досудового так і вході судового слідства.

При цьому судом не встановлено жодних доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 05.10.2011 року в стані алкогольного сп'яніння

Також, суд, враховуючи тривалі неприязні стосунки між сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, неодноразові конфлікти між ними, що підтверджується як показаннями потерпілого, так і показаннями підсудної, а також свідка ОСОБА_7, яка вказала, що в неї також був конфлікт з потерпілим, критично оцінює показання ОСОБА_7 стосовно того, що ОСОБА_2 намагався нанести тілесні ушкодження ОСОБА_5 дошкою, в зв'язку з чим остання вирвала дошку з рук потерпілого та викинула її та стосовно того, що потерпілий того дня перебував в стані алкогольного сп'яніння, падав, а тому міг отримати тілесні ушкодження під час падіння, оскільки такі показання не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в справі доказами, а тому суд розцінює їх як намагання свідка висвітлити підсудну в кращому світлі з метою уникнення ОСОБА_5 відповідальності за вчинений злочин, оскільки підсудна являється рідною тіткою свідка.

Враховуючи викладене суд беручи до уваги показання потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, показання свідка ОСОБА_15, як такі, що відповідають дійсним обставинам вчинення злочину та підтверджуються матеріалами справи і на підставі викладеного, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт умисного нанесення ОСОБА_5 ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя, однак спричинили тривалий розлад здоров'я.

За викладених обставин, суд дійшов остаточного переконання, що вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а її дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_5, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, свою вину не визнала, не розкаялась, за місцем проживання характеризується позитивно, являється особою похилого віку, пенсіонером.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудної ОСОБА_5, або відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання, судом не встановлено.

Сукупність зазначених обставин дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_5, може без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції статті з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому злочином моральної шкоди на суму 40000 гривень (т.2 а.с.16, 54), який потерпілий обґрунтовує фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав внаслідок вчинення відносно нього злочину та завданням йому тілесних ушкоджень, душевними стражданнями, які зазнав він та його родина в зв'язку з протиправною поведінкою підсудної, а також тим, що він являється інвалідом по зору безтерміново, також пройденим ним тривалим курсом лікування, внаслідок завданої шкоди його здоров'ю, суд враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, виходячи з принципів розумності, достатності та співмірності суми відшкодування понесеній шкоді, а також враховуючи матеріальний стан підсудної, яка являється пенсіонером, дійшов переконання про можливість часткового задоволення позову про відшкодування завданої злочином моральної шкоди на суму 4000 (чотири тисячі) гривень, оскільки в судовому засіданні було доведено, що потерпілий внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину зазнав фізичного болю та моральних страждань, що вплинуло на нормальний розпорядок його життя та життя його родини.

Речові докази - амбулаторну медичну картку ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу підсудній до набрання вироком законної сили слід залишити обрану.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік .

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Речові докази - амбулаторну медичну картку ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: