РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2013 року Справа № 1/120-50
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г. Савченко Г.І.
при секретарі Сливінському О.А.
за участю представників сторін:
відпозивача:
від відповідача:
від скаржника: Наумчук С.В. (дов. № 233/44 від 17.10.12 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг"
на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.06.13 р. у справі № 1/120-50 (суддя М.М. Гончар)
за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Волинської філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-Банк"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 40 765,87 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк", 43005, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 1 (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с. 2-4) до ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (надалі -відповідач), в якій просить стягнути 40 765,87 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 06.11.2008 року по справі №1/120-50 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36111 грн. 10 коп. несплаченої суми кредиту, 4149 грн. 01 коп. несплачених відсотків, 377грн. 05 коп. пені по кредиту та 128 грн. 71коп. пені по відсотках. В решті суми позову відмовлено.
На виконання даного рішення 17.11.2008 року господарським судом Волинської області видано наказ №1/120-1.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернулось із заявою про заміну стягувача на підставі ст. 25 ГПК України по виконанні наказу у справі №1/120-50 за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" від імені якого Філія "Волинська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40 765, 87 грн., посилаючись на відступлення прав вимоги відповідно до договору факторингу №03/09 від 26.09.2009 року укладеного між заявником та позивачем.
Ухвалою від 19.06.13р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" про заміну стягувача відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що ТзОВ "АУЗ Факторинг" передано вищезазначені вимоги не у відповідності до норм чинного законодавства та без дотримання положень статі 1082 ЦК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "АУЗ Факторинг" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 19.06.13 року у даній справі скасувати та прийняти постанову, якою замінити стягувача.
Апелянт зокрема зазначає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні заяви про заміну стягувача, чим порушено право ТОВ "АУЗ Факторинг" на його заміну як правонаступника кредитора на будь-якій стадії процесу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 1/120-50 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.
До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням в.о. голови суду від 13.08.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.
Представники відповідача та позивача не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень.
Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Волинської області від 06.11.2008 року по справі №1/120-50 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36111 грн. 10 коп. несплаченої суми кредиту, 4149грн. 01 коп. несплачених відсотків, 377грн. 05 коп. пені по кредиту та 128 грн. 71 коп. пені по відсотках. В решті суми позову відмовлено.
17.11.2008 року господарським судом Волинської області видано відповідний наказ.
Постановами від 26.01.09 р. та від 11.02.10 р. державним виконавцем відділу ДВС Старовижівського районного управління юстиції було відкрито зведене виконавче провадження і накладено арешт та заборонено відчужувати все належне відповідачу майно, що знаходиться в смт. Стара Вижівка, вул.. Карбишева, 7/34.
26.09.2009 року між АТ "Індустріально-експертний банк" (клієнт) та ТзОВ "АУЗ Факторинг" (фактор) укладений договір факторингу №03/09 від 26.09.2009р., відповідно до якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог; фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст.. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Дослідивши умови договору, колегія суддів констатує, що до ТОВ "АУЗ Факторинг" перейшли всі права позивача, щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №93/07-мК від 31.10.2007 року, що був укладений між АТ "Індустріально-експертний банк" та ОСОБА_2
29.04.13 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернулось із заявою до господарського суду Волинської області про заміну стягувача на підставі ст. 25 ГПК України по справі №1/120-50 за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" від імені якого Філія "Волинська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40 765, 87 грн., посилаючись на відступлення прав вимоги відповідно до договору факторингу №03/09 від 26.09.2009 року, укладеного між заявником та позивачем.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд у задоволені заяви ТОВ "АУЗ Факторинг" про заміну сторони у виконавчому проваджені відмовив, оскільки в матеріалах справи відсутня копія повідомлення відповідачу про відступлення права грошової вимоги, що суперечить ст.. 1082 ЦК України.
Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що в розумінні ст. 25 ГПК України процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконавчого провадження як завершальній стадії судового провадження.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У п. 1.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.
У розумінні ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною 5 ст. 8 названого Закону передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, наведені процесуальні норми надають право зацікавленій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, обов'язковість належним чином оформленого та надісланого повідомлення законодавець пов'язує з обов'язком боржника здійснити платіж фактору, а не підставою для заміни чи відмови в заміні стягувача на стадії виконання рішення. При цьому суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази виконання зобов'язання відповідачем за кредитним договором первісному кредитору та ПАТ "Креді агріколь банк" (правонаступнику позивача), а також відсутні докази повного виконання рішення суду виконавчою службою в ході виконавчого провадження.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду".
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Та обставина, що новий кредитор ТОВ «АУЗ "Факторинг" звернувся до суду із заявою про заміну стягувача не звільняє відповідача від виконання зобов'язання новому кредиторові з наступних підстав.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені приписами статті 512 Цивільного кодексу України, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора, новому кредиторові, і відбувається шляхом укладення договору між цими суб'єктами, на підставі якого до останнього переходить право вимагати від боржника вчинити певні дії. Об'єктом договору є майнові права, що належать кредиторові як стороні зобов'язання. Заміна кредитора може здійснюватись на різних стадіях існування зобов'язання, коли сторони ще не виконали зобов'язання або коли хоча б одна з них частково виконала зобов'язання.
А відтак, суд вважає, що з моменту укладення договору факторингу - 26.09.2009р. заявник ТОВ "АУЗ "Факторинг" набув прав кредитора у зобов'язанні з ФОП ОСОБА_2, що є правовою підставою для застосування процесуального правонаступництва.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач був повідомлений про переуступку заборгованості згідно кредитного договору № 93/07-мк від 31.10.07 р. третій особі ТОВ "АУЗ Факторинг", про що свідчать листи ПАТ "Креді агріколь банк" від 14.11.11 р. за вих.. №12404/4643 та від 04.01.12 р. за вих.. № 52300/273 (а.с. 104-106).
04.11.2009р. ТОВ "АУЗ Факторинг" відповідачу надіслало вимогу № 955 від 28.10.2009р. про погашення кредитної заборгованості на підставі ст..ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, яке отримане ОСОБА_2 09.11.2009р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 159-160).
Водночас, в матеріалах справи наявна довідка № 52300/273 від 04.01.12 р. видана ПАТ "Креді агріколь банк" відповідачу про те, що на той час його кредитна заборгованість перед позивачем згідно кредитного договору № 93/07-мк від 31.10.07 р. переуступлена ТОВ "АУЗ Факторинг" (а.с. 120).
Встановивши, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" як доказ заміни кредитора у зобов'язанні було надано договір факторингу № 03/09 від 26.09.09 р. про відступлення права вимоги, укладений між АТ "Індустріально-експортний банк" (первісний кредитор) та ТОВ "АУЗ Факторинг" (новий кредитор), беручи до уваги, що рішення господарського суду є обов'язкові до виконання, господарський суд апеляційної інстанції в силу ст. 25 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Волинської області від 17.11.08 року у справі № 1/120-50, - Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг ".
За таких обставин колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому на підставі п. 1 ч. 1ст. 103 ГПК скасовує оскаржувану ухвалу.
В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.06.13 р. у справі № 1/120-50 задоволити.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 19.06.13 р. у справі № 1/120-50 скасувати.
Здійснити заміну сторони виконавчого провадження АТ "Індустріально-експортний банк" від імені якого Філія "Волинська дирекція" АТ "Індустріально-експортний банк", м. Луцьк на ТОВ "АУЗ Факторинг" м. Київ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ТОВ "АУЗ Факторинг" (м. Київ, вул. Сікорського, 8 пов. 6, оф. 1, код 34914080) 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №1/120-50 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Савченко Г.І.