Справа № 22ц-7336 Головуючий в 1 інстанції - Хомченко Л.І.
Категорія - 23 Доповідач - Бабенко П.М.
РІШЕННЯ
іменем України
09 жовтня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Пономарьової О.М.
Суддів - Бабенка П.М. , Бондаренко Л.І.
при секретарі: Артамоновій С.О.
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 лютого 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 27 липня 2007 року ,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів із зазначеним позовом, на обґрунтування якого послалася на те, що 11 червня 2006 року з вини відповідачів, які проживають у квартирі поверхом вище, була затоплена холодною водою її квартира АДРЕСА_1. їй спричинено матеріальну шкоду в сумі 325 грн. вартості ремонту квартири та моральна шкода. Просила стягнути з відповідачів на її користь вказану суму матеріальної шкоди та 1300 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В грудні 2006 року позивачка звернулася до суду з додатковим позовом до відповідачів, зазначивши, що 02 грудня 2006 року з вини відповідачів повторно була залита водою її квартира, які відмовилися добровільно відшкодувати матеріальну шкоду. Просила стягнути з відповідачів шкоду у повному обсязі (суму не зазначила).
Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 лютого 2007 року в задоволенні первинного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 27 липня 2007 року також відмовлено в задоволенні позову про відшкодування шкоди, спричиненої їй 2 грудня 2006 року.
В своїх апеляційних скаргах на обидва рішення позивачка просить ці рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те , що вказані рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначила , що висновки суду про недоведеність вини відповідачів у спричиненні їй шкоди не відповідають встановленим обставинам справи. Суд безпідставно не врахував в якості доказів акти про залиття квартири та пояснення свідків. Також суд неправильно застосував норму матеріального закону - ст. 1166 ЦК України, не врахувавши, що особа, яка спричинила шкоду, звільняється від відшкодування її, якщо доведе, що шкода спричинена не з його вини.
В судовому засіданні позивачка доводи апеляційний скарг підтримала.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін, посилаючись на те , що оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу в його відсутності.
Вислухавши доповідь судді , пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає за необхідним апеляційні скарги задовольнити , рішення суду - скасувати з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до вимог CT.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із СТ.СТ.1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпшому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з п. 18 , 33, 35 Правил користування житловими приміщеннями житлових будинків та придомовою територією, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року ( далі- Правил) , власники та наймачі квартири зобов'язані дотримуватись правил експлуатації водопостачальної системи в квартирі , при появі несправності в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або підприємств по обслуговуванню житла, своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію будинку.
Судом першої інстанції встановленого позивачка мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , а відповідачі в квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку поверхом вище.
Згідно актам КП „Румянцевський" 11.06.06 року та 02.12.06 року квартира позивачки була залита холодною водою, пошкоджені шпалери, електропроводка.
Згідно кошторису від вартість ремонту квартири позивачки з урахуванням вартості шпалер склала 325 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачці суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження вини відповідачів у залитті квартири.
Надаючи оцінку розглянутим в судовому засіданні доказам, а саме зазначеним вище актам, поясненням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 .суд послався на те, що ці докази є ні чим іншим, як припущенням , що шкода спричинена позивачці діями відповідачів.
Проте з вказаними висновками суду першої інстанції та його рішенням погодитися не можна, оскільки судом надана неналежна оцінка вказаним доказам та не надана оцінка іншим доказам, які є у справі, висновки суду суперечать встановленим обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2006 року біля 11 годин через порушення відповідачами вказаних вище Правил , які залишили незакритими крани в системі холодного водопостачання, була затоплена квартира позивачки за вказаною адресою.
В результаті затоплення в квартирі були пошкоджені стеля, стіни , шпалери в коридорі, електропроводка. Вартість ремонту квартири з урахуванням вартості будівельних матеріалів, шпалер склала 325, 00 грн.
Крім того, 02 грудня 2006 року з вини відповідачів, які також не закрили крани в системі холодного водопостачання, водою також була залита квартири позивачки, а саме частина стелі та стін в кухні та коридорі.
Цими діями відповідачі спричинили позивачці моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона перенесла моральні страждання через пошкодження її квартири , та через те, що тривалий час не могла користуватись побутовою електротехнікою.
Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні актами житлової організації ,
довідкою КП „Простір", з яких вбачається, що при обстеженні квартир позивсчки та
відповідачів встановлено, що причинами залиття квартири була саме необачність та халатність
відповідачів, які залишали незакритими крани холодної води при тому, що система
водопостачання в квартирі відповідачів була у справному стані, чим вони порушили вимоги вказаних Правил.
Ці ж обставини підтвердили і свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_6 , ОСОБА_5
Ні в одному з вказаних актів та в довідці житлової організації не зазначено, що встановлена причина залиття квартири позивачки є припущенням. Також прямо вказали на причину затоплення квартири вказані свідки. (а.с. 6, 32 82, 83, 59-80, 94-95, )
Розмір матеріальної шкоди підтверджено кошторисом на ремонт квартири позивачки після залиття квартири 11.06.06 року.( а.с. 11-16).
Тому апеляційний суд дійшов висновку, що матеріальна та моральна шкода позивачці спричинені саме з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3, вони повинні відшкодувати цю шкоду позивачці. Висновки суду першої інстанції про недоведеність вини відповідачів спростовуються наведеними вище доказами.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, вказана обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Тому апеляційний суд вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги позивачки.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з позовних вимог позивачки, яка ставить питання про відшкодування шкоди спричиненої їй саме залиттям 11.06.06 року, що вбачається з її додаткової позовної заяви та пояснень в судовому засіданні апеляційного суду.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідним стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки 325 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 1300 грн. слід задовольнити частково, оскільки вказана сума відшкодування є явно завищеною.
З урахуванням характеру правопорушення, враховуючі , що шкода спричинена з необережності , глибини фізичних та душевних страждань позивачки , а також з урахуванням матеріального стану відповідачів, які є пенсіонерами , отримують пенсію у мінімальному розмірі , та з врахуванням вимог розумності та справедливості необхідно стягнути з усіх відповідачів на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 100 грн. солідарно. В решті цього позову слід відмовити.
Також з відповідачів на підставі ст.. 88 ЦПК України слід стягнути на користь позивачки її судові витрати в сумі по 15, 66 грн. з кожного , а всього 47 грн., та стягнути з них
на користь держави 34 грн. недоплаченої позивачкою судового збору при поданні позову до суду, тобто по 11, 33 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167 , ч.4 ст. 1193 , п. п. 18 , 33, 35 Правил користування житловими приміщеннями житлових будинків та придомовою територією, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року , ст. ст.. 303, п.2 ч.1ст. 307 п.3 ч.1 ст. 309 , 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 лютого 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 27 липня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 325 грн. солідарно, на відшкодування моральної шкоди - 100 грн. солідарно, а також по 15, 66 грн. з кожного судових витрат , а всього 472 грн.( чотириста сімдесят дві грн..). В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 11, 33 грн. з кожного, всього в сумі 34, 00 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців в строк два місяці з дня набрання ним законної сили.