Справа № 22-7444/2007 Головуючий у 1 інстанції Лаптев М.В.
Категорія 19 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.
при секретарі Андрусь B.C. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблгаз" в інтересах Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості і
встановив:
в апеляційній скарзі представник ВАТ „Донецькоблгаз" за довіреністю ОСОБА_4 оспорює обгрунтованість рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 серпня 2007 року, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставить питання про його оскасування та ухвалення нового про задоволення позову за порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
В засіданні апеляційного суду представник позивача ВАТ „Донецькоблгаз" за довіреністю Манукян Р.А. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
23.04.2007 року позивач ВАТ „Донецькоблгаз" в інтересах Слов'янського УГГ звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав, що вони є споживачами природного газу і в результаті несвоєчасної сплати отриманого природного газу за станом на 1.05.2007 року мають заборгованість у сумі 371, 21 грн.
6.06.2007 року позивач уточнив свої вимоги, зазначав, що відповідачі несплату за спожитий газ обґрунтовують наявністю пільги- 50-тивідсоткої
знижки з оплати житлово-комунальних послуг на підставі Законів України „Про державну податкову службу в Україні" і „Про міліцію".
Вважає, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати послуги з газопостачання у розмірі 100% і у відповідності до чинного законодавства звертатися за компенсацією до свого керівництва, яке, у свою чергу, зобов'язано звертатися до Управління Держказначейства у Донецькій області для здійснення списання коштів на його користь, а, оскільки він сплачує 50%, тому повинен зі своїми членами сім'ї сплатити вказану заборгованість.
Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на його користь в особі Слов'янського УГГ 371, 21 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-техніне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду-скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до вимог ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
При розгляді цієї справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є працівником податкової міліції, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є членами його сім'ї, всі зареєстровані та проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Згідно з балансом по абоненту ОСОБА_1 відповідачі провадять щомісячно 50% оплату за надані їм послуги з газопостачання, розмір заборгованості за станом на 1.05.2007 року складає 371, 21 грн. (а.с. 5).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 7, 22 Закону України „Про міліцію" та Закону України „Про державну податкову службу" щодо наявності у відповідачів права на 50 % знижку з оплати комунальних послуг, у тому числі, і за природний газ.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки не застосовано закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Відповідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих витрат.
Відповідно до вимог ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 затверджено Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам (військовослужбовцям) бюджетних установ (військових формувань) у 2003 році (далі-Порядок надання пільг), згідно з яким вирішення питання віднесення працівників бюджетних установ до категорії осіб, які мають право на пільги, та фінансування видатків на пільгове і побутове забезпечення покладено на відповідні бюджетні установи.
При цьому визначено порядок відшкодування зазначених витрат - щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи, а також механізм реалізації права на відшкодування фактичних витрат, згідно з яким пільговик подає до бухгалтерії установи копії квитанцій про сплату за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї.
Ці видатки здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. Зазначені кошти передбачаються в кошторисах установ.
Постановою KM України від 11 лютого 2004 року № 148 дію Порядку надання пільг продовжено на 2004 рік.
Постановою KM України від 8 червня 2005 року № 427 п. 1 Постанови KM України від 31 березня 2003 року № 426 було викладено в новій редакції: „Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із Законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ... щодо знижки з оплати за комунальні послуги... надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу".
При цьому порядок відшкодування зазначених витрат та порядок здійснення вказаних видатків залишились без змін.
Постановою KM України від 18 жовтня 2006 року № 1430 дію Порядку надання пільг продовжено на 2006 рік.
Постановою KM України від 7 березня 2007 року № 407 дію Порядку надання пільг продовжено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 1.12.2004 року № 20-рп/2004 по справі № 1-27/2004 визнані неконституційними положення ч. ч. 2, 3, 4 ст. 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік".
Отже, вказані положення Закону втратили чинність з 1.12.2004 року.
Оскільки Конституційний Суд України не вказав на преюдиціальність свого Рішення, воно не застосовується до правовідносин, які виникли до його ухвалення.
Відсутні правові підстави поширювати по аналогії дію цього Рішення Конституційного Суду України і на дію ст.ст. 42, 73 нової редакції Закону
України „Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст.ст. 39, 75 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст.ст. 36, 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", оскільки це Рішення було прийнято по конкретному закону.
Таким чином, за оскаржуваний період відповідачі повинні були сплачувати спожитий природний газ за 100% тарифом, оскільки Порядком надання пільг передбачено здійснення відповідної компенсації працівнику міліції у грошовому еквіваленті від бюджетної установи, в якій він працює.
Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості з оплати за спожитий природний газ за період часу з 1. 05.2004 року до 1.05.2007 року у розмірі 371, 21 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати: судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп. та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ч. 2 ст. 218, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу представника ВАТ „Донецькоблгаз" за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 серпня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблгаз" в інтересах Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість за спожитий природний газ у сумі 371 грн. 21 коп. і судові витрати: судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп. та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.