КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2013 р. Справа№ 911/938/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Зубець Л.П.
Корсакової Г.В.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю прокурора Булиги Ю.С. - посв. від 02.10.2013 року № 007181
за участю представників
від позивача: Пронін О.А. - дов. від 04.12.2012 року № 249
від відповідача: Балицький Т.М. - дов. від 05.08.2013 року № 162
Островерх В.П. - дов. від 05.07.2013 року б/н
Поляруш О.О. - директор
розглянувши апеляційну скаргу В.о. прокурора Білоцерківського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2013 року
у справі № 911/938/13 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Прокурора Білоцерківського району Київської області (м. Біла Церква Київської області) в інтересах держави в особі Аграрного фонду (м. Київ)
до Споживчого товариства „Настуся" (с. Пилипча Білоцерківського р-ну Київської області)
про стягнення 36 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області звернувся Прокурор Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду з позовом до Споживчого товариства „Настуся" про стягнення 36 000 грн.
Рішенням від 15.05.2013 року господарський суд Київської області в задоволенні позовних вимог відмовив повністю. Стягнув з Аграрного фонду в доход Державного бюджету України 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду В.о. прокурора Білоцерківського району Київської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2013 року прокурору було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/938/13 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року склад судової колегії змінювався.
В судовому засіданні 12.08.2013 року прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора з підстав, викладених в письмових поясненнях. Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 10.05.2012 року Аграрний фонд (покупець) та Споживче товариство „Настуся" (продавець) уклали форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна за №621Ф, відповідно до умові якого продавець передавав покупцю у власність пшеницю м'яку 3 класу, у кількості 200 тонн в термін до 1 листопада 2012 року, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Згідно п. 1.6 контракту від 10.05.2012 року № 621Ф вартість товару складає 360 000 грн.
В п. 2.1 контракту від 10.05.2012 року № 621Ф сторони узгодили, що брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар на базисі поставки EXW КП „Блоцерківхлібопродукт" в термін до 1 листопада 2012 року.
08.10.2012 року між сторонами у справі підписано акт передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту від 10.05.2012 року № 621Ф, відповідно до якого, відповідач передав позивачу 100 тонн пшениці 3-го класу по ціні 180 000 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем п 7.2 контракту від 10.05.2012 року № 621Ф, яким визначено, що за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки продавець сплачує штраф у розмірі 20% вартості недопоставленого товару, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 36 000 грн. заборгованості (відповідно до розрахунку позивача - штраф).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Втім відповідно до ч. 4 ст. 610 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Так згідно п. 5.1 контракту від 10.05.2012 року № 621Ф покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту.
Тобто за умовами контракту позивач мав перерахувати авансовий платіж в строк до 13.05.2012 року. Як вбачається з матеріалів справи кошти були перераховані відповідачу 20.07.2012 року відповідно до платіжного доручення від 02.07.2012 року № 971.
Як зазначає відповідач, в результаті несвоєчасного перерахування авансового платежу позивачем, відповідач не мав змоги належним чином придбати необхідні речовини для підживлення пшениці, як це передбачено рекомендаціями по технології вирощування озимої пшениці, викладених у листі Управління агропромислового розвитку Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 30.04.2013 року за №4/191.
Відповідно до вищезазначеного листа від 30.04.2013 року № 4/191 підживлення пшениці здійснюється відповідними речовинами у три етапи, та у відповідні строки: березень, 10-20 травня та червень.
Відсутність грошових коштів на рахунку відповідача позбавило останнього можливості придбати відповідні речовини для підживлення пшениці, що, в свою чергу, призвело до неможливості виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за контрактом у повному обсязі.
Перерахування авансового платежу відбулось вже після останнього етапу підживлення пшениці (відповідно до вищезазначених рекомендацій останнім етапом є червень місяць).
Як зазначає відповідач, внаслідок невчасного внесення міндобрив, відповідач виростив 103 тонни пшениці 3 класу (відповідає вимогам контракту), яку і передав позивачу 8 жовтня 2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, оскільки порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, за сплачені позивачем 180 000 грн. відповідач передав позивачу 100 тонн пшениці 3 класу, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 36 000 грн. штрафу задоволенню не підлягає.
Посилання прокурора та позивача на неможливість виконання свого обов'язку по перерахуванню авансу з вини органів казначейства, а не позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду до уваги не бере, оскільки позивач виписав платіжне доручення лише 02.07.2012 року, тобто затримка у виплаті авансу відповідачу була обумовлена і внаслідок невиконання обов'язку самим позивачем.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу В.о. прокурора Білоцерківського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2013 року по справі № 911/938/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 15.05.2013 року по справі № 911/938/13 залишити без змін.
3. Справу № 911/938/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__14.08.2013 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Зубець Л.П.
Корсакова Г.В.