У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Міщенка С.М.,
суддів	Косарєва В.І. і Кармазіна Ю.М.,
за участю прокурора	Волошиної Т.Г.
та захисника	ОСОБА_2

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. і адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника  ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2008 р.

                           

в с т а н о в и л а :

 

         Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 квітня 2008 р.

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, єврея,

громадянина України, раніше судимого-

17.07.2001 р. за ст. 142 ч. 2, 44 КК України

на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

звільненого 5.08.2002 р. по відбуттю покарання,

засуджено

 

- за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки 11 місяців позбавлення волі.

 

 

 

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, українця,

громадянина України, засуджено

 

- за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки 5 місяців 4 дні позбавлення волі.

 

         1 липня 2008 р., за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляційний суд Херсонської області скасував вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 квітня 2008 р. і постановив свій вирок за яким ОСОБА_1 і ОСОБА_5 визнав винними у вчиненні злочину передбаченого ст. 187  ч.2 КК України і призначив покарання по 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна кожному. В решті вирок місцевого суду залишений без зміни.

 

         Згідно з вироком апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1  і ОСОБА_5. визнані винними і засуджені за те, що вони, 27 березня 2004р., близько 23 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля АДРЕСА_1 за попередньою змовою групою осіб вчинили розбійний напад на ОСОБА_6 і заволоділи її майном, вартістю 152 гривні.

При цьому потерпілій були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

 

На зазначений вирок апеляційного суду подані касаційні скарги.

 

Засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його касаційної скарги і доповнень до неї, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу щодо нього закрити. Доводи скарги обґрунтовуються тим, що вирок постановлений лише на показаннях потерпілої, яка їх неодноразово змінювала без наявності інших доказів у справі.

 

Захисник ОСОБА_7. просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на нове розслідування.  Доводи скарги обґрунтовуються тим, що потерпіла в суді не підтвердила участі ОСОБА_1 у вчинені щодо неї злочину, а вирок постановлений на суперечливих показаннях свідків.

 

Адвокат ОСОБА_2, як видно із змісту його касаційної скарги, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1. скасувати, залишивши в силі вирок місцевого суду. Доводи скарги обґрунтовуються тим, що встановлені судом фактичні обставини вчиненого злочину безпідставно змінені апеляційним судом і кваліфіковані як розбійний напад.

 

Адвокат ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_5, просить вирок апеляційного суду скасувати, оскільки суд дав невірну юридичну оцінку діям засудженого. Вважає, що наявні у справі докази не свідчать про вчинення ним розбійного нападу.

 

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

          Апеляційний суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженими злочину.

Висновок суду ґрунтується на доказах детально викладених у вироку.

 

Доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1., його захисника ОСОБА_7., адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про недоведеність вини засуджених у вчинені злочину за який їх засуджено не відповідають матеріалам справи.

Вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_6як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, явкою з повинною ОСОБА_5 та його показаннями на досудовому слідстві, наявністю у потерпілої тілесних ушкоджень, показаннями свідків ОСОБА_8 і  ОСОБА_9

 

Крім того, засуджений ОСОБА_1 в перших поясненнях та при допиті в якості обвинуваченого підтвердив факт побиття потерпілої та вилучення у неї сумки (т.1, а.с. 153, 227).

 

Вказаним доказам, в їх сукупності суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1. і ОСОБА_5 у заволодінні майном ОСОБА_6внаслідок розбійного нападу.

 

Ці їх злочинні дії вірно кваліфіковані за ст. 187 ч. 2 КК України.

 

При призначенні покарання засудженим суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу кожного, та як обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженим покарання з ізоляцією від суспільства.

 

Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене покарання у виді позбавлення волі за своїм розміром є явно не справедливим, виходячи із наступного.

 

Апеляційний суд не врахував того, що з часу вчинення злочину пройшло більше 4-х років, по справі постановлено шість судових рішень, і засуджені звільнялися з під варти. Сума якою заволоділи засуджені - 152 гривні, є не значною і що на час постановлення вироку ОСОБА_1 перебував під вартою 2 роки 11 місяців, а Косюк  - 3 роки і 5 місяців.

 

Крім того суд не врахував у достатній мірі обставин вчиненого злочину і зокрема того, що його вчиненню передували дії направлені на знайомство з потерпілою, які переросли у неприязнь і побиття останньої.

        Все зазначене, та те, що засуджені хоч і не визнавали вчинення ними розбійного нападу,  але не намагалися ухилятися від суду, свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого ними  злочину.

 

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

 

Колегія суддів, враховуючі зазначені вище обставини, відповідно до

ч. 2 ст. 66 КК України, визнає їх пом'якшуючими і знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1. і ОСОБА_5 ст. 69 КК України і пом'якшити призначене їм покарання, вважаючи що 7 років позбавлення волі за вчинений ними 4 роки назад злочин по заволодінню майном на суму 152 гривні є явно не справедливим.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

 

         Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1., захисника ОСОБА_7., адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Вирок апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2008 р. щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5 змінити.

         Пом'якшити їм покарання з застосуванням ст. 69 КК України і вважати засудженими за ст. 187 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна кожного.

 

         В решті вирок залишити без зміни.

 

Судді:

 

 

Міщенко С.М.                          Косарєв В.І.                    Кармазін Ю.М.