У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого, судді: Тельнікової І.Г.,

суддів:Колесниченка В.М., Франтовської Т.І.,Квасневської Н.Д., Літвінова Є.В.,

розглянувши в судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року в порядку, передбаченому статтями 400-11- 400-25 КПК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2011 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року вирок Василівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2011 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2012 року щодо ОСОБА_7 залишені без зміни.

Із заяви захисника та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він 1 січня 2007 року о 3 годині, знаходячись по вул. Леніна в м. Василівка Запорізької області, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_8, умисно позбавив останнього життя, двічі ударивши його ножем в грудну клітину.

Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, подав заяву, в якій просить Верховний Суд України переглянути ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року. Вважає, що судом касаційної інстанції по-різному застосовано одні і ті ж норми кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь, що потягло прийняття різних за змістом рішень.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву та долучені судові рішення, колегія суддів вважає, що заявнику слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 15 на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України заявник може послатися на ухвали судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвали Судової палати у кримінальних справах та військової Судової колегії Верховного Суду України, ухвалені ними як судами касаційної інстанції. За цими рішеннями, які набрали законної сили, справи мають бути розглянуті по суті.

Однак, захисник ОСОБА_6, як на приклад неоднакового застосування одних і тих же норм кримінального закону, додає до заяви та посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року та 22 березня 2011 року, якими судові рішення скасовано та справи направлено відповідно на нове розслідування і новий судовий розгляд, тобто ці рішення не є остаточними та не можуть бути взяті для порівняння.

Обґрунтовуючи свої доводи у заяві, захисник також послався на ухвалу Верховного Суду України від 13 грудня 2007 року, якою скасовано вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Житоминрської області від 12 вересня 2006 року щодо Особа 1, а провадження у справі закрито.

З наданої для порівняння копії ухвали, на яку посилається захисник, як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції кримінального закону, вбачається що Особа 1 обвинувачувалася у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України, а ОСОБА_7 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. За таких обставин, зазначені суспільно небезпечні діяння не є подібними і відносно них застосовані різні норми кримінального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року.

Керуючись ст. 400-18 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити захиснику ОСОБА_6 в допуску кримінальної справи щодо ОСОБА_7 до провадження Верховного Суду України для перегляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

І.Г.Тельнікова В.М.Колесниченко Т.І.Франтовська

Н.Д.Квасневська Є.В.Літвінов