У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого, судді: Тельнікової І.Г.,

суддів:Дембовського С.Г., Крижановського В.Я., ,Франтовської Т.І., Літвінова Є.В.,

розглянувши в судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2013 року в порядку, передбаченому статтями 400-12 - 400-16 КПК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 27 квітня 2012 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше судимий

вироком Апеляційного суду Херсонської

області від 9 березня 2000 року за п. «е»

ст. 93 КК України 1960 року на 14 років

позбавлення волі, 08.04.2009 року звільнений із

заміною невідбутої частини покарання на

виправні роботи строком на 2 роки

з відрахуванням у доход держави із суми

заробітку 20 % щомісячно,

засуджений за ч. 3 ст. 153 КК України на 10 років позбавлення волі; п. п. 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі; ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно визначено покарання довічне позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 - 1990 гривень матеріальної і 100000 гривень моральної шкоди та 720 гривень відшкодування витрат на поховання; на відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_9 50000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 жовтня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2013 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 27 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 23 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, подав заяву в якій просить Верховний Суд України переглянути ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2013 року.

Із заяви захисника та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 25 жовтня 2011 року о 21 годині, в м. Херсоні, у провулку 40 років Жовтня, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосовуючи насильство до неповнолітньої ОСОБА_9, задовольнив з останньою статеву пристрасть неприродним способом, вчинив умисне вбивство потерпілої, після чого таємно викрав належне ОСОБА_9. майно, на загальну суму 1765 гривень.

Захисник не погоджується з засудженням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 153, п. п. 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та вважає, що судом касаційної інстанції по-різному застосовано одні і ті ж норми кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь, що потягло прийняття різних за змістом рішень.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву та долучені судові рішення, колегія суддів вважає, що заявнику слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

З наданої копії ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року, на яку посилається захисник, як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції кримінального закону, вбачається що ОСОБУ 5 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, однак ця ухвала не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, оскільки за викладених у судовому рішенні фактичних обставин суспільно небезпечні діяння у цих справах різні, оскільки ОСОБА_7, крім іншого, засуджений і за п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Також захисник у заяві послався на ухвалу Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року, якою Особі 1 довічне позбавлення волі, призначене за п. п. 6, 10 ч. 2 ст. 115 КК України пом'якшено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України ухвалено вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п. п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Однак, ця ухвала не свідчить про неоднакове застосування кримінального закону, а питання призначення покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, не є підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень касаційної інстанції.

Крім того, захисник зазначає про неоднакове застосування кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь при засудженні ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 153 КК України, описуючи фактичні обставини справи, власний аналіз доказів, які, на його думку, не врахували суди при розгляді справи.

Для порівняння надає ухвалу Верховного Суду України від 12.10.2007 року, якою змінено вирок Апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2010 року, в частині засудження Особи 6 за ч. 4 ст. 152 КК України вирок скасовано, а провадження у цій частині закрито.

З наданої ухвали не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь тому, що у цій ухвалі викладені інші фактичні обставини справи, ніж ті, за які засуджено ОСОБА_7

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 15 на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України заявник може послатися на ухвали судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвали Судової палати у кримінальних справах та військової Судової колегії Верховного Суду України, ухвалені ними як судами касаційної інстанції. За цими рішеннями, які набрали законної сили, справи мають бути розглянуті по суті.

Однак, захисник додає до заяви та посилається на ухвалу Верховного суду України від 12 листопада 2009 року, якою залишено без зміни ухвалу Апеляційного суду Луганської області від серпня 2009 року про направлення справи на додаткове розслідування. Це рішення не є остаточними та не може бути прикладом для порівняння.

ОСОБА_6, порушуючи питання про перегляд Верховним судом України справи за його заявою, формально посилається на підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, проте оскаржує фактичні обставини справи, встановлені судом та вказує на порушення судами кримінально - процесуального закону при постановленні судових рішень щодо ОСОБА_7

На обґрунтування своїх доводів захисник також посилається на ухвалу Верховного Суду України від 10 липня 2003 року, однак не надає для порівняння її копію, що унеможливлює перевірити правильність застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм кримінального закону.

З огляду на викладене і те, що ст. 400-12 КПК України не передбачає перегляд судових рішень з підстав недотримання судом вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи за заявою ОСОБА_6 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. 400-18 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити захиснику ОСОБА_6 в допуску кримінальної справи щодо ОСОБА_7 до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

І.Г.Тельнікова С.Г.Дембовський В.Я.Крижановський

Т.І.Франтовська Є.В.Літвінов