ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/2264/13-а
08 серпня 2013 р. 17 год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткачук Н.С., суддів Сало А.Б. Кравчук Т.О. , за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача1: представники Меньков Є.В., Ольховець О.П.,
відповідача2: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства оборони України, Міністра оборони України Лебедєва Павла Валентиновича
про визнання протиправним та скасування п.4 наказу №337 від 21.05.2013 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Лебедєва Павла Валентиновича про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу №337 від 21.05.2013 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало виявлення факту нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону. Зазначив, що в період з 22.11.2007 року по 07.03.2013 року проходив службу на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами військової частини А0796 та не повинен був виконувати обов'язки начальника служби пального з'єднання. Вважає оскаржуваний наказ незаконним, оскільки він не відповідає фактичним обставинам подій, які передували йому, не обґрунтований достовірними висновками, а його висновки не ґрунтуються на матеріальному законі, який формально в ньому прописаний, як підстава звільнення, однак ним не обґрунтований. Пояснив, що в даному наказі не знайшла свого відображення та обставина, якою обґрунтовано його вину, як особи, яка не виконала певних дій, які сприяли виникненню саме цієї нестачі, тобто не встановлено та не зазначено в оспорюваному наказі, які безпосередньо дії, що в ходять в коло його службових обов'язків, не виконані ним, в який період часу, за яких обставин, що призвели до нестачі, саме цих конкретних негативних наслідків. Зазначив, що виникла нестача не знаходиться в причинному зв'язку з діями позивача чи бездіяльністю, та в даному наказі ця обставина не наведена як встановлена, а зазначена лише як припущення без чіткого формулювання його вини в негативних наслідках. Стверджує, що ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України не містять службових обов'язків начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу армійського корпусу, а визначають загальні положення для усіх посадових осіб військових частин (з'єднань), які відають військовим (корабельним) господарством. У зв'язку з цим, пояснив, що керувався вимогами Положення про відділ логістики управління 13 армійського корпусу. Повідомив, що Рівненською прокуратурою з нагляду за додержання законів у воєнній сфері по даному факту проводиться прокурорська перевірка, а тому на даний час остаточно не визначені причин та період утворення виявленої недостачі, не встановлено винності осіб, причетних до її створення, а тому не має підстав вважати ОСОБА_1 винним в її виникненні. Вважає п.4 наказу №337 від 21.05.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав просив позов задовольнити.
Представники відповідача 1 - Міністерства оборони України, позов не визнали з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву, долучених до матеріалів справи (том 1 а.с.163-169). В обґрунтування заперечень пояснили, що під час проходження позивачем служби на посаді начальника групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 були створені всі умови для належного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків. Пояснили, що 19.04.2013, з метою уточнення причин та умов, що сприяли виникненню нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 було призначено службове розслідування, яким встановлено, що позивач, будучи військовою посадовою особою - начальником групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 виконував свої службові обов'язки не в повному обсязі. Зокрема, позивач в порушення керівних документів правильне зберігання пального та ведення його обліку не організував та не контролював; постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального не здійснював; необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й облік пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби у частинах (підрозділах) з'єднання не контролював, заходів для виявлення недоліків не вживав; перевірку наявності пального не рідше одного разу на місяць не здійснював, відповідні записи у книги (картки) обліку не вносив. Стверджують, що ОСОБА_1 самоусунувся від організації та керівництва службовою діяльністю гарнізонного пункту заправки пальним. У зв'язку з порушеннями, виявленими службовим розслідування, 21.05.2013 Міністром оборони України був виданий наказ №337 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», п.4 якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. Представники відповідача зазначають, що наказ Міністра оборони України від 21.05.2013 № 337 відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, відповідає військовому званню позивача і дисциплінарній владі Міністра оборони України. З таких підстав в задоволенні позову просили відмовити.
Відповідач 2 в судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Допитаний в судовому засіданні 08.08.2013 року свідок заступник командира військової частини А1337 з тилу - начальника тилу майор ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) повідомив суду, що лише в лютому 2013 року дізнався про нестачу пального та паливно-мастильних матеріалів, що зберігалися на території військової частини А1801. Вказав, що з грудня 2010 року перебуває на посаді заступника командира військової частини А1337 з тилу. На запитання суду чи було пальне та паливно-мастильні матеріали військової частини на складі ПММ військової частини А1801 гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки, дав ствердну відповідь. Повідомив, що пальне, яке отримувалося прапорщиком ОСОБА_6 на підставі чекових вимог військової частини А1337, що належало останній, зберігалося на об'єднаному стаціонарному пункті заправки на базі військової частини А1801, проте облік такого пального вівся у військовій частині А1337. Пояснив, що згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України позивач був вищестоящим командиром по службі ПММ стосовно нього, а тому змушений був виконувати вказівки ОСОБА_1 щодо видачі чеків-вимог на отримання пального та його фактичного зберігання на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки у військовій частині А1801. Такі вказівки давалися ОСОБА_1 в усній формі як особисто, так і в телефонному режимі.
Допитаний в судовому засіданні 08.08.2013 року свідок заступник командира військової частини А1801 з тилу - начальник тилу майор ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) повідомив, що у військовій частині А.1801 облік здійснювався лише того пального та паливно-мастильних матеріалів, що належало цій військовій частині, а чи було пальне інших військових частин на складі ПММ військової частини А1801 йому було не відомо.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, показання свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 01.08.1988 року ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України та в період з 09.09.2011 року по 07.03.2013 року перебував на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління, а з 07.03.2013 року проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру штабу управління, що підтверджується Витягом з Послужного списку підполковника ОСОБА_1 №90 від 22.04.2013 року (том 2 а.с.8) та Витягом із Наказу від 07.03.2013 року за №126 (том 1 а.с.218-219).
Наказом Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 у зв'язку з виявленням на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону у військовій частині А1801 нестачі пального загальною кількістю 95,708 тон, чим завдано шкоди Збройним Силам України на суму 1,166 млн.грн., ряд військовослужбовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, п.4 обумовленого наказу за порушення вимог ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.1.9 та п.3.8.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 року за №615/2419, а саме: неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру штабу управління військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 1 а.с.16).
Надаючи правову оцінку п.4 наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року, суд виходить з наступного.
Матеріали справи свідчать, що наказами командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 року (том 1 а.с.179 зворотній бік - 180) та начальника Рівненського гарнізону №4 від 09.02.2012 року (том 1 а.с.59-60) на базі військової частини А 1801 створено гарнізонний об'єднаний стаціонарний пункт заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону. Згідно з п.2 даних наказів начальником гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним призначено начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини А1801 старшину ОСОБА_8 Відповідно до п.3 наказу начальника Рівненського гарнізону за №4 від 09.02.2012 року помічником начальника об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним - начальника складу пального і мастильними матеріалами військової частини А1671 прапорщика ОСОБА_6 Організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону відповідно до п.6 наказу №457 від 15.11.2010 року покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами відділу логістики військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1, а відповідно до п.6 наказу №4 від 09.02.2012 року - на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління військової частини А0796.
В період з 25 по 26 лютого 2013 року офіцерами відділення виявлення та розслідування корупційних правопорушень у зонах діяльності органів управління Військової служби правопорядку відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку майором юстиції Іщенко І.О. та капітаном юстиції Гринчуком А.А. було проведено перевірку служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, результати якої викладено в доповіді начальнику Західного територіального управління Військової служби правопорядку (том 2 а.с.177, зв. бік - 178).
В даній доповіді йдеться про те, що за результатами зняття залишків пально-мастильних матеріалів поточного забезпечення було встановлено розбіжність фактичної наявності пально-мастильних матеріалів на складі ПММ військової частини А1801 з обліковими даними служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 (нестача), а саме: автомобільного бензину А-76 на 29533 кг, А-80 - на 1144 кг, А-92 - на 96 кг, А-95 - на 65 кг, дизельного пального "Л-0,2-62" - на 32040 кг, "З-0,2-25" - на 10636 кг.
З метою встановлення причин та умов розбіжності в обліку та наявності пально-мастильних матеріалів у військовій частині А1801 командиром військової частини А0796 було видано наказ № 99 від 27.02.2013 «Про призначення службового розслідування» (том 1 а.с.178 зв. бік, 179).
Результати даного службового розслідування зафіксовані в акті службового розслідування №733, затвердженого 25.03.2013 року командиром військової частини А0796 (том 1 а.с.186-208).
На підставі наказу командира військової частини А0796 від 01.03.2013 №108 (том 1 а.с.210) в період з 01.03.2013 по 07.03.2013 комісійно проведено перевірку відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів військової частини А1801.
За результатами перевірки складено акт №611 від 11.03.2013 року (том 1 а.с.182, зв.бік - 184), яким стверджується, що перевірка фактичної наявності пального проводилась в присутності матеріально відповідальних осіб та членів внутрішньо-перевірочної комісії.
Наявність пального поточного постачання визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310, заводський НОМЕР_1, військовий НОМЕР_2 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована 1991 році заводом-виробником), з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) недостаюча кількість пального доливалась до повного об'єму автоцистерни через паливно-роздавальні колонки КЕД-50-0,25 заводські номери 47 на бензин А-76, 65 - на дизельне паливо ДП-"З-0,2-25" (калібрування паливно-роздавальних колонок проведено в липні 2011 року військовою частиною А1124) через лічильник, з послідуючим відніманням залитої кількості нафтопродукту через паливно-роздавальні колонки від загальної кількості даного сорту нафтопродукту. Наявність бензину А-95 і бензину А-92 перевірялась шляхом заміру висоти наливу метрштоком в бочках БСО-1-2-0, щільності та температури нафтоденсиметрами з послідуючим визначенням кількості пально-мастильних матеріалів в літрах і шляхом множення цієї кількості на заміряну густину продукту визначалась його вага.
Наявність пального недоторканого запасу визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310 заводський НОМЕР_1 військовий НОМЕР_2 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована в 1991 році заводом-виробником) з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) ця кількість пального викачувалась з автомобільної цистерни в резервуари за допомогою колонки ручної КР-40 через лічильник.
Станом на 04.03.2013 на пункті заправлення всі прибуткові та витратні документи були проведені по книгах обліку служби пального. Виведені залишки.
Наявність води в резервуарах перевірялась за допомогою водочутливої пасти. Під час проведених замірів вода в резервуарах відсутня.
За результатами аналізу облікових даних книг обліку "Наявності та руху матеріальних засобі служби пально-мастильних матеріалів" Ф-27 (інвентарний номер №284, 219) і фактичною наявністю пального на пункті заправлення військової частини А1801 отримано наступні дані щодо поточного забезпечення:
Бензин А-76 - нестача 29925 кг,
Бензин А-92 - нестача 77 кг,
Бензин А-95 - нестача 97 кг,
Бензин А-80 - нестача 1144 кг,
Дизпаливо ДП "З"-0,2-25 - нестача 11047 кг,
Дизпаливо ДП "Л" марки С - нестача 7712 кг,
та недоторканого запасу: бензин А-80 - нестача 86 кг.
Акт перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801 підписаний всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами прапорщиком ОСОБА_6, старшим прапорщиком ОСОБА_11, прапорщиком ОСОБА_8, які своїми підписами ствердили, що з актом перевірки ознайомлені, претензій до роботи комісії, підрахунків, отриманих результатів не мають (том 1 а.с.184, зв. бік).
Відповідно до акта службового розслідування №733 від 25.03.2013 року (том 1 а.с.186-208), в ході проведення службового розслідування проаналізовано облікові документи служби ПММ, прихідно-розхідні документи фінансової служби, прихідно-розхідні документи по службі пального, акти проведення інвентаризації ПММ військової частини А1801; відібрані пояснення у військовослужбовців та працівників військових частин А1337, А1801, А3395, в обов'язки яких входить організація, контроль за рухом та забезпеченням ПММ, голів та членів внутрішньо-перевірочних комісій за період з 2011 по 2013 роки; вивчено та проаналізовано роботу посадових осіб щодо організації та забезпечення контролю, зберігання, витрати пально-мастильних матеріалів у військових частинах А1801, А1337, А3395; особисто перевірено та засвідчено результати замірів наявності ПММ у паливних ємностях (резервуарах) складу ПММ військової частини А1801.
Відповідно до висновків, встановлених службовим розслідуванням, нестача пального всього 95708 кг на загальну суму 1 166 882,43 грн. виникла в результаті роботи гарнізонного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами, створеного відповідно до наказів командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 року та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 року № 4.
За результатами проведеного службового розслідування комісія з розслідування військової частини А0796 прийшла до висновку, що умовами та причинами, які сприяли виникненню нестачі, були, зокрема, безвідповідальність підполковника ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов'язків начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління, визначених у Положенні про матеріально-технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу.
Актом службового розслідування №733 від 25.03.2013 року (том 1 а.с.186-208) констатовано, що начальник гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_8 та помічник начальника гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_6 у своїй діяльності керувалися усними вказівками начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління підполковника ОСОБА_1
За результатами вивчення прихідно-розхідних документів військових частин А1801, А3395, А1337 за період з 2011 по 2013 роки, встановлено, що усе пальне, яке отримувалося в дані військові частини, отримував помічник начальника гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_6 На підставі відданих усних вказівок начальником групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 підполковником ОСОБА_1 для отримання пального у військовій частині А2363 прапорщик ОСОБА_6 отримував чекові вимоги у військових частинах А1801, А3395, А1337, після чого убував у військову частину А2363, де оформляв документи по отриманню пального для визначених військових частин. Пальне, яке отримував у військовій частині А2363, прапорщик ОСОБА_6 доставляв транспортом військових частин А2363 та А1801. При прибутті до гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_6 здавав пальне в резервуари (бочки) на склад військової частини А1801 прапорщику ОСОБА_8 Документально передачу отриманих матеріальних засобів прапорщик ОСОБА_6 прапорщику ОСОБА_8 не здійснював, про що свідчать прихідні документи - талони чекових вимог.
Видача пального з об'єднаного стаціонарного пункту заправки здійснювалася відповідно до письмових розпоряджень командира військової частини А0796 та усних вказівок начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 в підрозділи та інші військові частини. Книга чекових вимог військової частини А1801 знаходилася у прапорщика ОСОБА_8
Начальник гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_8 та помічник начальника гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним прапорщик ОСОБА_6 у своїй діяльності керувались усними вказівками начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1, що підтверджується їхніми письмовими поясненнями від 18.03.2013 року, долученими до матеріалів справи (том 2 а.с.6-7).
Так, у своїх поясненнях прапорщик ОСОБА_6 підтверджує, що обов'язки, згідно з визначеною йому наказами командира військової частини А0796 від 25.11.2010 року №457 та начальника Рівненського гарнізону від 09.11.2012 року №4 посадою, ніхто не розробляв та не доводив, жодних інструкцій щодо організації та керівництва службовою діяльністю від начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 не отримував. Отримання пального у військовій частині А2363 здійснювалося ним особисто відповідно до усних вказівок начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління підполковника ОСОБА_1 на підставі чекових вимог, які він отримував у військових частинах А1801, А3395, А1337. Також прапорщик ОСОБА_6 у своїх поясненнях підтверджує той факт, що він особисто убував у військову частину А2363, де оформляв документи про приймання пального згідно рознарядок, які знаходилися у даній військовій частині. Пальне, яке отримував у військовій частині А2363, прапорщик ОСОБА_6 перевіряв вибірково. Після доставки отримане пальне зливав на склад ПММ військової частини А1801.
З пояснень начальника складу пального і мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_8 підтверджується порядок отримання пального помічником начальника складу пального і мастильних матеріалів прапорщиком ОСОБА_6 За пальне, яке знаходилося та прибувало на об'єднаний стаціонарний пункт заправки пальним, відповідав він - прапорщик ОСОБА_8 Також зазначив, що облік пального, яке знаходилося на об'єднаному стаціонарному пункті заправки та рахувалося за військовими частинами А1337, А1801, А3395, він не вів. Книга обліку наявності та руху військового майна на складі ПММ, книга обліку замірів в резервуарах на складі військової частини А1801 та на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним не велись.
Службовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_1 не організував роботу Гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним військових частин Рівненського гарнізону, чим порушив вимоги п.6 наказу начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 року №4 «Про створення гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону».
Відсутність дієвого контролю з боку підполковника ОСОБА_1 за ходом проведення інвентаризацій у військових частинах Рівненського гарнізону призвело до отримання необ'єктивних результатів щодо перевірки наявності пально-мастильних матеріалів поточного зберігання у зв'язку з тим, що інвентаризації проводилися комісіями військових частин окремо одна від одної, а пально-мастильні матеріали зберігалися на складі військової частини А1801 у загальній ємності. Тобто, інвентаризаційна комісія окремої військової частини під час перевірки наявності пально-мастильних матеріалів поточного зберігання не мала змоги виділити пальне своєї частини із загальної ємності. Знаючи це, підполковник ОСОБА_1 жодного разу не організував проведення інвентаризації складом гарнізонної комісії із залученням представників військових частин, пально-мастильні матеріали яких зберігалися у спільній ємності.
Внаслідок встановлених в ході службового розслідування обставин, пунктом 5 акту службового розслідування за вх. №733 від 25.03.2013 року за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог п.3.5.3.2 та п.4.1.4-4.1.4 Положення про матеріально-технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу, на підставі п. «є» ст.68 та ст.92 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України запропоновано клопотати перед вищим командуванням про накладення на начальника групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1, владою старшого командира, дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Судом також встановлено, що 13.04.2013 року за результатами проведеного аудиту відповідності окремих питань діяльності групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та служб пального підпорядкованих військових частин Департаментом внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України складено довідку та надано негативну оцінку їх діяльності (том 1 а.с.211-217).
Разом з цим у ході опрацювання клопотання щодо звільнення з військової служби за службовою невідповідністю ОСОБА_1, Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України встановлено, що розслідуванням військової частини А0796 не в повному обсязі опрацьовано питання ведення військового господарства у військових частинах А1801, А3395, А1337, його організації та керівництва з боку командирів цих військових частин та виконання обов'язків начальником групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу управління.
У зв'язку з цим, з метою уточнення причин та умов, що сприяли виникненню нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону, та встановлення винних осіб Сухопутних військ Збройних Сил України та ступеня їх вини наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 року призначено службове розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині А1801 на гарнізонному об'єднаному стаціонарному об'єднаному пункті заправки пальним та паливно-мастильними матеріалами частинами Рівненського гарнізону (том 1 а.с.171).
Для проведення службового розслідування призначено комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України у складі голови комісії - заступника командувача Сухопутних військ з логістики - начальника логістики генерала-майора ОСОБА_12, членів комісії - начальника організаційно-планового відділу штабу ракетних військ і артилерії полковника ОСОБА_13, заступника начальника фінансово-економічного управління полковника ОСОБА_14, офіцера оперативного відділу управління організації матеріально-технічного забезпечення майора ОСОБА_15, начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу полковника ОСОБА_16
Результати даного службового розслідування викладені в акті службового розслідування, затвердженому 23.04.2013 року Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_17 за №2186 (том 1 а.с.172-177).
Зазначеним актом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 керував службою (а згодом відділом, групою) забезпечення пальним та мастильними матеріалами 13 армійського корпусу в період з 2003 по 2013 роки. За цей час військовослужбовець порушуючи вимоги ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, виконував не в повному обсязі.
Так, в порушення ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог п.3.1.9, п.3.8.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, ОСОБА_18:
належним чином не організовував та не контролював ведення обліку, правильне зберігання пального;
необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав;
постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював;
правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку пального, мастильних матеріалів у військових частинах (підрозділах) армійського корпусу не контролював;
перевірку наявності пального не рідше одного разу на місяць не здійснював, відповідні записи у книги (картки) обліку не вносив;
підполковник ОСОБА_1 самоусунувся від організації та керівництва службовою діяльністю гарнізонного пункту заправки пальним;
протягом 2010 - 2012 років положення про організацію роботи на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та посадові інструкції матеріально-відповідальних осіб і осіб, що відповідали за облік матеріальних засобів, не відпрацьовувались.
У своїх поясненнях, наданих під час проведення розслідування військовою частиною А0796, підполковник ОСОБА_1 зазначив, що з приводу організації обліку, періодичності перевірок ПММ на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки він нічого не знає та не пам'ятає. Про нестачу пального йому стало відомо після перевірки об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним представниками військової служби правопорядку, суттєвих пояснень з приводу цього надати не зміг (том 2 а.с.1-4).
Судом також встановлено, що відповідно до довідки командира військової частини А0796 №1075 від 22.04.2013 року (том 1 а.с.220 зв.бік) ОСОБА_1 в період з 2010 по 2013 роки щомісячні доповіді про результати планової інвентаризації пального (яка проводиться не рідше, ніж один раз на місць) не здійснював.
Згідно з довідкою військової частини А3395 №548 від 19.04.2013 року (том 1 а.с.239) за період з 2010 по 2013 роки у військовій частині А3395 було видано лише три накази на проведення інвентаризаційної служби пального та мастильних матеріалів, акти інвентаризаційної служби пального та мастильних матеріалів та накази про результати інвентаризаційної служби пального та мастильних матеріалів відсутні.
Довідкою військової частини А1337 від 22.04.2013 року, виданою ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини А1337 капітаном ОСОБА_19 повідомлялося, що в період з 2010 по 2013 роки у військовій частині А1337 накази на проведення щомісячної інвентаризації служби пального та мастильних матеріалів у військовій частині не видавались; інвентаризації по службі пального та мастильних матеріалів протягом 2010-2011 років у військовій частині А1337 проводилися щомісяця, але документально оформлені лише інвентаризаційними описами; накази про підсумки проведення щомісячної інвентаризації по службі пально-мастильних матеріалів протягом 2010-2013 років у військовій частині А1337 не видавалися, вищому командуванню не доповідалися (том 1 а.с.249).
Відповідно до довідки офіцера групи забезпечення ПММ тилу військової частини А0796 капітана ОСОБА_20 №1080 від 22.04.2013 року (том 2 а.с.5 зв. бік) книги оперативного обліку пального та мастильних матеріалів до 01.03.2013 року не заводилися.
Внаслідок встановлених в ході службового розслідування обставин, комісією Командування Сухопутних військ Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, вирішено клопотати перед вищим командуванням про накладення, зокрема, на офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю", що підтверджується актом службового розслідування №2186 від 23.04.2013 року (том 1 а.с.172-176).
Матеріали справи свідчать, що командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України прийнято наказ №198 від 30.04.2013 року «Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині», пунктом 1 якого вирішено за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 1 а.с.14-15).
На підставі матеріалів даного службового розслідування Міністром оборони України прийнято наказ №337 від 21.05.2013 року, п.4 якого за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону на старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 1 а.с.16).
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що п.4 наказу №337 від 21.05.2013 року прийнято обґрунтовано, правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року базується на висновках, викладених в акті службового розслідування від 23.04.2013 року за №2186, про неналежне виконання позивачем обов'язків та ґрунтуються на порушеннях ОСОБА_1 вимог п.3.19, п.3.8.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, п.4, п.34 Положення про інвентаризацію військового майна, п.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
З вказаними висновками відповідача суд погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) визначені загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно з ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Статтями 29, 30 Статуту визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
У відповідно до ст. 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Основи організації та ведення військового (корабельного) господарства, права та обов'язки посадових осіб військової частини (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового (корабельного) господарства визначені Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року за №300 (далі - Положення №300).
Згідно з п.2.1 Положення №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин (кораблів) і з'єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об'єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.
У відповідності до п. 3.1.8 Положення №300 у гарнізонах, за наявності в їх складі кількох військових частин, наказом начальника гарнізону призначаються посадові особи з питань тилу, на яких покладаються завдання своєчасного проведення гарнізонних заходів щодо всебічного матеріального, технічного, медичного, торговельно-побутового та інших видів забезпечення частин гарнізону
В силу вимог п.3.1.9 Положення №300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні, зокрема, знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з'єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки і виховної роботи та створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі); вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках.
Згідно з п.3.8.6 Положення №300 начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання відповідає: за своєчасне та безперервне забезпечення частин пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами і технічними засобами служби; за накопичення встановлених запасів пального; за їх облік, зберігання, правильне використання та економні витрати, а також за дотримання правил техніки безпеки при поводженні з цими матеріалами; за спеціальну підготовку особового складу служби.
Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.
У відповідності до п.3.8.7 Положення №300 начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен: розробляти індивідуальний план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану з'єднання на рік та організовувати його виконання у підпорядкованій службі; розробляти пропозиції щодо розподілу між частинами з'єднання лімітів пального та мастильних матеріалів; організовувати забезпечення з'єднання пальним, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами згідно зі встановленими лімітами, фондами і нормами витрат, а технічними засобами служби - згідно з табелями; здійснювати контроль за ощадливою і доцільною витратою пального та мастильних матеріалів і дотриманням лімітної дисципліни; знати наявність, сорти, марки, фізико-хімічні властивості та норми витрат пального і мастильних матеріалів; контролювати у частинах (підрозділах) з'єднання правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби, вживати заходів для усунення виявлених недоліків; організовувати поточний і середній ремонт технічних засобів у ремонтних підрозділах частини і з'єднання та здавання технічних засобів, яким необхідний капітальний ремонт, у ремонтні установи оперативних командувань, центру; організовувати правильну експлуатацію складів, заправних пунктів та інших об'єктів служби частин з'єднання, керувати роботою складу пального з'єднання; забезпечувати контроль якості пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин, комплектність та справність технічних засобів у частинах і на складі з'єднання, а також збирання і здавання відпрацьованих нафтопродуктів; перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність і якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин і стан технічних засобів на складі з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку; контролювати своєчасність подання та якість розробки звітності і донесень частин, робити аналіз цих документів і висновки по них, якісно розробляти і своєчасно подавати звіти і донесення по службі за з'єднання.
Відповідно до п.7 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (далі - Положення №748) планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.
Згідно з п.11 Положення №748 наявність військового майна встановлюється під час інвентаризації шляхом проведення обов'язкового його підрахунку, зважування, обміру.
Визначення ваги (об'єму) навалочних матеріалів може проводитися шляхом обміру і технічних розрахунків. Акти обміру і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.
Загальна кількість військового майна, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися шляхом проведення його підрахунку (зважування, обміру) на підставі прибуткових документів з обов'язковою вибірковою перевіркою кількості майна, зазначеного в упаковці.
Відповідно до п.4.1 Положення про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу, інв. №146 дск, затвердженого наказом командира військової частини А0796 від 17.02.2009 року за №63 (далі - Положення №146 дск), начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу здійснює керівництво діяльністю групи забезпечення ПММ тилу у цілому, координує роботу заступників командирів військових частин з тилу з питань забезпечення військових частин пальним, мастильними матеріалами та спеціальними рідинами та технічними засобами їх транспортування та заправки, групи забезпечення ПММ тилу армійського корпусу, інших структурних підрозділів штабу управління 13 армійського корпусу з питань забезпечення ПММ. Начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу підпорядковується начальнику тилу, а із спеціальних питань - начальнику служби ПММ управління тилового забезпечення Логістики командування Сухопутних Військ ЗС України і є прямим начальником особового складу служб пального військових частин армійського корпусу.
Начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу корпусу відповідає, зокрема, за забезпечення частин армійського корпусу пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, освіження, зберігання та витрати, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними; стан оперативного обліку матеріально-технічних засобів служби ПММ в групі забезпечення ПММ тилу; стан складів, сховищ та пунктів заправлення ПММ у військових частинах корпусу.
В силу вимог пп.4.1.4 Положення №146 дск начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу корпусу зобов'язаний, зокрема, розробляти, організовувати та здійснювати постійний контроль проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованих служб ПММ військових частин корпус; знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства по службі ПММ та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів ПММ, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування технічних засобів служби пального, складів, сховищ ПММ у військових частинах корпусу; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) ПММ, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), витратами, нестачами, псуванням і розкраданням.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 наданих в ході службового розслідування, на поставлені йому запитання, що входить в його обов'язки за посадою; як здійснювався контроль за гарнізонним об'єднаним стаціонарним пунктом заправки ПММ Рівненського гарнізону; як часто ним здійснювалася перевірка наявності пального на складах з'єднання; чи існують в корпусі книги обліку пального; як здійснювався контроль за ощадливими і доцільними витратами пального в корпусі (з'єднанні), правильністю його приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку; як здійснювалася перевірка наявності ПММ в гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки ПММ Рівненського гарнізону, позивач по суті заданих питань не зміг надати адекватну відповідь у зв'язку зі станом здоров'я (том 2 а.с.1-4).
В судовому засіданні на запитання суду, що входить в коло його обов'язків як начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами, позивач зазначив: перевірка колонок заправки пальним, перевірка наявності та справності вимірювальних засобів, визначення потреби в ПММ військових частин гарнізону. Жодних нормативно-правових актів, якими визначено його обов'язків суду не навів. Одночасно зазначив, що Положення №300 не поширює на нього свою дію, а визначені положенням №146 дск обов'язки начальника групи забезпечення пальним тилу управління не повинен був виконувати, оскільки з останнім його не ознайомлено. Стверджує, що в своїй щоденній діяльності як начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами керувався Положенням про відділ логістики управління 13 армійського корпусу.
Суд критично оцінює дані доводи позивача з огляду на таке.
В силу вимог п.3.1.12 Положення №300 посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим (корабельним) господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів.
Крім того, відповідно до пункту 1 контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеного 10.10.2011 року ОСОБА_1 з Міністерством оборони України, позивач добровільно взяв на себе зобов'язання знати та сумлінно виконувати службові обов'язки за посадами, які займатиме протягом строку контракту, а також особливі обов'язки, визначені статутами Збройних Сил України (том 2 а.с.194-197).
Отже, суд вважає, що позивач повинен був знати та сумлінно виконувати службові обов'язки начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління та не має права посилатися на їх незнання через неознайомлення з Положенням про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу, яким вони визначені.
Поряд з цим суд звертає увагу, що визначені Положенням про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу та Положенням про відділ логістики управління 13 армійського корпусу, обов'язки та повноваження групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами і безпосередньо начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами є ідентичними, а зміни викладені в Положенні про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу пов'язані лише зі зміною назви з «відділу логістики управління 13 армійського корпусу» на «матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу».
При цьому, посилання позивача на те, що Положення про відділ логістики управління 13 армійського корпусу знищене і не може враховуватися при вирішенні справи, судом відхиляються, оскільки представником відповідача долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію даного положення, а тому правові підстави не вважати його належним та допустимим доказом у справі у суду відсутні.
Судом також відхиляються твердження позивача, що Положення №300 не поширює свою дію на нього як на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами, оскільки вони спростовані самим позивачем в ході розгляду іншої адміністративної справи №817/1053/13-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0796, Командира військової частини А0796 генерала-лейтенанта ОСОБА_21 про визнання протиправним та скасування наказу. У письмовій відповіді ОСОБА_1 на заперечення відповідача, наданій ним у справі №817/1053/13-а, копію якої долучено до матеріалів цієї справи (том 3 а.с.56-59), позивач вказав, що у своїй службовій діяльності керувався вимогами визначеними у Положенні про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300. З контексту даних пояснень ОСОБА_1 вбачається, що позивач мав на увазі поширення на нього вимог Положення №300 в повній мірі, а не вибірково.
Зважаючи на це, доводи позивача про те, що він не повинен керуватися у своїй службовій діяльності Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року за №300 - безпідставні.
Суд звертає увагу, що виконання завдання по забезпеченню пальним та мастильними матеріалами, визначення потреби в пальному військових частин Рівненського гарнізону неможливе без отримання інформації про залишки (наявність) та фактичне використання військовими частинами пального та мастильних матеріалів, в т.ч. тих, що знаходяться на гарнізонному об'єднаному пункті заправки, умови і місця їх зберігання, неможливе без проведення їх обліку та контролю на військових частинах та на складах на гарнізонному пункті заправки. Відтак, посилання позивача, що це не входило до його посадових обов'язків не беруться судом до уваги.
Як вбачається з Витягу з послужного списку позивача, ОСОБА_1 в період з 22.11.2007 року по 09.09.2011 року проходив військову службу на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами відділу логістики 13 армійського корпусу сухопутних військ, а в період з 09.09.2011 року по 07.03.2013 року перебував на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління 13 армійського корпусу Сухопутних військ.
Відповідно до п.6 Наказу начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 року за №4 «Про створення гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону» організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796.
Зі змісту даного наказу вбачається, що наказ підготовлений начальником групи забезпечення ПММ тилу військової частини А0796 підполковником ОСОБА_1, про що свідчить його підпис на даному наказі (том 2 а.с.242, зв. бік) і не заперечувалося позивачем в судовому засіданні.
Таким чином, покликання позивача на те, що він не знав, що безпосередньо на нього покладені обов'язки стосовно організації роботи та керівництва службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону, відхиляються судом як безпідставні, оскільки він особисто готував проект даного наказу.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на записи в книзі обліку, наявності і руху матеріальних засобів служби пального військової частини А1801 судом до уваги не беруться, оскільки ведення даної книги розпочато 04.03.2013 року (том 3 а.с.110-123), тобто після виявлення нестачі пального 25-26 лютого 2013 року.
В судовому засіданні позивач також пояснив, що йому було відомо, що на об'єднаному пункті заправки є лише резервуари, які належать складу ПММ військової частини А1801. На запитання суду чи ставив ОСОБА_1 перед вищим командиром питання про те, що пальне на заправці зберігається в ємностях, належних складу ПММ військової частини А1801, а не окремо дав негативну відповідь.
Одночасно, як вбачається з показань свідка ОСОБА_5 та письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_8, ОСОБА_1 як вищестоящим начальником видавалися усні вказівки щодо видачі військовими частинами А1801, А3395 та А1337 чекових вимог для отримання пального та мастильних матеріалів, яке після доставки з військової частини А2363 зливалося і зберігалося на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки. Крім того, як вбачається з даних пояснень позивачем не було розроблено та доведено до відома підлеглих і відповідальних осіб жодних інструкцій стосовно організації роботи на об'єднаному стаціонарному пункті заправки ПММ щодо забезпечення пальним та мастильними матеріалами. Облік пального, яке знаходилося та прибувало на об'єднаний стаціонарний пункт заправки, книга обліку наявності та руху військового майна на складі ПММ, книга обліку замірів в резервуарах на складі ПММ військової частини А1801 та на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним не велися (том 2 а.с.6-7).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконував свої службові обов'язки не в повному обсязі, а саме: в порушення керівних документів правильне зберігання пального та ведення його обліку не організував та не контролював; постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював; необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й облік пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби у частинах (підрозділах) з'єднання не контролював, заходів для виявлення недоліків не вживав; перевірку наявності пального не рідше одного разу на місяць не здійснював, відповідні записи у книги (картки) обліку не вносив. Таким чином, ОСОБА_1 самоусунувся від організації та керівництва службовою діяльністю гарнізонного пункту заправки пальним.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що неналежне виконання позивачем службових обов'язків щодо ведення військового господарства призвело до створення передумов для виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону і не дало можливості вчасно її виявити.
Відповідно до ст.26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців Збройних Сил України передбачена зокрема, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, військовою дисципліною є бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Обов'язки кожного військовослужбовця визначені ст.4 Дисциплінарного статуту до яких відносяться, зокрема, додержання Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів тощо.
Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними ст.45 Дисциплінарного статуту, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №82 від 15.03.2004 року (далі - Інструкція №82).
Відповідно до п.1.3 Інструкції №82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.
У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
В силу вимог п.1.6 Інструкції №82 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
У відповідності до п.2.2 Інструкції №82 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Відповідно до п.4 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, який підписується особами, якими воно проводилося.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2013 року командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України з позивачем проведено бесіду щодо звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, що підтверджується аркушами бесіди (том 2 а.с.4 зв. бік - 5).
Згідно з п.5.1 Інструкції №82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
Матеріали справи свідчать, що службове розслідування завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником), службове розслідування призначене наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 року, 23.04.2013 року - затверджений акт службового розслідування, результати службового розслідування, затверджені наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №198 від 30.04.2013 року, тобто відповідачем було дотримано всі необхідні умови та обов'язкові вимоги щодо строків, порядку проведення службового розслідування та оформлення його результатів.
Згідно з ст.92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Матеріали справи свідчать, що командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України прийнято наказ від 30.04.2013 року за №198 «Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині», відповідно до п.1 якого за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, вирішено клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
В силу вимог ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
На час розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 мав одне нескасоване стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, застосоване наказом командира військової частини А0796 №614 від 21.12.2012 року (том 2 а.с.42). Таким чином, відповідачем правомірно з дотриманням вимог ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту були враховані вказані обставини при винесенні оспорюваного наказу.
В силу вимог п."є" ст.68 Дисциплінарного статуту молодших та старших офіцерів (яким є позивач) може бути накладене таке дисциплінарне стягнення, як "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".
Статтею 12 Дисциплінарного статуту Міністру оборони України надано право користуватись дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту та накладати на підлеглих офіцерів таке дисциплінарне стягнення, як "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".
Відповідно до ст.97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення офіцерському складу оголошується особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військове звання не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.
За наслідками службового розслідування, 21.05.2013 року Міністром оборони України прийнято наказ №337 від 21.05.2013 року, п.4 якого за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби, а тому вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.
Таким чином, п.4 наказу Міністра оборони України від 21.05.2013 року №337, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення, є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідає військовому званню позивача та дисциплінарній владі Міністра оборони України.
В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пункт 4 наказу №337 від 21.05.2013 року відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому підстави для його скасування у суду відсутні.
Суд також критично оцінює доводи позивача про те, що оспорюваний наказ є передчасним, оскільки лише після закінчення досудового розслідування Рівненською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, яке відкрито по факту нестачі пального, можливо визначити коло підозрюваних в цьому осіб. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач звільнений з військової служби не за скоєння злочину (тоді наказ був би передчасним), а за неналежне виконання службових обов'язків, що є самостійною достатньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у вигляді звільнення зі служби.
Встановлений факт порушення військовослужбовцем військової дисципліни, факт неналежного виконання ним службових обов'язків є визначеною законом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому доводи позивача щодо не завершення досудового розслідування в кримінальній справі не можуть слугувати підставою для висновку щодо передчасності чи неправомірності притягнення порушника до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач при прийнятті пункту 4 наказу №337 від 21.05.2013 року діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством, а тому оспорюваний наказ не підлягає скасуванню.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Міністерством оборони України доведено перед судом правомірність прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру військової частини А0796 підполковника ОСОБА_1
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, безпідставні, такі, що спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають до задоволення.
Підстав для застосування ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у суду немає.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Лебедєва Павла Валентиновича про визнання протиправним та скасування пункту 4 Наказу Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 року - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Головуючий cуддя Ткачук Н.С.
Судді Сало А.Б.
Кравчук Т.О.