Справа № 437/11941/13к
Провадження № 11сс/782/515/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2013 року апеляційний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Кранга Л.С.,
суддів - Горощук О.В., Романченко В.О.,
за участю секретаря судового засідання Подройко Н.А.,
за участю прокурора Бурмістрова В.І.
за участю захисника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляцію захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 07 серпня 2013 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
В С Т А Н О В И В :
06 серпня 2013 року до Ленінського районного суду м. Луганська надійшло клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ІУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 зловживаючи довірою своєї знайомої ОСОБА_5 переконали останню продати належний їй житловий будинок, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Рождєствєнская, 2, а гроші отримані від продажу будинку, передати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в борг. Фактично вказаний будинок належав ОСОБА_5, ОСОБА_6Н, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, але по загальній усній домовленості у міському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» м. Луганська право власності на даний будинок було зареєстровано на ОСОБА_10
ОСОБА_10 погодилась на переконання ОСОБА_3 та ОСОБА_4. які також знайшли покупця вищевказаного бдинку - ОСОБА_11, ОСОБА_12
17.02.2009 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_13О, розташованому у м.Луганськ, вул. Лутугинська, 2 «а» між ОСОБА_5 і ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Рождєствєнская, 2. У якості оплати за придбаний будинок ОСОБА_12 передала ОСОБА_6 гроші у сумі 30 000.00 доларів національній валюті США, після чого 17.02.2009 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_14, розташованому за адресою; м. Луганськ, вул. Оборонна, 77, було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_6 надав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 30 000 доларів 00 центів в національній валюті США, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в свою чергу зобов’язалися повернути зазначені кошти до 17.05.2009 року. У разі неповернення боргу в сумі і в строки, передбачені договором, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зобов’язалися укласти договір купівлі-продажу 10% Статутного капіталу ТОВ «Луганський гірничо - промисловий комбінат АВМ» або виплатити ОСОБА_6 штрафні санкції в розмірі 1312000 гривень.
До теперішнього часу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договірні зобов’язання не виконали, грошові кошти не повернули, чим спричинили ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 580134,гривень 00 копійок.
06.01.2012 року за вказаним фактом СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області порушено кримінальну справу № 02/12-0049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
29.03.2012 року СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
04.04.2012 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
13.04.2012 року Ленінським районним судом м.Луганська винесено постанову про дозвіл на затримання ОСОБА_3 і доставлення його в суд під вартою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у зв’язку з тим, що останній від органів досудового слідства переховується, за місцем проживання не проживає і місцезнаходження його не відомо.
14.04.2012 року обвинувачений ОСОБА_3 оголошений в розшук.
01.12.2012 року відомості про вказане правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012030050000316 за ч.4 ст.190 КК України.
06.08.2013 року о 10.00 годині ОСОБА_3 згідно постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 13.04.2012 року затриманий у Ленінському РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області.
06.08.2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у зв’язку з тим, що 04.04.2012 року щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, однак ОСОБА_3 не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні обраного запобіжного заходу та переховувався від органів досудового розслідування.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обрати менш м’який запобіжний захід не є можливим у зв’язку із наявністю ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Задовольняючи клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_2 слідчий суддя Ленінського районного суду м. Луганська в ухвалі зазначив, що в діях підозрюваного ОСОБА_3 вбачаються ознаки особо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам впливати на потерпілих, свідків, переховуватись від органів досудового розслідування, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В ухвалі слідчого судді також встановлена застава в розмірі 320000 грн. у разі внесення якої на ОСОБА_3 покладені обов’язки на строк не більше двох місяців - не відлучатись із м.Луганська без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
В апеляційний скарзі захисник ОСОБА_1 зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв’язку із неправильним застосуванням кримінально-процесуального закону, що у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу не міститься виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та немає жодного посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини, а надані до клопотання матеріали не доводять причетність ОСОБА_3 до скоєного злочину, оскільки між ОСОБА_3 і ОСОБА_16 виникли цивільно-правові відносини, а підозра висунута ОСОБА_3М є необґрунтованою.
Крім того, зазначає про те, що ОСОБА_3 був затриманий 04.08.2013 року о 19 годині 25 хвилин співробітником ДПС на 77 км траси Київ-Харьків, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення АГ2 № 111242 від 04.08.2013 року і доставлений до Березанського МВМ Київської області, тому часом затримання ОСОБА_3 слід вважати 04.08.2013 року 19 годин 25 хвилин.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та винести нову ухвалу, якою відмовити в обранні запобіжного заходу ОСОБА_3
В доповненні до апеляційної скарги просить правильним вважати рік народження підозрюваного ОСОБА_3- 24 січня 1973 рік.
Вислухавши захисника ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора Бурмістрова В.І., який вважав апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, слідчого Петрову Є.І., яка підтримала клопотання щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснила, що підставами підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є протоколи допитів потерпілих, відомості про рух коштів по підприємству, яке належить ОСОБА_3, що ОСОБА_3 був затриманий 06.08.2013 року, інших даних про дату його затримання в матеріалах кримінального провадження не має, вислухавши учасників процесу в судових дебатах – захисника ОСОБА_1, яка просила скасувати ухвалу слідчого судді і не обирати щодо ОСОБА_3 ніякого запобіжного заходу, прокурора Бурмістрова В.І., який вважав ухвалу слідчого судді законною, перевіривши доводи апеляції і матеріали кримінального провадження в частині, що стосується доводів клопотання про обрання запобіжного заходу, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає.
Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, під час дії Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року ОСОБА_3 29.03.2012 року було пред’явлено обвинувачення за ч.4 ст.190 КК України, постановою від 04.04.2012 року ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, 14.04.2012 року ОСОБА_3 був оголошений в розшук, відомості по даному кримінальному правопорушенню занесені в ЄРДР 01.12.2012 року № 12012030050000316, ОСОБА_17 повідомлено про підозру 06.08.2013 року ( а.с.5,7,16,18,25).
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, але він, як зазначено в постанові про оголошення в розшук від 14.04.2012 року, за місцем мешкання не проживав, на виклики слідчого не з’являвся, укривався від органів досудового слідства, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу.
В матеріалах справи є протокол від 06.08.2013 року про затримання ОСОБА_3 (а.с.31). Інших даних, про затримання ОСОБА_3 04.08.2013 року на які захисник посилається в апеляції в матеріалах справи немає.
Досліджені в апеляційному суді копії протоколу АГ2 № 111242 від 04.08.2013 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111 КУпАП складеного щодо ОСОБА_3 та постанови АА 2 № 446455, відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.111 КУпАП та на нього накладено адміністративний штраф в сумі 255 грн., не містять відомостей про його затримання.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст.177, 183, 407, 422 КПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 07 серпня 2013 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.
СУДДІ:
Л.С.ОСОБА_18ОСОБА_19Романченко