ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/13309/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/70/13
29 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Якушевої Т.В.,
при секретарі - Липовської І.В.,
за участю прокурора - Юнусова К.А.,
за участю захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сімферополя кримінальне провадження № 1201213041000046 у відношенні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, АР Крим, громадянина України, українця, не одруженого, з середньотехнічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 04.09.2006 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ст. 185 ч.1 КК України на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; 13.11.2009 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ст. 185 ч.1 КК України засуджений до штрафу у розмірі 850 гривень; 28.09.2012 року Сімферопольським районним судом АР Крим за ст. 185 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт строком на 240 годин,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 389, ч.2 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
24.10.2012 року вирок Сімферопольського районного суду надійшов для виконання до Залізничного РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м.Севастопоі. Після ознайомлення 06.11.2012 року засуджений ОСОБА_2 з порядком та умовами відбуття покарання, його попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ч.2 ст. 389 КК України та направлено до КП ЖЄО.
Згідно наказу № 47 «Про прийом на громадські роботи ОСОБА_2 прийнято підсобним робочим до ЖЄО № 3 для відбуття призначеного покарання, починаючи з 07.11.2012 року.
Проте, в період часу з 07.11.2012 року по 12.11.2012 року ОСОБА_2 на громадські роботи не виходив, без поважних причин. Після ознайомлення 13.11.2012 року ОСОБА_2 з графіком виконання робіт та проведення водного та первинного інструктажу, він 13.11.2012 року, 14.11.2012 року, 21.11.2012 року, 23.11.2012 року приступав до виконання громадських робіт, відпрацювавши 20 годин громадських робіт.
Проте, ОСОБА_2 діючи у порушення ст.37 КВК України, відповідно до якого засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, працювати на визначених для об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, в період часу з 15.11.2012 року по 20.11.2012 року та 24.11.2012 року по 14.02.2013 року ухилявся від відбування покарання у вигляді громадських робіт, шляхом невиходу на місце роботи, без поважних причин.
За порушення порядку та умов відбуття покарання ОСОБА_2 16.11.2012 року, 03.12.2012 року, 19.01.2013 року, 23.01.2013 року винесені письмові попередження та повторно попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання за ч.2 ст. 389 КК України, але останній належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
Крім того ОСОБА_2 30 січня 2013 року, приблизно о 14 годині перебуваючи в приміщенні, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, повторно, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, і звернення його у свою користь, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони не очевидні іншим особам, переслідуючи корисливий мотив, таємно викрав з кладової кімнати вісім склянок тушонки «Свинина по домашньому» об'ємом 0, 5 л. вартістю 37 гривень кожна. Після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на свій розсуд. В результаті чого потерпілій ОСОБА_3 був заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 296 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю та дав пояснення згідно з викладеним.
З урахуванням положень ст.349 Кримінально-процесуального кодексу України, беручи до уваги заяву обвинуваченого ОСОБА_2 і оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і визнав можливим обмежити обсяг доказів, які досліджуються, допитом обвинуваченого, а також оглядом і оголошенням характеризуючи даних, а саме характеристики, згідно якої ОСОБА_2 характеризується посередньо.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що злочинні дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт, особою засудженою до вказаного покарання та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), скоєна повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого, який характеризується з негативної сторони ( а.с. 35, т.1), у лікаря нарколога не знаходиться ( а.с.43, т.1), знаходився на обліку у лікаря психіатра ( а.с 42, т.1).
Обставинами, пом'якшувальними покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття ОСОБА_2 визнання ним своєї провини .
Судом враховується той факт, що ОСОБА_2 28.09.2012 року був засуджений Сімферопольським районним судом АР Крим за ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком на 240 годин.
В зв'язку з чим суд вважає за необхідним при призначенні покарання частково приєднати покарання за вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 28 вересня 2012 року.
При таких обставинах, зважаючи на наявність обставин, пом'якшувальних покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину ОСОБА_2, з урахуванням особи винного, та той факт що ОСОБА_2 на путь виправлення не встав, скоїв новий злочин, в зв'язку з чим суд вважає за необхідним призначити покарання у вигляді арешту.
При визначенні такого виду покарання ОСОБА_2 будуть досягнуті, передбачені статтею 50 КК України такі цілі покарання, як його виправлення і перевиховання.
Цивільний позов по справі заявлено не було.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 370 - 374 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді 2 ( двох) місяців арешту.
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.
В силу ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_2 остаточно призначити покарання по сукупності злочинів, шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.
В силу ст.ст. 71, 72 КК України, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання з урахуванням вироку Сімферопольского районного суду АР Крим від 28 вересня 2012 року, згідно якого ОСОБА_2 був засуджений до покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за попереднім вироком, у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 обрати тримання під вартою.
Взяти ОСОБА_2 під варту з зала суду.
Термін покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту взяття під варту з 29 травня 2013 року.
Вирок можу бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копії вироку вручити учасникам судового провадження у порядку ст. 376 КПК України.
Суддя: