ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

12 грудня 2006 р.                                                             Справа  № 11/284

 За позовом  Ужгородського міського  центру зайнятості, м.Ужгород

   

 до відповідача: Фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати - ресурс" Л.Т.Д., м.Ужгород

   

Розглядається справа про стягнення  459,55  грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача - Кирик В.С.- юрисконсульт, доручення  від 20.11.06.

від відповідача - не з"явився.

 СУТЬ  СПОРУ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  459,55грн. заборгованості  по сплаті страхових внесків по соціальному страхуванню на випадок безробіття за перший  квартал  2005 року.

СУД   ВСТАНОВИВ:

          Відповідач – страхувальник, відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове  державне   соціальне  страхування  на  випадок  безробіття”, зобов’язаний  сплачувати  страхові  внески до Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України  на  випадок  безробіття, як  роботодавець  - у  відсотках до  сум  фактичних витрат на  оплату   праці найманих  працівників та   утримувати   страхові   внески з сум оплати   праці найманих  працівників і  перераховувати   їх  до  Фонду  у  відповідних  відсотках.  

   Відповідно до звіту  (розрахункової відомості  про нарахуванння і перерахуванння страхових внесків до Фонду  загальнообов"язкового державного соціального страхуванння України на випадок безробіття)  за                    І квартал 2005 року, поданого відповідачем  позивачу,   сума  страхових внесків, строк сплати яких не настав, складає   459,55грн.  У розділі 4 зазначеного звіту вказано, що заборгованість по зарплаті  складає  21053грн.

       На підставі  вказаного звіту позивачем донараховано  відповідачу 459,55грн.   як недоїмку.

     Відповідно до пункту 3 статтті 17 Закону  України  „Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробітття” роботодавці  та  застраховані  особи  сплачують   страхові внески  один  раз  на  місяць  в  день  одержання  роботодавцем в  установах банків коштів на оплату праці.

         Статтею 38 вказаного Закону передбачено, що роботодавець  несе  відповідальність  за  несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків,   що   сплачують   застраховані   особи   через   рахунки роботодавців.  У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих  контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

             Відповідно до статті 71 Кодексу  адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

           Всебічно дослідивши всі обставини справи, суд  прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, оскільки   позивач  не довів те, що відповідачем   проведено виплату заробітної плати за перший квартал, на яку нараховано  страхові внески, у зв"язку з чим  останньому  безпідставно  донараховано  суму  459,55грн. як недоїмку.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 19, 38, 39 Закону   України „Про загальнообов’язкове  державне   соціальне  страхування  на  випадок  безробіття”,  ст. ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254    Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                    Якимчук Л.М.