ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2008                                                                                   Справа № 4/253  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.

Представники сторін:

від позивача:  Єнік Є.В. головний юрисконсульт, довіреність №246/10  від 29.12.07;

від відповідача:  Пастух В.В. юрисконсульт, довіреність №6  від 06.09.08;

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, на рішення господарського суду Кіровоградської області  від  22.08.08р. у справі №4/253

за позовом  дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології",  м. Кіровоград

про стягнення 1 547 956 грн. 62 коп.

          В засіданні оголошувалась перерва з 16.10.08 по 06.11.08 (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.08.08 суддя Хилько Ю.І. відмовив дочірній компанії "Газ України" у стягненні з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград пені, інфляційних збитків та річних. В частині основного боргу провадження у справі припинено.

          Не погоджуючись з рішенням суду, дочірня компанія "Газ України" просить його скасувати в частині відмови у стягненні пені, збитків від інфляції та річних посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

          Дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" просить рішення залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          29.12.06 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю «Високі енергетичні технології»був укладений договір на постачання природного газу № 06/06-1310 БО-18. Згідно з цим договором ДК "Газ України" зобов'язувалась передати відповідачу протягом січня - квітня 2007 року природний газ, а дочірнє підприємство «Теплоенергоцентраль»товариства з обмеженою відповідальністю «Високі енергетичні технології»повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ згідно умов договору.

          ДК «Газ України»свої зобов'язання за вказаним договором виконала в повному обсязі та належним чином, передавши відповідачу протягом січня - квітня 2007 року природний газ на загальну суму 4 798 666 грн. 12 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, розрахувавшись за поставлений природний газ в сумі 3 820 000 грн.

          На момент звернення з позовом до суду сума основного боргу дочірнього підприємства «Теплоенергоцентраль»товариства з обмеженою відповідальністю «Високі енергетичні технології»становила 978 666 грн. 12 коп.

          04.07.08 між Головним управлінням Державного казначейства України у Кіровоградській області (сторона 1), головним фінансовим управлінням Кіровоградської облдержадміністрації (сторона 2), фінансовим управлінням Кіровоградської міської ради (сторона 3), департаментом житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (сторона 4), ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" (сторона 5), Дочірня компанія "Газ України" (сторона 6) і Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір № 10/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.04.08 № 440. На виконання умов цього договору дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" платіжним дорученням від 28.07.08 № 10 перерахувало позивачеві 978 666 грн. 13 коп. заборгованості за природний газ за договором від 29.12.06 № 06/06-1310БО-18.

          Відмовляючи у задоволенні позову в частині пені, інфляційних втрат та річних господарський суд послався на те, що після проведення розрахунків за природний газ згідно умов договору від 04.07.08р. №9/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 25.04.08р. №440, відповідач звільняється від сплати заявленої суми втрат від інфляції, 3 процентів річних та пені, оскільки позивач взяв на себе зобов'язання при укладенні цього договору не мати жодних претензій до відповідача. Проте з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.

          В силу п. 5.4. договору №10/440 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов якого відповідач повністю розрахувався за спожитий газ згідно договору на постачання природного газу, сторони засвідчили, що після виконання цього договору, вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

          Таким чином, сторони дійшли згоди, що не матимуть жодних претензій одна до одної стосовно предмету договору від 04.07.08р. №10/440 про організацію взаєморозрахунків. Жодних застережень щодо відсутності претензій по договору на постачання природного газу договір №10/440 не містить.

          Згідно ст.525 одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Як вказувалось вище, у відповідності з п.6.1. договору на постачання природного газу, за яким заявлено позовні вимоги, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

          У п.7.1. договору на постачання природного газу вказано, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

          Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

          Положення договору на постачання природного газу не змінювались, додаткових угод щодо зміни порядку розрахунку за природний газ та звільнення від відповідальності сторонами не укладалось, а тому твердження суду про звільнення відповідача від сплати заявленої позивачем суми втрат від інфляції, річних та пені є необгрунтованими, адже останні передбачені як чинним законодавством, так і положеннями договору від 29.12.06 № 06/06-1310БО-18.

          Постановою Кабінету міністрів України від 25.04.08 №440 затверджений Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

          Згадана постанова жодним чином не змінює умови договору на постачання природного газу і не звільняє боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, передбаченої чинним законодавством (ст.549-551, 625 ЦК України), а лише визначає спосіб погашення заборгованості за спожиті енергоносії.

          У пункті 7.5 договору від 29.12.06 № 06/06-1310БО-18 визначено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

          Позивачем нараховано пеню за період з 20.12.07 по 20.06.08 і її розмір дорівнює 102 343 грн. 03 коп.                                                                                                              Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ДК «Газ України»в частині   пені,   інфляційних   збитків   та   3%   річних,   на   думку   господарського   суду, є також та обставина, що передбачена ст.625 Цивільного кодексу України відповідальність застосовується з урахуванням вини особи, яка порушила зобов'язання. Однак дане твердження суперечить нормам чинного законодавства та спростовується наступним.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлений договором. При цьому, частина перша наведеної статті встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин. Аналогічне правило закріплено і статтею 229 Господарського кодексу України, яка також встановлює виняток із загального правила ст.218. Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

          В силу ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Слід зазначити, що за своєю правовою природою, інфляційні збитки та 3% річних не є штрафними санкціями. Інфляційні збитки являються збитками, завданими процесом знецінення грошових коштів та зниженням їх купівельної спроможності, а тому не є штрафною санкцією, а являються лише додатковим зобов'язанням, направленим на отримання реальної вартості грошей, не отриманих внаслідок невиконання грошового зобов'язання. 3 % річних, в свою чергу, є мінімальною платою за користування чужими грошовими коштами і їх розмір встановлюється відповідно до мінімальної відсоткової ставки по депозитних вкладах, які б надавали банки при вкладенні кредитором на депозитний рахунок грошових коштів, отриманих внаслідок своєчасного виконання грошового зобов'язання, а тому також не є штрафною санкцією.

          З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача інфляційних збитків та річних.

          Згідно  розрахунку  ДК "Газ України" сума втрат від інфляції дорівнює 404 490 грн. 83 коп., річних - 62 456 грн. 64 коп.                                                                      У відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

          Згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.76 року № 11 законним, обґрунтованим та таким, в якому виконані всі вимоги цивільного процесуального законодавства визнається таке рішення, в якому всебічно перевірено обставини справи, дотримані норми матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржуване рішення даним вимогам не відповідає. !

          При викладених обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.08 у даній справі скасувати в частині відмови  дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у задоволенні позову  щодо стягнення пені, втрат від інфляції та річних.

          Стягнути з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м.Кіровоград на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України", м. Київ 102 343 грн. 03 коп. пені, 404 490 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 62 456 грн. 64 коп. річних, 15 479 грн. 57 коп. держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті рішення залишити без змін.

          Стягнути з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 2 846 грн. 45 коп. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

          Виконання цієї постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

з оригіналом згідно

Помічник судді                 О.В.Поштаренко