01.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/1715/2013 Головуючий в першій

Категорія 57 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Мазнєва Ю.М.,

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача

ОСОБА_4 і

Третьої особи - ОСОБА_5,

представників відповідача

ЖБК «Слип» - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 - ОСОБА_9 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 12 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Житлово-будівельного кооперативу „Слип", Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішень загальних зборів членів кооперативу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру,

В С Т А Н О В И Л А:

у червні 2011 року представник позивачів ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до відповідачів та, уточнивши позовні вимоги, просила:

- скасувати рішення загальних звітно-перевиборних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу „Слип" (далі ЖБК „Слип") від 15.09.2005 року (протокол №1) про прийняття ОСОБА_5 в члени кооперативу;

- скасувати рішення загальних звітно-перевиборних зборів членів ЖБК „Слип" від 03.10.2010 року про прийняття ОСОБА_4 в члени кооперативу;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане відділом приватизації Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на ім'я ОСОБА_4

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачі постійно проживають в Естонії, їх батько ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. В установлений законом строк позивачі подали в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті батька, яким по момент смерті був виплачений пай в ЖБК „Слип" на суму 1 225,77 грн. В 2009 році стало відомо, що ОСОБА_5 у порушення вимог ст. 145 ЖК України та п.55 Статуту ЖБК „Слип" була прийнята в члени кооперативу на загальних зборах членів ЖБК „Слип" 15.09.2005 року. Рішенням суду від 06.06.2002 року шлюб між ОСОБА_5 та батьком позивачів був розірваний. Загальні збори є нелегітимними, оскільки на них були присутні 91 чоловік, для кворуму було недостатньо голосів. 04.07.2011 року їм стало відомо, що 03.10.2010р. на загальних зборах членів кооперативу ОСОБА_5 була виключена з членів ЖБК „Слип" і замість неї прийнятий ОСОБА_4 - син їх батька від другого шлюбу. Останній отримав свідоцтво про право власності на квартиру згідно довідки ЖБК „Слип". Вважають, що ЖБК „Слип" неправомірно було прийняте таке рішення, оскільки крім ОСОБА_4 і його брата від 2-го шлюбу спадкоємцями за законом першої черги є позивачі - діти спадкодавця від 1-го шлюбу. У зв'язку з знаходженням справи в суді нотаріусом не видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на паєнакопичення.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник позивачів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що права позивачів рішеннями ЖБК «Слип» та видача Фондом комунального майна свідоцтва про право власності на квартиру на імя ОСОБА_4 не порушені.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду м. Севастополя, оскільки він відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та спростовується доводами апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_10 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 з 1985 року по 2002 рік. Від зазначеного шлюбу ОСОБА_10 мав двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, а від першого шлюбу - трьох дітей: позивачів у цій справі (а.с. 8, 12-14, 15, 21, 52).

З квітня 1997 року ОСОБА_10 перебував у членах ЖБК «Слип» - йому із сім'єю була виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_10 помер (а.с. 20).

На момент смерті пайовий внесок за квартиру за зазначеною адресою ОСОБА_10 повністю сплачений не був, паєнагромадження склали 1125, 77 грн. (а.с. 61).

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_10 спірна квартира відповідно до ст. 384 ЦК належала на праві власності кооперативу (а.с. 61, 62, 132). Право власності на квартиру переходить до члена ЖБК лише після повної сплати пайового внеску.

Голова кооперативу ЖБК «Слип» стверджує, що після смерті члена кооперативу ОСОБА_10 у члени кооперативу була прийнята його колишня дружина ОСОБА_5, яка на той момент проживала у квартирі з неповнолітніми дітьми згідно зі ст. 145 ЖК, п. 54 Примірного Статуту ЖБК, п. 12 розділу 4 Статуту ЖБК «Слип», відповідно до яких припинення сімейних відносин із членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним жилим приміщенням (а.с. 58-59, 133-141).

Рішенням загальних зборів ЖБК «Слип» від 15 вересня 2005 року ОСОБА_5 була прийнята у члени кооперативу як колишня дружина (а.с. 60).

03 жовтня 2010 року рішенням загальних зборів ЖБК «Слип» ОСОБА_5 за її заявою була виключена зі членів кооперативу, замість неї прийнятий ОСОБА_4 (а.с. 66).

19 січня 2011 року Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на спірну квартиру, право власності зареєстровано Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради (а.с. 108, 109).

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з тим фактом, що спадковим майном є не квартира, а паєнагромадження в розмірі 1225,77грн. Між тим, сплата спадкоємцем ОСОБА_12 залишку пайового внеску у розмірі 810, 26 грн. після смерті спадкодавця ОСОБА_10, коли останній за життя право власності на квартиру, що належала кооперативу, не набув, не надає позивачам права на спадкування цього майна. Сплата ОСОБА_12 пайового внеску (кредиту) у розмірі 810, 26 грн. не прийнята ЖБК «Слип» згідно з протоколом №1 загальних зборів від 15.09.2005 року, оскільки ОСОБА_7 не є членом кооперативу (а.с. 60).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 із дітьми вселилася до спірної квартири після смерті ОСОБА_10, а відповідно до рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 06 червня 2002 року про розірвання шлюбу із ОСОБА_10 з 1996 року з останнім не проживала, тому відповідно до ст. 145 ЖК за нею не збереглося право користування квартирою і вона не могла бути прийнята у члени кооперативу, колегія суддів вважає недоведеними. Проживання в спірній квартирі ОСОБА_5 підтверджується даними ЖБК «Слип», і позивачами не спростовані жодним належним доказом. Щодо рішення суду про розірвання шлюбу, то зазначені в ньому обставини мали місце на час його постановлення у 2002 році і не доказують непроживання у спірній квартирі колишньої дружини ОСОБА_10 чи його дітей на момент смерті останнього у 2005 році.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що права позивачів на спадщину після смерті ОСОБА_10 у вигляді паєнагромаджень, рішеннями ЖБК «Слип», членами якого позивачі не являються, та видачею свідоцтва про право власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_10 - не порушені.

Кожна особа має право на захист свого права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 ст. 15 ЦК, частина 1 ст. 3 ЦПК).

Оскільки рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 308 ЦПК відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 - ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 12 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ В.О.Єфімова

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко