ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
06 серпня 2013 року м. Київ П/800/454/13
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області, про визнання незаконними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Верховної Ради України, у якому просить:
- визнати незаконним втручання відповідача у право власності, яке відбулося внаслідок перевищення повноважень та порушення процедури прийняття Закону, яким зменшено розмір пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо забезпечення прямої дії норм статей 84, 91 Конституції України на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
- зобов'язати відповідача забезпечити дію статей 84, 91 Конституції України на його пленарних засіданнях;
- зобов'язати відповідача вжити усі заходи задля поновлення його порушеного права власності.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на порушення відповідачем встановленої статтею 84 Конституції України процедури прийняття Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", зокрема, щодо особистого голосування народними депутатами України на його засіданнях.
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 фактично оскаржує процедуру прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким значно зменшено розмір пенсії, а тому вважає його неконституційним.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України регулює стаття 171-1 КАС України, згідно з частиною першою якої її правила поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України.
Статтею 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Підстави для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах встановлені статтею 15 цього ж Закону. Такими є:
- невідповідність Конституції України;
- порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
З аналізу наведених норм слідує, що порушення порядку ухвалення (прийняття) законів Верховної Ради України може бути підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо їх неконституційності, у зв'язку з порушенням встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, що тягне за собою неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства заявлених позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним втручання відповідача у право власності, яке відбулося внаслідок перевищення повноважень та порушення процедури прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про держаний бюджет України на 2011 рік", яким значно зменшено розмір пенсії, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд питання про неконституційність законів належить виключно до юрисдикції Конституційного Суду України.
Оскільки позовні вимоги про зобов'язання відповідача вжити усі заходи для поновлення порушеного права власності ОСОБА_1 є похідними від позовних вимог про визнання незаконним втручання відповідача у право власності, яке відбулося внаслідок перевищення повноважень та порушення процедури прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про держаний бюджет України на 2011 рік", яким було значно зменшено розмір пенсії, вони також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення прямої дії норм статей 84, 91 Конституції України на його пленарних засіданнях та зобов'язання забезпечити їх дію, слід зазначити наступне.
Статтями 84 та 91 Конституції України встановлені повноваження Верховної Ради України, які стосуються процедури проведення пленарних засідань та голосування на них.
Відповідно до принципу поділу державної влади в Україні (стаття 6 Конституції України) органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої належить прийняття законів, відповідно до пункту п'ятого статті 85 Конституції України.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 імперативно визначено, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та, відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України, є об'єктом судового конституційного контролю.
У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп/2002 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.
Виходячи з наведеного, Верховна Рада України не виконує владних управлінських функцій при голосуванні на пленарних засіданнях.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення прямої дії норм статей 84, 91 Конституції України на його пленарних засіданнях та зобов'язання забезпечити їх дію також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статті 171-1 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області, про визнання незаконними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Суддя В.В. Швець