Головуючий у 1 інстанції Гусинський М.О.
Доповідач Соломаха Л.І.
Категорія 24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.
при секретарі Сачко І.В.
за участю:
представника позивача Горбань І.М.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом комунального підприємства «ЖЕК № 1» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3, до якої приєдналися відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
26 квітня 2013 року комунальне підприємство «ЖЕК № 1» (далі - КП «ЖЕК № 1») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території.
Зазначало, що згідно рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 9-IX-24 від 17 квітня 2003 року КП «ЖЕК № 1» створено для обслуговування та утримання житла та прибудинкової території. Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 566/2 від 08 жовтня 2003 року КП «ЖЕК № 1» визначено балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1.
Відповідачі мешкають в цьому будинку в квартирі № 64, яка ними приватизована в рівних частках. Послуги з утримання будинку та прибудинкової території сплачують не в повному обсязі. Станом на 01 квітня 2013 року заборгованість за надані послуги складає 5 557,38 грн.
Просило стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КП «ЖЕК № 1» заборгованість за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території у сумі 5 557,38 грн. та судовий збір 229,40 грн. (а.с. 1, а.с. 14).
25 червня 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги. Посилаючись на те, що відповідачам квартира належить на праві спільної часткової власності, просив стягнути заборгованість за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території на користь КП «ЖЕК № 1» з урахуванням їх часток у праві спільної часткової власності, а саме: з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі по 1 492,99 грн. з кожного, з ОСОБА_5 - 1 480,60 грн., з ОСОБА_6 - 1 090,80 грн. (а.с. 44).
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2013 року позовні вимоги КП «ЖЕК № 1» задоволено. На користь КП «ЖЕК № 1» стягнута заборгованість за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі по 1 492,99 грн. з кожного, з ОСОБА_5 - 1 480,60 грн., з ОСОБА_6 - 1 090,80 грн. (а.с. 63-64).
З таким судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що ні він, ні інші відповідачі договір з позивачем на надання послуг не укладали, а тому будь-яких договірних зобов'язань перед позивачем не мають.
Суд не врахував надані ним докази щодо невиконання позивачем своїх зобов'язань з утримання будинку та прибудинкової території, а саме, що позивач не проводить необхідні ремонтні роботи, не ремонтує покрівлю, внаслідок чого квартири заливає лівневими дощами.
В рішенні суду не зазначено за який період утворилась заявлена позивачем заборгованість. Проте згідно доданих до позову письмових доказів вбачається, що така виникла поза межами строку позовної давності, про застосування якого він просив суд. Суд безпідставно зазначив, що здійснювані ним щомісячні платежі переривають перебіг строку позовної давності. Заборгованість в межах строку позовної давності з 25 квітня 2010 року складає 3 516,30 грн. (а.с. 65-66).
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 приєдналися до апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, про що подали відповідну заяву (а.с. 72).
В судове засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (форма № 119) про вручення їм 09 серпня 2013 року повісток про явку до суду 13 серпня 2013 року (а.с. 93-96). Відповідачі надали заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 90).
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
У судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 12 серпня 2013 року (а.с. 88-89), доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 підтримала, просила її задовольнити.
Представник КП «ЖЕК № 1» Горбань І.М., яка діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 09 серпня 2013 року за № 494 (а.с. 87), проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, представника позивача Горбань І.М., дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав:
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, загальна площа квартири 63,6 кв.м. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 2002 року квартира їм належить на праві спільної часткової власності в рівних частках (а.с. 24).
Згідно довідки КП «ЖЕК № 1» без дати в квартирі всі відповідачі зареєстровані з 26 квітня 1995 року (а.с. 2).
Згідно рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 9-IX-24 від 17 квітня 2003 року КП «ЖЕК № 1» створено для обслуговування та утримання житла та прибудинкової території (а.с. 7).
Згідно рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 566/2 від 08 жовтня 2003 року КП «ЖЕК № 1» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Згідно особового рахунку, який відкрито на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6, заборгованість по квартирі за послуги з утримання будинку та прибудинкової території станом на 01 квітня 2013 року складає 5 557,38 грн. (а.с. 3-4).
Задовольняючи позовні вимоги КП «ЖЕК № 1», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, які є співвласниками квартири, зобов'язані нести витрати по утриманню належної їм квартири пропорційно їх часткам у праві спільної часткової власності на квартиру, а співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зобов'язані виконувати цей обов'язок тільки після досягнення кожним з них повноліття. Проте відповідачі оплату послуг здійснювали не в повному обсязі, станом на 01 квітня 2013 року у них виникла заборгованість в розмірі 5 557,38 грн., яка підлягає стягненню в примусовому порядку пропорційно їх частці у спільній власності та з урахуванням часу набуття кожним з них повної цивільної дієздатності. Суд послався, що протягом усього періоду, за який виникла заборгованість, відповідачі сплачували послуги в меншому розмірі, ніж нарахований, і ці їх дії переривають перебіг позовної давності.
Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», ст. 360 ЦК України.
Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи встановлено, що письмовий договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між позивачем та відповідачами не укладався.
Проте відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Мешкаючи в багатоквартирному будинку, який обслуговує позивач, а саме, забезпечує належне централізоване опалення, холодне водопостачання та водовідведення, обслуговує внутрішньобудинкові мережі, прибирання прибудинкової території, користуючись цими послугами на протязі тривалого проміжку часу та регулярно їх частково сплачуючи, відповідачі своїми діями підтвердили наявність між ними та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідачів виникли щомісячні обов'язки по сплаті фактично отриманих послуг.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560.
Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» такі випадки не передбачені, а тому відсутність письмового договору між КП «ЖЕК № 1» та відповідачами не позбавляє відповідачів обов'язку сплатити фактично отримані ними послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг виключає обов'язок відповідачів сплачувати послуги з утримання будинку та прибудинкової території, є необґрунтованими.
Згідно особового рахунку, який відкрито на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6, заборгованість по квартирі за послуги з утримання будинку та прибудинкової території станом на 01 квітня 2013 року складає 5 557,38 грн. Зазначена заборгованість утворилась за період з жовтня 2003 року внаслідок того, що відповідачі послуги сплачували в меншому розмірі, ніж нарахований (а.с. 3-4).
Щомісячні строки оплати послуг, наданих відповідачам в період з жовтня 2003 року по березень 2013 року включно сплинули, а тому позивач обґрунтовано звернувся до суду за її стягненням в примусовому порядку.
Доводи відповідача ОСОБА_3 про неналежне виконання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, є недоведеними.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Проте з претензіями щодо ненадання певних послуг, або їх неналежної якості відповідачі відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до позивача не зверталися.
Проте не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що щомісячна часткова оплата відповідачами наданих послуг свідчить про визнання ними боргу та відповідно до частини 1 ст. 264 ЦК України перериває перебіг позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Щомісячна часткова оплата відповідачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі меншому, ніж нараховано за місяць, не свідчить про визнання ними боргу. Згідно особового рахунку (а.с. 3-4) в період з вересня 2007 року по квітень 2013 року відповідачі жодного місяця не здійснювали оплату в розмірі більшому, ніж нарахована плата за відповідний місяць.
Відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.
До суду з цим позовом КП «ЖЕК № 1» звернулося 26 квітня 2013 року відповідно до частини 3 ст. 118 ЦПК України після скасування 12 червня 2012 року за заявою боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судового наказу від 08 травня 2012 року по справі № 2-н/0544/580/2012 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 23).
З матеріалів справи № 2-н/0544/580/2012 про видачу судового наказу за заявою КП «ЖЕК № 1» про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4 370,74 грн. (по квітень 2012 року) встановлено, що КП «ЖЕК № 1» з цією заявою звернувся до суду 20 квітня 2012 року (а.с. 23), що відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України перервало строк позовної давності.
Враховуючи, що заборгованість за комунальні послуги, що є предметом позову, виникла в період з жовтня 2003 року по квітень 2013 року, що в цей період відповідачі здійснювали лише щомісячну оплату і в розмірі меншому, ніж нарахований за місяць, на час звернення КП «ЖЕК № 1» 20 квітня 2012 року до суду з заявою про видачу судового наказу і відповідно на час звернення до суду з цим позовом був пропущений трирічний строк позовної давності для стягнення заборгованості за період з жовтня 2003 року по березень 2009 року включно. Згідно особового рахунку заборгованість за цей період складає 986,36 грн. (а.с. 3-4).
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про те, що строк позовної давності перервано зверненням позивача до суду з цим позовом 26 квітня 2013 року, не ґрунтуються на законі та суперечать вимогам частин 1, 3 ст. 264 ЦК України та частині 3 ст. 118 ЦПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до частини 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В позовній заяві позивач не посилався на поважні причини пропуску ним строку позовної давності.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача посилався на те, що раніше підприємство не зверталося до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості через відсутність у штаті підприємства юриста. Проте ці причини не є поважними причинами пропуску строку позовної давності.
В матеріалах справи є копія ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року про залишення без розгляду позовної заяви КП «ЖЕК № 1» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (а.с. 22).
Проте відповідно до частини 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Згідно частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно технічного запису судового засідання 16 липня 2013 року всі відповідачі просили застосувати до вимог позивача строк позовної давності, про що обґрунтовано зазначає відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо позовної давності, дійшов помилкового висновку про переривання перебігу позовної давності у зв'язку із щомісячною частковою сплатою відповідачами послуг, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
У зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності для стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2003 року по березень 2009 року включно в розмірі 986 гривень 36 коп. ці вимоги задоволенню не підлягають.
Заборгованість відповідачів за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з квітня 2009 року по березень 2013 року складає 4 571,02 грн. (5 557,38 - 986,36).
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до частини 1 ст. 356, частини 1 ст. 357 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Враховуючи, що квартира, за утримання якої та будинку, в якому вона розташована, належить відповідачам на праві спільної часткової власності, в рівних частках, тобто частка кожного з них складає ?, зазначена заборгованість 4 571,02 грн. підлягає стягненню з відповідачів відповідно до їх частки у праві спільної часткової власності на квартиру, тобто по 1 142,76 грн. з кожного ( 4 571,02х ?).
Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 229,40 грн (а.с. 5-6), тобто в розмірі, який встановлений п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2013 року складала 1 147 грн.
Виходячи з задоволених позовних вимог 4 571,02 грн., судовий збір складає 229,40 грн. (мінімальний розмір), тобто понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою до огляду МСЕК серія № 10 ААБ № 359659 від 16 липня 2012 року (а.с. 27), відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» він від сплати судового збору звільнений, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тобто по 76,47 грн. з кожного.
Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, до якої приєдналися відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2013 року змінити.
Позовні вимоги комунального підприємства «ЖЕК № 1» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов’янська Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Слов'янська Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Слов’янська Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Маяки Слов'янського району Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь комунального підприємства «ЖЕК № 1» (код ЄДРПОУ 32599118, юридична адреса: 84122, м. Слов'янськ Донецька область, вул. Рози Люксембург, 25) заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2013 року включно в розмірі по 1 142 (одна тисяча сто сорок дві) гривні 76 коп. з кожного.
Відмовити комунальному підприємству «ЖЕК № 1» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2003 року по березень 2009 року включно в розмірі 986 гривень 36 коп. за пропуском строку позовної давності.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь комунального підприємства «ЖЕК № 1» на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору по 76 (сімдесят шість) гривень 47 коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І. Биліна