Справа № 2а-37-08

                                                                          П О С Т А Н О В А

                                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                19 травня 2008року                                                    Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Кулеші Л.М.,

 суддів-Гаврищук Л.П.,

             Ходоровського Б.В.

 при секретарі- Лисюк О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нетішин справу за адміністративним позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Нетішинської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недовиплаченої щорічної разової грошової допомоги,-

                                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду із вказаними вище позовами і просять стягнути в повному об'ємі, як учасникам бойових дій, щорічну разову грошову допомогу за 2004-2007 роки, з урахуванням індексу інфляції за  відповідний час, зокрема ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_7. по 6084грн. 02 коп., кожний, ОСОБА_6. за 2007 рік в розмірі-2021 грн. 68 коп.

В судовому засіданні позови підтримали, подали заяви, крімОСОБА_7., про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування своїх вимог в позовних заявах та в судовому засіданні  позивачі вказують на те, що є учасниками бойових дій, мають право на разову щорічну грошову допомогу до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірах кратним мінімальним пенсіям за віком. Однак в 2004-2007 роках вони не отримали допомогу у вказаних розмірах, а для них виплатили лише суми допомоги, які визначенні Законами України «Про Державний  бюджет України» за згадані роки.

Позивач ОСОБА_7. в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути у його відсутність.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, однак в своїх запереченнях позови не визнали та вказали, що разова грошова допомога виплачувалась позивачам у розмірі, що визначався в Законах України «Про Держаний бюджет» на відповідні роки та саме в цих межах здійснювалось виділення коштів, тому не має можливості та правових підстав в більшому розмірі виплачувати допомогу. Крім цього зазначили, що позивачі пропустили річний строк для  звернення до суду, тому також і з цієї підстави просили суд відмовити в задоволенні позовів.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Встановлено, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. є учасниками бойових дій.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня ветеранам війни-учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.17 ч.1 цього Закону фінансування витрат здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно із ст.28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком станом на 05.05.2007 року становила 410,06 грн.

Таким чином, разова щорічна грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій повинна була становити у 2007 році-2050.30 грн.

Як вбачається з довідок про виплату разової грошової допомоги до 5 травня, у 2007 році позивачі отримали разову щорічну грошову допомогу до 5 травня у 2007 році в розмірі 280 грн.

Таким чином, розмір отриманої позивачами разової щорічної допомоги до 5 травня у 2007 році не відповідає вимогам ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня і визначено розмір такої допомоги учасникам бойових дій у 2007 році-280 грн.

Конституційний Суд  України дійшов висновку, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет» дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого додаткового правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ст.33 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді цивільних позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними; є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

На підставі наведеного суд знаходить позовні вимоги про стягнення  недоплаченої грошової разової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік підставними та обгрунтованими, а тому їх слід задовольнити.

Вимоги позивачів про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги до 5 травня за 2004, 2005, 2006 роки задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності, визначеного ст.99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З обставин справи вбачається, що про порушення свого права позивачі могли і повинні були дізнатися в момент виплати їм разової щорічної допомоги до 5 травня 2004, 2005, 2006 роках. Однак, у визначений законом строк за захистом свого порушеного права до суду вони не звернулися без поважних причин.

В письмовому запереченні відповідач - Державне казначейство України заперечує проти позову, просить застосувати до вимог позивачів строк позовної давності, встановлений ст.99 КАС України.

Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги до 5 травня за 2004, 2005, 2006 роки слід відмовити.

Що стосується  стягнення щорічної разової грошової допомоги з урахуванням індексу інфляції за  відповідний час, то в цій частині вимоги позивачів також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів» індексації підлягають доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Вказані вище виплати носять разовий характер.      

Керуючись ст.ст. 9,11,14,71,87,99,100,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

             ПОСТАНОВИВ:

Позови задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 недоплаченої щорічної допомоги за 2007 рік по 1770 грн. 30 коп. кожному.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до  Львівського апеляційного адміністративного суду,  через Нетішинський міський суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Головуюча                                                                                                              Кулеша Л.М.,

              судді-                                                                                                                       Гаврищук Л.П.,

                                                                                                                                                Ходоровський Б.В.