Справа № 729/735/13-к провадження № 11-кп/795/201/2013 Головуючий у І інстанції Булига Н.О.

Категорія - ст. 307 ч.2КК Доповідач Рудомьотова С. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіРудомьотової С. Г.

Суддів - Акуленко С.О., Лазоренка М.І.,

При секретарі - Гой Н.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження № 11-кп/795/201/2013 р. за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бобровицького районного суду від 11 червня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Дмитрівна Сніжнянського району Донецької області, зареєстрований у АДРЕСА_1 /зі слів/, не одружений, з середньою технічною освітою, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз 08.12.2010 року Бердянським міським судом Запорізької області за ст. ст. 185 ч.2, 3, 309 ч.1, 316 ч.1, 263 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від покарання умовно-достроково 25.07.2012 року на невідбутий строк 7 місяців 16 днів, визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Шваб Л.В.,

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та пом'якшити призначене покарання з огляду на те, що він визнав свою вину, хоче виправитись та стати на нормальний шлях життя, збудувати сім'ю, повністю визнає завдану шкоду і буде відшкодовувати найближчим часом, але суд не в достатній мірі це врахував і призначив суворе покарання, з довготривалим строком позбавлення волі.

В додатковій скарзі ОСОБА_2 оспорює свою причетність до вчиненого злочину, вірність кваліфікації його дій та доведеність вини, посилаючись на неповноту досудового та судового слідства, неправильне ведення слідства, вказуючи на те, що працівники карного розшуку умовили його взяти нерозкриті злочини на себе та пообіцяли невеликі строки покарання, а все виявилось навпаки, і суд призначив надто суворе довготривале покарання, що є несправедливим.

Інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України, з призначенням покарання :

- за ст. 185 ч. 3 КК України - три роки позбавлення волі;

- за ст. 307 ч. 2 КК України - шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст. 263 ч. 1 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердянського міського суду Запорізької області від 08.12.2010 року, і остаточно призначено шість років один місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено тримання під вартою у Чернігівському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, строк покарання обчислено з часу затримання - з 02.04.2013 року, і зараховано в строк відбуття покарання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у сумі 782 грн. 40 коп. за залучення експертів, та на користь Бобровицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 на відшкодування майнової шкоди - 401 грн. 60 коп.

Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Суд першої інстанції встановив:

19 березня 2013 року близько 14 год. працівниками СКР Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області під час відпрацювання м. Бобровиці, неподалік від Бобровицького коледжу економіки та менеджменту ім. Майнової по вул. Чернігівській, 19, було затримано ОСОБА_3, у якого під час особистого огляду виявлено та вилучено пластиковий пакет з висушеною речовиною рослинного походження у вигляді листя та верхівок зеленого кольору, з характерним запахом коноплі, що відповідно до висновку експерта № 282 (х) від 22.03.2013 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину, становить 101, 448 г.

Даний наркотичний засіб ОСОБА_2 незаконно придбав у невстановленому місці та незаконно зберігав при собі з метою збуту.

В цей же день та час у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено картонну коробку з написом „спортивно - охотничьи патроны", в якій знаходились 11 патронів, які він зберігав при собі без передбаченого законом дозволу, і які відповідно до висновку балістичної експертизи № 186 від 01.04.2013 року, є боєприпасами, довгими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм до нарізної спортивно - мисливської зброї калібру 5,6 мм, а саме: гвинтівок ТОЗ-17-01, ТОЗ -16-01 Урал і інших, придатними до стрільби.

В ніч на 11 лютого 2013 року ОСОБА_2 в стані алкогольного спьяніння проник до їдальні Бобровицької ЗОШ І-ІІІ АДРЕСА_2 звідки таємно викрав продуктів харчування на суму 401 грн. 60 коп.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, яке розглянуто у скороченому судовому засіданні у відповідності з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог у відповідності із ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчинених злочинах, підтвердив свої показання на досудовому слідстві.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення Бобровицької ЗОШ І-ІІ ст. №1, повторно; у придбанні та носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України при обставинах, встановлених судом, відповідає обставинам кримінального провадження, доводиться сукупністю зібраних і перевірених судом доказів.

Дії ОСОБА_2 місцевим судом вірно кваліфіковані за ст. ст. 185 ч. 3, 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України.

З матеріалів справи -журналу судового засідання /а.с. 34-36 судового провадження/, технічних носіїв інформації /фонограми судового засідання/, вбачається, що у суді першої інстанції під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, учасники судового провадження не заперечували проти тих обставин, які встановлені під час кримінального провадження досудовим розслідуванням злочинів, вчинених обвинуваченим ОСОБА_2, та визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались.

Суд першої інстанції з'ясовував і у обвинуваченого ОСОБА_2, чи правильно він розуміє зміст зазначених обставин, на що він добровільно з цим погодився, на що суд йому також роз'яснив наслідки скороченого розгляду

справи - ст. 349 ч. 3 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Тому з огляду на вищевикладене, не підлягає розгляду в апеляційному порядку додаткова скарга обвинуваченого ОСОБА_2 від 17.06.2013 року /а.с. 52/, де він оспорює правильність кваліфікації своїх дій, доведеності його вини та повноти зібраних та досліджених доказів щодо обставин вчинення злочинів, бо справа була розглянута у відповідності із ст. 349 ч. 3 КПК України, і в цій частині вирок не перевіряється.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів - тяжкий та середньої тяжкості, особу винного - на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання - злочини вчинені у стані алкогольного сп"яніння та наявний рецидив злочинів - новий злочин вчинено під час відбування покарання за попереднім вироком, але суд першої інстанції віднайшов можливість призначити покарання за новий злочин ближче до мінімального розміру за даними злочинами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що при таких обставинах призначене ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав для пом'якшення покарання не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404 - 414, 418 - 419, 374 - 376, 424 - 426, 532 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бобровицького районного суду від 11 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Рудомьотова С.Г. Акуленко С.О. Лазоренко М.І.