Справа № 2-3/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2008 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Кошелєва В.І.
при секретарі - Алєдіновій Л.Е.
за участю представника відповідача - Калиниченко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, про відміну наказу, поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушенного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд визнати наказ про його звільнення незаконним і поновити його на роботі на посаді начальника служби охорони Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, , стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., мотивуя свої вимоги тим, що він незаконно був звільнений з роботи і це спричинило йому моральну шкоду.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, оскількі вважає їх необгрунтованими, просить у задовленні позову відмовити.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши представлені доказі у справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.
Пояснення сторін і матеріали справи вказують на те, що сторони мають права і обов'язки, які витікають з трудових правовідносин.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. відповідно до наказу голови правління ЗАТ Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, №14-к від 24 січня 2003 р. був прийнятий з 24 січня 2003 р. на посаду начальника охорони комбіната, а наказом голови правління №393 від 4 листопада 2003 р. ОСОБА_1. за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором, службовою інструкцією начальника служби охорони та правилами внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, був звільнений за ст.40 п.3 КЗпП України з 4 листопада 2003 р., що також підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.3,26-27,29 ).
Суд вважає наказ про звільнення позивача незаконним за слідуючими обставинами :
Згідно зі ст.40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності могуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадянського стягнення.
Таким чином, за передбаченими п.3 ст.40КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покдалених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому, у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадянські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дісципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадянської організації, із дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
Як слідує з наказу №393 від 4 листопада 2003 р. про звільнення позивача, ОСОБА_1. наказом №253 від 25.06.2003 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за появу на роботі в нетрезвому стані і до нього було застосовано стягнення у вигляді догани, наказом №308 від 13.08.2003 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків і до нього було застосовано стягнення у вигляді догани, наказом №374 від 14.10.2003 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання службових обов'язків і до нього було застосовано стягнення у вигляді догани та позбавлення доплати, проте у наказі не вказано про інший проступок на роботі, вчинений після застосування до ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення (накази: №253; №308; №374), за якій його звільняють з роботи відповідно до наказу №393.
Згідно зі ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Приймаючи до уваги вказані обставини у сукупності, суд вважає, що наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1. за №393 від 04.11.2003 р. слід визнати незаконним і відмінити його, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст.40 п.3,149 КЗпП України, у зв'язку з чим суд вважає, що звільнення ОСОБА_1. було проведено без законних підстав.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовій спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно довідки про середню заробітну плату №920 від 11 листопада 2003 р. (а.с.28), середній заробіток ОСОБА_1. складає 709 грн.
Таким чином, у зв'язку з поновленням ОСОБА_1. на роботі з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 41122 грн., оскількі справа про поновлення на роботі позивача, розглядалася більше одного року, не з вини позивача.
Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд частково погоджується з вимогами позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача на суму 5000 грн., оскількі у судовому засіданні встановлено, що позивач був звільнений з роботи без законної підстави, з порушенням діючого законодавства, що призвело до порушення його законних прав та моральних страждань, а також до втрати нормальних життєвих зв'язків.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,213,215 ЦПК України,
ст.ст.40,149, 232-235,237-1 Кодексу законів про працю України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1задовільнити частково.
Визнати наказ голови правління Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський
комбінат ,,Будіндустрія,, №393 від 4 листопада 2003 р. про звільнення ОСОБА_1. за ст.40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором, службовою інструкцією начальника служби охорони та правилами внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, незаконним і відмінити його.
Поновити ОСОБА_1на роботі на посаді начальника служби охорони Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, з 4 листопада 2003 р.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушенного пргогулу у розмірі 41122 грн., а також стягнути з Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., у задоволенні решти позивиних вимог відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбінат ,,Будіндустрія,, на користь держави судовий збір у розмірі 411 грн., а також 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення суду в частині поновлення на роботі , а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 709 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя :