ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"12" серпня 2013 р. Справа № Б8/142-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі-помічникові Подимі Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/142-12

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3 (Заявник / Кредитор),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.", ідентифікаційний код юридичної особи: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Кредитор 2 - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, (надалі за текстом: «Кредитор 2»);

Кредитор 3 - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, (надалі за текстом: «Кредитор 3»);

Заявник 4 - Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», ідентифікаційний код: 04713033, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6 (надалі за текстом: «Заявник 4»);

Кредитор 5 - публічне акціонерне товариство «Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, (надалі за текстом: «Кредитор 5»);

Кредитор 6 - товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО» НАВІГАТОР Л», ідентифікаційний код: 23167033, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 27, (надалі за текстом: «Кредитор 6»);

Заявник 7 - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код: 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127 (надалі за текстом: «Заявник 7»);

Кредитор 8 - товариство з обмеженою відповідальністю «Цукоренергомонтаж», ідентифікаційний код: 13706670, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, 1-а, (надалі за текстом: «Кредитор 8»);

Заявник 9 - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 31301827, місцезнаходження: 04113, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (надалі за текстом: «Заявник 9»);

Заявник 10 - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 38164151, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 41 («Заявник 10»);

Заявник 11 - товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІКО», ідентифікаційний код: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130 (надалі за текстом: «Заявник 11»);

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна, яка діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України № 65 від 31 січня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у справі № Б8/142-12;

за участю представників учасників судового провадження:

від Кредитора, Кредитора 2, Кредитора 3, Кредитора 5, Кредитора 6, Кредитора 8, Заявника 9, Заявника 10, розпорядник майна Боржника: не з'явились;

від Боржника: керівник Боржника Олійник О.М., повноваження якого підтверджені Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 501903;

від Заявника 4: начальник юридичного сектора Козятинської дирекції залізничних перевезень Чешковський В.А., який діє на підставі довіреності № 355-кю від 04 лютого 2013 року;

від Заявника 7: заступник начальника відділу претензійно-позовної роботи та захисту інтересів банку в судах Юридичного управління АТ «Укрексімбанк» Будниченко О.В., який діє на підставі довіреності № 010-01/8434 від 27 грудня 2010 року;

від Заявника 11: Рева І.І., яка діє на підставі довіреності № 1 від 08 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/142-12 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3) (Кредитор) про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (ідентифікаційний код: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130) (Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року визнано вимоги Кредитора - Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області; введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.", та призначено арбітражного керуючого Кочин Н.В. розпорядником майна Боржника; зобов'язано Кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 22 липня 2013 року; призначено на 21 жовтня 2013 року судове засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22 липня 2013 року визнано вимоги кредиторів Боржника, а саме: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», публічного акціонерного товариства «Київобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО» НАВІГАТОР Л», товариства з обмеженою відповідальністю «Цукоренергомонтаж»; продовжено строк, встановлений абз.абз. 3- 6 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: «Закон про банкрутство») у справі на 3 місяці; вирішено інші процедурні питання у справі.

06 серпня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії б/№ від 05 серпня 2013 року (вх. № 16755 від 06 серпня 2013 року).

Провадження у справі № Б8/142-12 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, в якій на 12 серпня 2013 року призначено попереднє засідання.

В судове засідання 12 серпня 2013 року з'явились представники Боржника, Заявника 4, Заявника 7, Заявника 11 та надали свої пояснення у справі; інші учасники провадження в судове засідання не з'явились. Присутні учасники провадження у справі про банкрутство Боржника не заперечували проти задоволення поданого через відділ діловодства господарського суду Київської області клопотання розпорядника майна Боржника про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії. В свою чергу представник Боржника повідомив, що Боржником частково погашені вимоги Кредитора (ініціюючого).

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 25 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04 листопада 2012 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Судом встановлено, що від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії б/№ від 05 серпня 2013 року (вх. № 16755 від 06 серпня 2013 року) (наділі за текстом: «Клопотання»).

Суд дійшов висновку, що клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії б/№ від 05 серпня 2013 року розпорядника майна Боржника підлягає розгляду судом та має істотне значення щодо проведення попереднього засідання у справі.

Розглядаючи Клопотання розпорядника майна Боржника, судом встановлено наступне.

Своє Клопотання розпорядник майна Боржника обґрунтовує тим, що станом на поточну дату підприємство Боржника не здійснює господарської діяльності, працівники на підприємстві відсутні (крім охорони), тому, як зазначає розпорядник майна Боржника, існує реальна загроза здійснення посадовими особами Боржника протизаконних дій стосовно самостійного розпорядження грошовими коштами в сумі 23 671 960,94 грн., які наявні на рахунку Боржника та посилаючись на ст. 12 Закону про банкрутство, ст.ст. 22, 67 Господарського процесуального кодексу України просить суд заборонити посадовим особам Боржника без згоди розпорядника майна, самостійно розпоряджатися грошовими коштами (окрім виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, поточних комунальних платежів), що належні Боржнику в сумі 23 671 960, 94 грн. та знаходяться на рахунку № 26006010043199 у ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112, МФО 322313), про що винести відповідну ухвалу.

Відповідно до абз.абз. 1, 5 ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: вживати заходів для захисту майна боржника.

Згідно абз.абз. 1- 3 ч. 5 ст. 3? Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 12, абз. 1 ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 12 Закону про банкрутство, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до абз.абз. 1, 4 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову необхідно враховувати викладене в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26 грудня 2011 року та Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» № 01-8/2776 від 12 грудня 2006 року.

Згідно абз. 1 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26 грудня 2011 року, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року у абз.абз. 2- 6 п.п. 1.1. передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно п.п. 2.2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно ч. 13 ст. 13 Закону про банкрутство, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Відповідно до абз. 1 п. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом: «Постанова № 15»), відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" (далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно абз. 1 п. 39 Постанови № 15, згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян.

Відповідно до п.п. 5.4.- 5.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого. Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону). Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону). Мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від того, чи подавали вони заяви до господарського суду про визнання їх вимог у справі про банкрутство відповідно до статті 14 Закону та незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Мораторій не поширюється на задоволення вимог речево-правового характеру. Відповідно до правил пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 28.11.2002 N 327-IV, від 10.07.2003 N 1095-IV, від 18.11.2003 N 1255-IV) мораторій також не поширюється на розподіл стягнутих з боржника грошових коштів у виконавчому провадженні, що здійснювалось до порушення провадження у справі про банкрутство. Тому кошти, стягнуті з боржника чи отримані від реалізації майна боржника органами державної виконавчої служби до порушення провадження у справі про банкрутство, не підлягають включенню до ліквідаційної маси, на них не розповсюджуються заходи, що забезпечують грошові вимоги кредиторів.

Як зазначено вище, в судовому засіданні представник Боржника повідомив, що ним було здійснено часткове погашення вимог Кредитора (ініціюючого), внаслідок чого Боржником порушено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вище викладене, в зв'язку з тим, що існує реальна загроза здійснення посадовими особами Боржника послідуючих дій стосовно розпорядження грошовими коштами Боржника в порушення вимог мораторію, введеного ухвалою господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року, суд задовольняє клопотання розпорядника майна Боржника про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії б/№ від 05 серпня 2013 року (вх. № 16755 від 06 серпня 2013 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

В зв'язку з неявкою в судове засідання розпорядника майна Боржника, Кредитора, Кредитора 2, Кредитора 3, Кредитора 5, Кредитора 6, Кредитора 8, Заявника 9, Заявника 10, в зв'язку з незавершенням розгляду кредиторських заяв з вимогами до Боржника Заявників 4, 7, 9- 11, Кредитора (ініціюючого) з додатковими вимогами до Боржника, суд дійшов висновку про необхідність відкладення попереднього засідання у справі на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 3?, 5, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4?, 65-67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26 грудня 2011 року, Інформаційним листом Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Кочин Н.В. про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчиняти певні дії б/№ від 05 серпня 2013 року (вх. № 16755 від 06 серпня 2013 року), - задовольнити;

2. Заборонити керівнику товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (ідентифікаційний код: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130) - Олійнику Олександру Миколайовичу/ органу управління товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." та будь-яким іншим посадовим особам Боржника без згоди розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Кочин Н.В., самостійно розпоряджатися грошовими коштами (окрім виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, поточних комунальних платежів), що належні Боржнику в сумі 23 671 960,94 грн. (двадцять три мільйони шістсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот шістдесят гривень 94 коп.) та знаходяться на рахунку № 26006010043199 у ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112, МФО 322313).

3. Відкласти розгляд справи у попередньому засіданні на 02 вересня 2013 року на 15 год. 45 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

4. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.