ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 липня 2013 року Справа № 905/488/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О.,

суддів:Кота О.В.,

Малетича М.М.,

Панової І.Ю.,

Шевчук С.Р.

розглянувши заявуДержавної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби

про перегляд Верховним Судом України

постанови у справі за заявою до боржника проВищого господарського суду України від 17.04.2013 №905/488/13-г Держаної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогрупп" визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2013 заяву Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька від 17.01.2013 про порушення провадження справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екргрупп" повернуто без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 ухвалу господарського суду Донецької області від 18.01.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у даній справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 змінено, викладено частину першу резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково". Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.01.2013 змінено, викладено її резолютивну частину в наступній редакції: "Відмовити Держаній податковій інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогрупп".

Державна податкова інспекція у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у справі №905/488/13-г, у якій заявник просить скасувати дану постанову, винести рішення, яким задовольнити вимоги інспекції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 28.04.2004 у справі №2619/9-7 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.02.2004 №3-88к04 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, положень статей 1, 9, 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у справі №905/488/13-г, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство в порядку частини першої статті 52 Закону про банкрутство з огляду на відсутність підстав для порушення справи про банкрутство товариства, а саме: недотримання інспекцією при зверненні з даною заявою обов'язкової умови, як безспірність кредиторських вимог та не підтвердження заявником такої умови, як відсутність боржника за місцезнаходження.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.04.2004 у справі №2619/9-7, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, а заяву інспекції про порушення справи про банкрутство передав для розгляду до господарського суду першої інстанції, оскільки апеляційний господарський суд дав правову оцінку наданим доказам, розглянувши обставини справи по суті, тим самим вийшов за межі наданих йому повноважень, підмінивши суд першої інстанції, враховуючи, що заява про порушення справи про банкрутство повернута без розгляду.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що до судових рішень, на які в заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, оскільки згідно з пунктом 1 рішення Конституційного суду України від 11.03.2010 року №8-рп/2010 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "найвищий судовий орган", "вищий судовий орган", "касаційне оскарження", які містяться у статтях 125, 129 Конституції України, визначення у частині другій статті 125 Конституції України Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції". Тому не може братися до уваги посилання заявника на постанову судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.02.2004 у справі №3-88к04.

Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.

Керуючись статями 86, 11114, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби у допуску справи №905/488/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. Заріцька

СуддіО.Кот

М. Малетич

І. Панова

С.Шевчук