У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Парінової І.К.,Дербенцевої Т.П.Ситнік О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, треті особи: служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору та застосування наслідків правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 25 жовтня 2010 року з метою допомоги в оформленні спадщини видала довіреність на ім'я ОСОБА_5 Остання всупереч інтересам позивача з порушенням норм ст.ст. 232, 238 ЦК України, без її згоди та дозволу, зловживаючи її довірою, таємно, не сплативши їй жодних коштів, 16 лютого 2011 року уклала з ОСОБА_6, в інтересах їх малолітнього сина, договір купівлі-продажу належних позивачу 35/100 частин квартири АДРЕСА_1, після чого вигнали її із зазначеної квартири. Посилаючись на відсутність свого волевиявлення на вчинення даного правочину, та на те, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, оскільки обидва є законними представниками їх малолітнього сина ОСОБА_7, виходячи з положень ст.ст.203, 215 ЦК України, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу 35/100 частин квартири АДРЕСА_1 від 16 лютого 2011 року, а також застосувати наслідки недійсності правочину, повернувши їй у власність 35/100 частин зазначеної вище квартири, які були передані у власність ОСОБА_7

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2013 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 Визнано недійсним договір купівлі-продажу 35/100 частин квартири АДРЕСА_1, який був укладений 16 лютого 2011 року між ОСОБА_5, яка на підставі довіреності діяла від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який діяв, як законний представник від імені малолітнього сина ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 1166. Застосовано наслідки недійсності правочину, повернувши у власність ОСОБА_4 35/100 частин квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі заявники порушують питання про скасування оскаржуваного судового рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно застосував ст. 232 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний правочин вчинено у результаті зловмисної домовленості між батьками - законними представниками дитини.

Суд з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

І.К. ПаріноваТ.П. ДербенцеваО.М. Ситнік