№ справа:106/12008/2012Головуючий суду першої інстанції:Захарова Ірина Олександрівна
№ провадження:11-кп/190/79/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Петюшевої Н.М.,
Суддів -Кунцова В.О., Кордика С.В.,
при секретарі -Іоновій С.Я.
за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі матеріали кримінального провадження № 11-кп/190/79/13 щодо ОСОБА_7 за апеляційною cкаргою прокурора прокуратури м. Євпаторії Окостень К.М. на вирок Євпаторійського міського суду АРК від 25.01.2013р. яким:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Євпаторії АРК, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України не судимий
визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням,
іспитовий строк встановлений у 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки.
Питання про речові докази вирішене.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
Так, 21.12.2011 року в період часу з 11.15год до 11.18 год. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 та інспектором ВДАІ Сакського РМВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою, розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_11, перебуваючи в автомобілі Опель Вектра (р.н. НОМЕР_2) відсканував сигналізацію припаркованого на узбіччі дороги по вул.. Мілера, 45 у м. Євпаторія автомобіля Мерседес Віто (р.н. НОМЕР_1), а ОСОБА_7 з ОСОБА_9, переконавшись у відсутності небезпеки бути поміченими, відключили сигналізацію вказаного автомобіля, проникли всередину салону, звідки таємно викрали автомобільний телевізор Оріон (7TFN LCD TV) вартістю 620грн., ДВД плеєр «ВВК DVP-158SІ» вартістю 235грн., карту пам яті (флеш карту) вартістю 150грн., мобільний телефон «Екстрім Х-3» вартістю 530грн., з викраденим повернулись до свого автомобіля під керуванням ОСОБА_10, який у форменому одязі співробітника державної автомобільної інспекції МВС України, стежив за навколишнім оточенням з метою попередити про небезпеку бути виявленими та затриманими на місці скоєння кримінального правопорушення та зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 1535грн.
Прокурор в апеляції, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7, просить скасувати його в частині призначеного йому покарання, мотивуючи тим, що воно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним та його особі. Просить постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Вказав, що судом не достатньо враховано, що кримінальне правопорушення проти власності заздалегідь сплановане та вчинене групою осіб за попередньою змовою між ними, що підвищує його суспільну небезпечність, не враховано, що ОСОБА_7 не працює, перебував у розшуку, чим перешкоджав працівникам міліції у встановленні об'єктивної істини по справі, а отже призначене покарання є несправедливим внаслідок його надмірної мякості.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_7, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши її доводи, колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена сукупністю зібраних та дослідженим у судовому засіданні в порядку ст.. 349 КПК України доказів, яким судом дана належна правова оцінка, що не оспорюється в апеляції.
Дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб кваліфіковані - правильно, що не оспорюється в апеляції.
Доводи прокурора в апеляції про надмірну м'якість призначеного судом покарання, є необґрунтованим.
Так, судом враховано, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості, в якому він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у його вчиненні, сприяв усуненню всіх його негативних наслідків, в силу ст.. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працевлаштований у приватних осіб, від чого отримує доход, негативно характеризуючих даних його особи не має, відсутні обтяжуючі покарання обставини.
Покарання призначене в межах санкції частини статті кримінального закону за вчинене кримінальне правопорушення, є необхідним та достатнім для попередження нових злочинів.
Крім того, доводи прокурора про те, що суд не в повній мірі не врахував, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти власності у групі осіб за попередньою змовою між ними, що підвищує його суспільну небезпечність, не працює, перебував у розшуку, чим перешкоджав працівникам міліції у встановленні об'єктивної істини по справі, а отже призначене покарання є несправедливим внаслідок його надмірної м'якості, протирічать матеріалам справи.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною та не оспорюється прокурором, диспозиція даної норми передбачає вчинення крадіжки саме у групі та за попередньою змовою між собою. У відповідності до ст.. 66 КК України, якщо обтяжуюча покарання обставина передбачена у статті Особливої частини Кодексу як ознака злочину, яка впливає на його кваліфікацію, то суд не має права враховувати її ще раз при призначенні покарання як обтяжуючу обставину.
Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, однак працює у приватних осіб, від чого отримує доход, вкрадені у потерпілого речі повернуті йому за приналежністю згідно вироків щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9, претензії матеріального характеру та обтяжуючі покарання обставини відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На стадії апеляційного розгляду даного кримінального провадження в апеляційному порядку, обвинувачений ОСОБА_7 представив позитивну характеристику за місцем проживання, підписану головою товариства, згідно якої він дійсно проживає за вказаною адресою (Садівницьке товариство «Дніпро», м. Євпаторія, АРК,), яка зазначена у матеріалах провадження, сумісно проживає: з громадянкою ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., яка знаходиться у стані вагітності (строком 23-24 тижня), матір'ю - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н. та братом - ОСОБА_16, 30.ІНФОРМАЦІЯ_4р.н. За час проживання у садовому товаристві громадський порядок не порушував. Наведені обставини щодо позитивної характеристики особи ОСОБА_7 також підтверджені офіційними документами, представленими обвинуваченим у судове засідання апеляційної інстанції.
Викладене свідчить про наявність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків, що дає судовій колегії зробити висновок про відсутність у останнього намірів ухилятись від призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням та безпідставність скасування ст.. 75 КК України, як про це просить прокурор у своїй апеляційній скарзі.
За таких обставин, судом при призначенні покарання виконані загальні правила, передбачені ст.. 65 КК України, підстав вважати його несправедливим внаслідок надмірної м'якості не має.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справу розглянуто повно та всебічно, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли скасування вироку, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Євпаторійського міського суду АРК від 25.01.2013 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 залишити без зміни - особисте зобов'язання.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.
Судді
В.О. Кунцов Н.М. Петюшева С.В.Кордик