Справа № 188/1461/13-ц
Провадження № 2/188/621/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Місюра К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та споруди: житловий будинок - «А» площею 116,6 кв.м., гараж та літня кухня - «В» площею 37,0 та 31,5 кв.м., сарай - «б» площею 19,4 кв.м., сарай - «В» площею 63,1 кв.м., погріб - «пдВ» площею 32,0 кв.м., сарай - «Г» площею 11,4 кв.м., вбиральня - «Д» площею 1,2 кв.м., огорожа - «№ 1-4», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2, якому належав житловий будинок АДРЕСА_1. Будь-якого заповіту після смерті чоловіка не залишилось. На сьогоднішній день позивач є єдиним спадкоємцем на майно померлого чоловіка, але не може розпоряджатися ним на свій розсуд в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Для усунення цього непорозуміння позивач і звернулась до суду.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи від відповідача надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглянути у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.08.1974 року ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 5).
Відповідно до довідки Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 05.07.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1997 року разом розпочали будівництво власного будинку на земельній ділянці для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1. Спільно будували і потім проживали в ньому. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 проживає в цьому будинку, обслуговує його, займається веденням особистого селянського господарства по цей час (а.с. 16).
Відповідно до технічного паспорту власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 12-13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 06.06.2005р. серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
Відповідно до довідки КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 27.06.2013р. право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 17).
Позивач зазначає, що на сьогоднішній день вона не може оформити на себе право власності на житловий будинок в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Стаття 1261 ЦК України містить вичерпний перелік осіб, що входять до першої черги спадкоємців за законом: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.08.1974р. ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 6).
Отже, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, будь-які інші спадкоємці, окрім позивача відсутні, отже позивач є єдиним спадкоємцем всього майна, що належало на день смерті її чоловіку - ОСОБА_2, тобто житлового будинку АДРЕСА_1 зі всіма господарськими спорудами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач в установленому законом порядку не відмовилась від прийняття спадщини, отже є спадкоємцем на законних підставах.
З огляду на викладене є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зі всіма господарськими спорудами, що належав її померлому чоловіку - ОСОБА_2.
Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні спору, згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та споруди: житловий будинок - «А» площею 116,6 кв.м., гараж та літня кухня - «В» площею 37,0 та 31,5 кв.м., сарай - «б» площею 19,4 кв.м., сарай - «В» площею 63,1 кв.м., погріб - «пдВ» площею 32,0 кв.м., сарай - «Г» площею 11,4 кв.м., вбиральня - «Д» площею 1,2 кв.м., огорожа - «№ 1-4», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра