АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/231/13 Суддя першої інстанції: Скиба С.А.

Справа № 207/411/13-к Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дрибаса Л.І.

суддів - Коваленко В.Д., Бровченко Л.В.

за участю секретаря - Філіної Я.Г.

прокурора - Брусєнцової І.В.

представника цивільного позивача - Дубика С.Є.

захисника, адвоката - ОСОБА_2

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Величко С.М. на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 квітня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 квітня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Брехово Суксунського району Пермської області, Російська Федерація, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,-

визнана винною та їй призначено покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на підприємствах різних форм власності, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язана не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», відшкодування матеріальної шкоди - 107 554 грн. 07 коп.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винною та їй призначено покарання за те, що вона, в період з 4 грудня 2012 року по 11 грудня 2012 року, працюючи на посаді касира - операціоніста відділення «БАМ» Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», та будучи матеріально відповідальною особою, із корисливих мотивів, маючи умисел на розтрату грошових коштів, що належать ПАТ КБ «ПриватБанк», які перебували в її віданні, незаконно поповнювала банківські платіжні картки, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим здійснила розтрату грошових коштів на загальну суму 126 554 грн. 07 коп., чим заподіяла ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальних збитків на зазначену суму.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням і з додатковим покаранням на більший строк. Вважає, що суд, при призначенні покарання, не врахував тяжкість та суспільну небезпеку скоєного, обвинувачена шкоду не відшкодувала, ніде не працює, у зв'язку з чим призначене судом покарання не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши думку прокурора, представника цивільного позивача, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, пояснення обвинуваченої та її захисника, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим та просили вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи, викладені в апеляції та в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин скоєного злочину і вини обвинуваченої у його вчиненні є правильними, не оспорювались учасниками кримінального провадження як в суді першої інстанції так і не оскаржуються в апеляційній скарзі. Дії ОСОБА_3 суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 191 КК України - як розтрату чужого майна, що перебувало в її віданні.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд належним чином врахував вказані вимоги закону та призначив обвинуваченій ОСОБА_3 покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості; обставин, що пом'якшують покарання, до яких суд обґрунтовано відніс щире каяття обвинуваченої, часткове відшкодування матеріальних збитків; даних про особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується, раніше не судима, працює, має на утриманні малолітню дитину.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання не суперечить вимогам закону і, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

У зв'язку з цим доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання внаслідок його м'якості, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 квітня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, апеляцію прокурора Величко С.М. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді апеляційного суду:

_________________ _____________________ ____________________

Л. І.Дрибас В. Д. Коваленко Л. В. Бровченко