Номер провадження № 33/1590/578/12
Головуючий у першій інстанції Федулеева
Доповідач Гончаров О. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
07.08.2013 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Гончаров О.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 з участю прокурора прокуратури Одеської області Сталбуненко Олександра Георгійовича, на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2012 року,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з вказаної постанови
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої: АДРЕСА_1, мешкає за
адресою: АДРЕСА_2,
притягнута до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 348 Митного Кодексу України, у вигляді конфіскації автомобіля «AUDI-COUPE», в разі неможливості його конфіскації, належить стягнути його вартість в сумі 45746 грн. 37 коп.
Згідно з постановою суду, в ході проведення перевірки інформації наявної у програмно - інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України «Митний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення» (спільний наказ Адміністрації Держприкордонслужби та Держмитслужби України від 11 червня 2008 року № 505/642) було встановлено, що 27 серпня 2006 року з Молдови на митну територію України через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешт» Ізмаїльської митниці громадянкою України ОСОБА_1 був тимчасово ввезений автомобіль «AUDI-COUPE» 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова № НОМЕР_2, який підлягав вивезенню в строк до 27 жовтня 2006 року.
Під час ввезення транспортного засобу на митну територію України громадянка ОСОБА_1 надала письмове зобов'язання (№ 506020810/2006/500112 від 27 червня 2006 року) про зворотне вивезення вказаного транспортного засобу з митної території України у строк до 27 жовтня 2006 року та була письмово попереджена про відповідальність за не вивезення за ст. 348 Митного кодексу України.
Відповідно до службової записки начальника відділу митного оформлення № 2 Південної митниці № 519/19 від 11 жовтня 2011 року, що станом на 11 жовтня 2011 року автомобіль «AUDI-COUPE» 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 за межі митної території України вивезений не був.
Таким чином, громадянка ОСОБА_1 всупереч вимогам Митного кодексу України та Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», не вивезено за межі митної території України автомобіль «AUDI-COUPE», 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.
В ході проведення перевірки встановити місцезнаходження тимчасово ввезеного автомобілю «AUDI-COUPE» 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на території України не представилось можливим.
Згідно висновку про ціну СПД ОСОБА_3 від 19 грудня 2011 року № 646/12 загальна вартість транспортного засобу складає 4050 євро, що згідно курсу НБУ становить 45746 гривень 37 копійок.
На підставі вказаних обставин співробітниками Південної митниці у відношенні громадянки ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил № 1822/50000/11 від 15 грудня 2011 року за ст. 348 МК України.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_4 подана скарга, в якій вона просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2012, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута судом за відсутності ОСОБА_4
При цьому постанова суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності їй в порушення вимог адміністративного законодавства взагалі не була направлена.
За таких обставин, приходжу до висновку про те, що строк на оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.
Згідно ст. 210 МК України до закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна: 1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу; 2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог МК України та інших законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 348 МК України відповідальність за вчинення передбаченого законом правопорушення настає у разі не вивезення за митний кордон України товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, в строк, зазначений у зобов'язанні.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суддею районного суду дотримано вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи, справа вирішена в точній відповідності з законом.
Так, як правильно встановлено суддею районного суду ОСОБА_4, 27.08.2006 року з метою тимчасового ввезення на митну територію України в зоні діяльності Ізмаїльської митниці, пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешт», ввезла автомобіль «AUDI-COUPE», 1991 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, при цьому, ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання вивезти даний автомобіль за кордон України в термін до 27.10.2006 року, а також була попереджена про відповідальність за порушення митних правил, передбачених ст. ст. 336, 348 МК України.
Однак, у строк до 27.10.2006 року ОСОБА_4 не вивезла за митий кордон України автомобіль «AUDI-COUPE», 1991 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2, тимчасово ввезений на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення.
Даний висновок судді об'єктивно підтверджується матеріалами справа: - протоколом про порушення митних правил № 1822/50000/11 від 15.12.2011 року (а.с. 1); - поясненнями ОСОБА_4, згідно яких вона не заперечувала порушення нею зобов'язання про зворотне вивезення за кордон України автомобіля «AUDI-COUPE», ввезеного на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення (а.с.21); - матеріалами митного оформлення тимчасового ввезення на митну територію України ОСОБА_4 автомобіля «AUDI-COUPE» під зобов'язання про зворотне вивезення до 27.10.2006 року ( 23-33).
Отже, як правильно встановлено суддею районного суду не вивезення за митний кордон України товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, в строк до 27.10.2006 року, зазначений у зобов'язанні, ОСОБА_4 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 348 МК України.
Ураховуючи вище викладене, прихожу до переконливого висновку, що доводи апеляції, що ОСОБА_4 не вчиняла порушення митних правих, передбачених ст. 348 МК України, оскільки у строки, встановлені в зобов'язанні не змогла вивезти за митний кордон України автомобіль «AUDI-COUPE» з об'єктивних причин є безпідставними.
До того ж відповідно до п. 2.4 «Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажу у митницю призначення», затвердженого наказом Державної митної служби України № 771 від 8.12.1998 року в окремих випадках, коли вантаж не може прибути в митницю призначення у строк, установлений митницею, внаслідок дії надзвичайних або невідворотних обставин чи подій, що перешкоджають руху транспортного засобу, строк доставки товарів в митницю призначення може бути продовжений на час дії зазначених обставин чи події (стихійне лихо, військові дії чи надзвичайний стан, страйк, злочинні дії третіх осіб, пригода за участю транспортного засобу, інші схожі за характером обставини чи події). При цьому власник товарів або власник транспортного засобу повинен звернутися з письмовою заявою до найближчої митниці для продовження строку доставки товарів.
Однак, вивченням матеріалів справи встановлено, що про неможливість вивезення за митний кордон України у строк до 27.10.2006 року тимчасово ввезеного на митну територію України автомобіля «AUDI-COUPE» з причин, зазначених в апеляції (викрадення транспортного засобу ОСОБА_5.), ОСОБА_4 митні органи України не повідомила, а тому не дотрималась вимог ст. 210 МК України, і своїми діями скоїла порушення митних правил, передбачених ст. 348 МК України.
Отже висновки, викладені у постанові про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 348 МК України відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в законному порядку, допустимих й достатніх доказах, які узгоджуються між собою і належно оцінених суддею з дотриманням вимог ст. 252 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_4 адміністративного стягнення дотримано вимог ст. 23, 33 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись,. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк на подачу скарги ОСОБА_1.
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.348 МК України - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного
суду Одеської області О.О. Гончаров