Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/682/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутельська Г.В.

Категорія - ч.2 ст.187 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Борщ В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Борща В.С.,

суддів: Драного О.П., Кабанової В.В.,

за участю прокурора - АгеєваВ.М.,

захисника-адвоката - ОСОБА_3,

засудженого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4,ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, гр. України, з середньою неповною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, в тому числі і за корисливий злочин, останній раз 18.06.2003 року Ленінським райсудом м. Кіровограда за ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ст.70 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання, проживаючого: АДРЕСА_1,

визнано виним та засуджено: за ч.3 ст.185 КК України до 4-х (чотирьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК, України до 5 (п'яти) років позбавлення волі , за ч.2 ст.187 КК України до 7 (сьоми) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, належного на праві власності, за ч.3 ст.357 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці. Згідно ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з конфіскацією майна, належного на праві власності.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кіровограда, українця, гр. України, з середньою технічною освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого неповнолітню дитину, працюючого на шахті «Інгульська», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_2,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, за ч.3 ст.357 КК України до арешту строком на 3 (три) місяці. Згідно ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з конфіскацією майна, належного на праві власності.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку м. Кіровограда, українку, гр. України, з середньою освітою, одружену, маючу неповнолітніх дітей, працюючу на шахті «Інгульська», раніше судиму, в тому числі за корисливий злочин, останній раз 18.04.2011 року Кіровським райсудом м.Кіровограда за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі, проживаючу: АДРЕСА_1, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3,

визнано винною та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі . На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення покарання призначеного за даним вироком покарання призначеного за вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 18.04.2011р., остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Згідно вироку суду ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в житло.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом.

Вказані злочини вчинено за наступних обставин.

Так, в ніч з 25 травня 2010 року на 26 травня 2010 року біля 00.00 год. ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились біля пішохідного містка, який проходить через річку Інгул, зі сторони магазину „Сільпо", по вул. К.Маркса в м. Кіровограді, де побачили раніше не знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які йшли через вказаний місток. Переслідуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили напад з метою заволодіння майном потерпілих. Діючи умисно та злагоджено між собою, з корисливих спонукань, за попередньою змовою ОСОБА_7 та ОСОБА_4, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, підійшовши до ОСОБА_9 та ОСОБА_10, стали наносити їм удари руками і ногами в область тулуба та голови, внаслідок чого заподіяли потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: садна в тьмяно - потиличній ділянці голови з права, рани на верхній губі, у основи першого пальця лівої кісті, синця на лобі з ліва, у зовнішнього краю лівого ока, у основи одного пальця правої кісті, які згідно висновку експерта № 1344 від 19.08.2010р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Після чого, ОСОБА_7, обшукавши кишені потерпілої ОСОБА_9, відкрито заволодів її мобільним телефоном «Nokia 1208», вартістю 120 грн., у якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку „МТС" вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші у сумі 5 грн. та грішми в сумі 230 грн., чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 365 грн. В цей час, ОСОБА_4, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_10 лежав на землі, обшукав кишені потерпілого та відкрито заволодів його мобільним телефоном «Nokia 6070», вартістю 200 грн., у якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку „МТС", вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші у сумі 5 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 215 грн.З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім цього, 12 липня 2010 року біля 22.30 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку № 71 по вул. Дзержинського в м. Кіровограді, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, побачили потерпілого ОСОБА_12 Після чого, під час спілкування з потерпілим у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник намір на відкрите викрадення майна потерпілого. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, за попередньою змовою між собою, повторно ОСОБА_7 та ОСОБА_4, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, стали наносити ОСОБА_12 удари руками та ногами в область тулуба та голови, внаслідок чого заподіяли потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: синців в ділянці лівого ока, з крововиливом в білочну оболонку ока, правому плечі, на грудній клітині, лівій завушній ділянці, саден в ділянці лоба з права, на правій щоці, на мочці лівої вушної раковини, на правій кисті, в ділянці возвишення 1 пальця правої кисті, правого променево - зап'ястного суглобу, які згідно висновку експерта № 1311 від 02.08.2010 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Подолавши таким чином волю та опір потерпілого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_12 гроші в сумі 40 грн. та зарплатну пластикову картку банку „Ексімбанк", яка є важливим особистим документом, оскільки забезпечує користувачеві доступ до банківських рахунків з метою отримання грошових коштів, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на суму 40 грн.

Після цього, цього ж дня, біля 22.44 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в магазині «Реал», розташованого по вул.К.Маркса в м. Кіровограді, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за допомогою викраденої картки у потерпілого ОСОБА_12, розрахувались за придбані продукти харчування та алкогольні напої на суму 45 грн. 40 коп. Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, 13 липня 2010 року біля 09.14 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в магазині „Тетяна", розташованого по вул. Куроп'ятникова в м. Кіровограді, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за допомогою викраденої картки у потерпілого ОСОБА_12, розрахувались за придбані продукти харчування та алкогольні напої на суму 178 грн. Крім цього, цього ж дня біля 10.29 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи у вказаному магазині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за допомогою викраденої картки у потерпілого ОСОБА_12, розрахувались за придбані продукти харчування та алкогольні напої на суму 126 грн. 90 коп, чим завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 350 грн. 30 коп. З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім того, 13 вересня 2010 року біля 12.30 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи намір на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло, прийшли до квартири АДРЕСА_4. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_5 шляхом підбору ключа, який принесла з собою, відчинила замок вхідних дверей. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, проникли в приміщення вказаної квартири, звідки таємно, повторно викрали комп'ютерний системний блок "Impression Cool Play", вартістю 3 020, 80 грн., монітор „Samsung 2233 SN", вартістю 1 226,40 грн., клавіатуру „EZ 8000", вартістю 116 грн., комп'ютерну мишку „Сoleden", вартістю 32 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 4 395, 20 грн.З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.

Захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 у своїй апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 125 КК України не пов»язане з позбавленням волі, а також за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України мінімальне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Свої доводи мотивує тим, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії її підзахисного за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України. Але не може погодитись з обвинуваченням його за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки вина ОСОБА_7 у вчинені цього злочину не підтверджена жодним доказом по справі.

Єдиним доказом вини її підзахисного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України є покази потерпілої ОСОБА_9, які є суперечливими та непослідовними, а сам ОСОБА_7 вказував що наміру про напад не переслідував та удари ОСОБА_9 не наносив, вважає що ОСОБА_4 та потерпілі його оговорюють.

Тому на думку захисту ОСОБА_7 винний лише в нанесені потерпілим легких тілесних ушкоджень та таємному викрадені майна, а тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 185 КК України.

Засуджений ОСОБА_4 у своїй апеляції не оспорюючи своєї вини у скоєному, просить вирок суду змінити та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Зазначає, що як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні він активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдану шкоду, має на утриманні малолітню дитину та матір інваліда.

Засуджена ОСОБА_5 в апеляції також просить змінити вирок суду, пом»якшивши призначене їй покарання. Вказує, що знаходячись у слідчому ізоляторі вона усвідомила всі свої помилки і в подальшому стане на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 в дебатах і останньому слові та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію ОСОБА_4, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, а апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Перевіркою матеріалів справи було встановлено, що районний суд всебічно та повно перевірив надані докази з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, оцінивши показання засуджених, потерпілих і свідків, з огляду на інші, наведені у вироку письмові докази, зробив правильний висновок про доведеність вини засудженоих у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Апеляційні доводи сторони захисту про те що засуджений ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 не вчиняв розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, заявлялися ним під час судового розгляду у суді першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду справи належним чином перевірив ці доводи і правильно оцінив їх як безпідставні.

Так, посилання ОСОБА_7 на те, що між ним та ОСОБА_4 не було попередньої змови на напад стосовно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показами ОСОБА_4 та показами потерпілих.

Як вбачається з показів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діяли між собою злагоджено, при цьому кожен виконував певну роль. Крім цього, покази потерпілих є послідовними і стабільними як на досудовому слідстві так і в суді, а тому у суду не має підстав їм не вірити та не брати їх до уваги. Судом також беруться до уваги покази підсудного ОСОБА_4, де він чітко, детально розповів про обставини вчинення злочину.

Водночас необхідно зазначити, що сторона захисту не заявляла про упередженість будь кого із потерпілих та свідків і не наводила відповідних доводів чи доказів щодо цього. Тому у суду першої інстанції не було жодних сумнівів у достовірності їх свідчень.

Крім того, сам ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що телефони потерпілих він здав під залог ОСОБА_8, а гроші порівну поділив з ОСОБА_4

Таким чином, сукупність наведених доказів свідчить про повну доказаність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб і їх дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, а тому підстав для задоволення захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та перекваліфікації його дій на ч.1 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 185 КК України не вбачається.

Призначаючи покарання засудженим, суд першої інстанції у повнії мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Так, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили тяжкі злочини. Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили злочин невеликої тяжкості, як особи характеризуються позитивно. ОСОБА_4 раніше не судимий, працюючий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має неповнолітню дитину. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 раніше судимі, судимості у встановленому законом прядку не зняті і не погашені, ОСОБА_5 має двох неповнолітніх дітей. ОСОБА_7 не працюючий. Обставин, пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_7 судом не встановлено. Обставинами пом'якшуючими покарання: для ОСОБА_5 судом визнане щире каяття, для ОСОБА_4, судом визнане вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, явка з повиною.

Обставинами, обтяжуючими покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_7, судом визнане вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Обставин обтяжуючих покарання для ОСОБА_5 судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що суд правильно врахував обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням його особи , а саме того, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працюючий, має на утриманні неповнолітню дитину, добровільно відшкодував завдану шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, а тому, застосувавши ст.69 КК України, призначив основне покарання ОСОБА_4 нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції при призначенні покарання засудженим у повній мірі врахував всі обставини, зазначені у законі, у тому числі і ті, які наведені у апеляціях, про що свідчить мінімальне покарання, призначене ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а ОСОБА_4 ще й із застосуванням ст.69 КК України.

При цьому слід зазначити, що вид та термін призначених покараннь є, на переконання колегії, виваженим і відповідає ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та їх особам, та буде необхідним і достатнім для їх виправлення, слугуватиме попередженню вчинення нових злочинів. Тому підстав для задоволення апеляцій і зміни вироку - не вбачається.

Дослідивши матеріали справи в межах апеляцій, колегія суддів істотних порушень процесуального закону під час досудового та судового слідства по справі, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення - не встановила.

Тому підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України 1960 року та п.11.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засуджених ОСОБА_4,ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а

вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без зміни.

Судді:

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.С.Борщ