12.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-1844/2013 р. Головуючий в першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія 2 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,

при секретарі - Івченка М.О.,

за участю - представника позивача - ОСОБА_4, представника третьої особи ТОВ „Велес-С" - Власова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-С" на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 29 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -Державне агентство лісових ресурсів України, Державне підприємство „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю „Велес-С" про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на безхазяйне нерухоме майно-одноповерхову будівлю розміром 6Х8м з навісом, розташовану в районі Сухої річки (на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Байдарський", квартал №18, виділ №25) в порядку набувальної давності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-С" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме: будинком, будівлями та спорудами зупиночного пункту "Суха річка", що складається з адміністративно-побутового будинку літ.А загальною площею 51,9кв.м., веранди літ.а площею 13,3кв.м., навісу літ.а1 площею 3,0кв.м., погребу площею 3,6кв.м., навісу літ.Б площею 24,6кв.м., сараю літ.В площею 40,4кв.м., підвалу площею 14,0кв.м., входу до підвалу 3,0кв.м., навісу літ.Г площею 10,0кв.м., огорожі 1-7, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, будинок б/н, що відповідно до картографічних лісовпорядкувальних матеріалів є: квартал 18 виділ 25 Чорноріченського лісництва, шляхом виселення з них ОСОБА_6 Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене майно належить товариству, тоді як ОСОБА_6, проживає та користується зазначеними приміщеннями безпідставно.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 серпня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено та у задоволені позову ТОВ „Велес-С" також відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м.Севастополя від 13.12.12р. та ухвали ВССУ від 29.05.13 р. рішення Балаклавського районного суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Велес-С" подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Велес-С".

Відповідно до ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вимог за зустрічним позовом.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника ТОВ „Велес-С", який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ „Велес-С", суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних доказів проживання, користування або в інший спосіб перешкоджання ТОВ "Велес-С" у здійсненні права власності на належне товариству майно з боку ОСОБА_6, внаслідок чого вимоги товариства є необґрунтованими.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 319,ст.391 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Велес-С" з 28.04.2005 р. є власником будинків, будівель та споруд зупиночного пункту "Суха річка", що складається з: адміністративно-побутового будинку літ.А загальною площею 51,9кв.м., веранди літ.А площею 13,3 кв.м., навісу літ.А1 площею 3,0 кв.м., погребу площею 3,6 кв.м., навісу літ.Б площею 24,6 кв.м., сараю літ.В площею 40,4 кв.м., підвалу площею 14,0кв.м., входу до підвалу 3,0 кв.м., навісу літ.Г площею 10,0 кв.м., огорожі 1-7, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, будинок б/н, що відповідно до картографічних лісовпорядкувальних матеріалів є: квартал 18 виділ 25 Чорноріченського лісництва - на підставі договору купівлі продажу від 28 квітня 2005 року, укладеного з ГО „Всеармійське військово-мисливське товариство" (а.с.40).

Вищезазначені споруди зареєстровані у КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради за ТОВ "Велес-С" 05 травня 2005 року за № 2113 та належать йому на праві приватної власності (а.с.42).

Згідно договору № 1 безстрокового безоплатного користування нерухомим майном від 03.01.2006 р., ТОВ „Велес-С" передало, а ДП „Севастопольське опитне лісомисливське господарство" прийняло у безстрокове користування нежилий об'єкт нерухомого майна зупинкового пункту „Суха річка", якій розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53).

Нерухоме майно,яке придбало ТОВ «Велес-С» на підставі договору купівлі -продажу від 28 квітня 2005 року належало продавцю ГО «Всеармійське військово-мисливське товариство» на підставі свідоцтва про право власності від 26 лютого 2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням ТВО командуючого Червонознаменним Чорноморським флотом № 190 від 22.03.1980 р., на підставі розпорядження Міністерства зв'язку УРСР № 3/1-3 від 14.11.1980 р. збірно-щитовий будинок монтера в урочищі Сухої річки прийнятий на баланс Ради військово-мисливського товариства КЧФ, що підтверджується актом приймання-передачи основних засобів від 18.11.1980 р., а також копією інвентарної картки № 229 від 18.11.1980 р.(а.с.222-224).

Свідоцтвом про право власності на будинки, будівлі, споруди зупиночного пункту „Суха річка", яке видане Управлінням з питань майна комунальної власності СМДА 26.02.2005 р. засвідчено, що об'єкт, який складається з: адміністративно-побутового будинку літера „А" з верандою літера „а", навісом літера „а1", погребом; навісу літера „Б"; сараю літера „В" з погребом, входом до погребу; навісу літера „Г",; огорож № 1-7, які розташовані на 142 км автодороги Сімферополь-Ялта-Севастополь, дійсно належить суспільній організації „Всіармейське військово-мисливське товариство" на праві колективної власності. Зазначене свідоцтво видане на підставі розпорядження СМДА № 1801-р від 17.11.2003 р. „Про делегування функцій по оформленню прав власності на нерухоме майно" і наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності № 158 від 25.02.2005 р. (а.с.225).

Разом з тим, 10.11.2003 р. Севастопольське державне лісомисливське хазяйство звернулося до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі з інформацією, що на території Чорнореченського лісництва у районі Сухої річки, територія ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Байдарський", АДРЕСА_2, розташована будівля, яка не знаходиться на балансі землекористувача - Державного підприємства Севастопольське лісомисливське господарство та просило визнати зазначену будівлю безхазяйною.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.137 ЦК України від 18.07.1963 р. (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідношень), майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніш як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.

Актом комісії Державної податкової адміністрації України в м. Севастополі № 19/26-8 від 10.11.2003 р. проведений опис і попередня оцінка одноповерхової будівлі розміром 6х8 м з навісом, літною верандою і підсобним складським приміщенням в районі Сухої річки, територія ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Байдарський", АДРЕСА_2. Будівля оцінена в сумі 10000 грн., прийнята на облік і передана на відповідальне зберігання співробітнику Севастопольського державного лісомисливського господарства - ОСОБА_6 (а.с.237).

29.11.2003 р. у газеті „Слава Севастополя" Державною податковою адміністрацією України в м. Севастополі було надано оголошення про встановлення безхазяйного майна - будівлі на території Чернореченського лісництва у районі Сухої річки (а.с.239).

З 2003 р. і по цей час одноповерхова будівля, яка розташована на території Чернореченського лісництва у районі Сухої річки, територія ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Байдарський", АДРЕСА_2, знаходиться на обліку Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Севастополі, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 „Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" є правонаступником ДПС у м. Севастополі, яке, в свою чергу, є правонаступником ДПА у м. Севастополі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів робить висновок про те, що вимоги, передбачені ст.137 ЦК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідношень (аналогічні положення зазначені у ст.335 ЦК України в чинній редакції ЦК України), для визнання майна безхазяйним до теперішнього часу не виконані,спірний будинок не визнаний безхазяйною річчю, оскільки рішень виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів або рішення суду про передачу будівлі у комунальну власність або передачу у власність держави не надано.

Доводи відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 і його представника про те, що будівля, яка належить на праві власності ТОВ „Велес-С" і будівля, яка перебуває на обліку Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Севастополі є різними об'єктами, оскільки мають різні адреси та розміри, а тому ТОВ „Велес-С" є неналежним позивачем, спростовуються матеріалами справи, а саме: висновком Севастопольського державного лісомисливського господарства № 444 від 22.08.2006 р., листом ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" № 884 від 09.07.2009 р., відповідно до яких ототожнюється адреса земельної ділянки під будівлею ТОВ „Велес-С" відповідно до лісовпорядкувальної документації - АДРЕСА_2, та відповідно до відомостей Управління архітектури та АДРЕСА_1 (а.с. 57,58).

Крім цього, 11.07.2013 р. представниками Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (які є правонаступниками ДПІ в м.Севастополі) в присутності представників ТОВ „Велес-С", як власників майна і відповідача ОСОБА_6 проведена перевірка збереження безхазяйного майна, постановленого на облік 10.11.2003 р., якою встановлено, що будівля, яка передана на збереження ОСОБА_6, знаходиться за вищезазначеною адресою та в ній фактично мешкає ОСОБА_6 з моменту передачі йому на зберігання. Факту псування, втрати, розкрадання, заміни або навмисного пошкодження майна не встановлено, що підтверджується актом № 19/26-8 від 11.07.2013 р.

З пояснень сторін в судому засіданні вбачається, що за адресою 142 км автодороги Сімферополь-Ялта-Севастополь (зупиночний пункт «Суха річка») інші споруди та будівлі відсутні.

З інформації, наданої 09.08.13 р. Головним управлінням Міндоходів і зборів України в м.Севастополі вбачається, що заміри спірної будівлі були проведені представником ДПА у 2003 році без наявності технічної документації на останню та проведення інвентаризації об'єкту відповідним органом БТІ в м.Севастополі, а по іншим технічним характеристикам ці об'єкти є ідентичними.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що будівля, в якій проживає ОСОБА_6 входить до складу майна, власником якого є ТОВ «Велес - С».

Згідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Щодо вимог про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, колегія зазначає, що виселити можна лише із будинків, які є житловими, чи ж житлових приміщень. Звільнення інших приміщень, що не є житловими проводиться не шляхом виселення, а із застосуванням інших способів захисту права.

Оскільки власником будинків, будівель та споруд зупиночного пункту "Суха річка" є ТОВ „Велес-С", ОСОБА_6 підстав законного володіння і користування спірними будівлями не надано, тому зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов'язання ОСОБА_6 звільнити спірне нежитлове адміністративне приміщення зупиночного пункту «Суха річка», розташованого за адресою АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Колегія суддів робить висновок про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" ухвалено із порушенням норм матеріального права та відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог зустрічного позову.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч.1 ст. 307, п.1,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" - задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 серпня 2012 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" - скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" - задовольнити.

Усунути перешкоди для Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-С" у володінні нежитловим адміністративним приміщенням.

Зобов'язати ОСОБА_6 звільнити нежитлове адміністративне приміщення літ. А, загальною площею 51,9 кв. м., веранду літ. "а", навіс літ "А1", погріб, навіс літ. "Б", сарай літ "В", навіс літ. "Г" та другі споруди зупиночного пункту "Суха річка", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, будинок б/н.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ А.А. Андрейченко

/підпис/ В.В. Саліхов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Т.П. Колбіна