№ справа:122/13180/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Якушева Тамара Вікторівна
№ провадження:11-кп/190/368/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.
Суддів -Радіонова І.І., Єлгазіної Л.П.
при секретарі -Шемлей І.І.
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130410000200 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 24 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Саки АРК, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
В силу ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_7 к призначеному покаранню за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року, згідно якого він засуджений до 4 років позбавлення волі, остаточно призначено до відбуття покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення хімічної експертизи в сумі 490,40 грн. в доход держави.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
Як встановлено вироком, ОСОБА_7, 03 грудня 2012 року, близько 15 години, перебуваючи в конвойному автомобілі, в момент конвоювання його з ізолятора тимчасового утримання м. Саки в Сімферопольський слідчий ізолятор, під лавкою, розташованою в вищевказаному автомобілі, з метою особистого вживання наркотичних засобів, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав полімерний згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, що є наркотичним засобом - канабіс, який він помістив у праву зовнішню кишеню куртки одягненої на ньому, де незаконно зберігав при собі без мети збуту.
У цей же день, по прибуттю в Сімферопольський слідчий ізолятор, він добровільно повідомив працівникам ССІ про те, що у нього є заборонений наркотичний засіб, після чого в одному з кабінетів оперативної частини ССІ, в присутності понятих у встановленому законом порядку, у ОСОБА_7 був вилучений полімерний згорток із речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, масою 13,9 г (у перерахунку на суху речовину), яке є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс (марихуана).
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити призначене йому покарання.
Свої доводи мотивує тим, що при призначені покарання, судом першої інстанції не було враховано добровільну видачу наркотичного засобу, допомогу слідству, а також наявність у нього матері - інваліда 1 групи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.309 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.
Так, визначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, вчинене ОСОБА_7, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Крім того, при призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу обвинуваченого, який характеризується з посередньої сторони, раніше неодноразово судимий: 08.04.2003 року Прилуцьким міським судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з випробуванням на 2 роки; 05.11.2003 року Сакським районним судом АРК за ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 14.04.2007 року по відбуттю строку покарання; 30.10.2007 року Сакським міським судом АРК за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.2 ст.190 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 30.11.2011 року по відбуттю строку покарання; 08.11.2011 року Сакським міським судом АРК за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 11.12.2012 року Сакським міським судом АРК за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі, що можуть свідчить про його соціальну небезпеку.
Доводи обвинуваченого про те, що суд при призначенні покарання не врахував наявність у нього матері - інваліда 1 групи, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які б свідчили про наявність у обвинуваченого матері - інваліда, що також не підтверджено документально в ході апеляційного розгляду справи.
Судом першої інстанції обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7, у відповідності зі ст.67 КК України не встановлені.
Також судом враховані обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі, які пом'якшують покарання, такі, як щире каяття у скоєному, визнання своєї провини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статті, за якою він визнаний винним, та застосувати ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, яке призначено за цим вироком, більш суворим, яке призначено за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року, з реальним його відбуванням, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також, враховуючи, що обвинувачений неодноразово судимий і вчинив нове кримінальне правопорушення, доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить недостатньо необґрунтованими, оскільки суд за сукупністю злочинів застосував принцип поглинення менш суворого покарання, яке призначено за цим вироком, більш суворим, яке призначено за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року.
У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.
Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в частині призначеного ОСОБА_7 в порядку ст.70 КК України остаточного покарання.
Так, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку по справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то покарання призначається за правилами, передбаченими ч.ч.1-3 ст.70 КК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.309 КК України, було вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 03 грудня 2012 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року.
Таким чином, остаточне покарання має бути призначене ОСОБА_7 за правилами ч.4 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів, що було й зроблено судом першої інстанції.
Проте, при визначенні ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у відповідності зі ст.70 КК України, суд першої інстанції помилково, призначив покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, що перевищує максимальне покарання, призначене за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року.
Так, згідно з вироком від 24.04.2013 року суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, а згідно вироку Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України йому було остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Керуючись ч.4 ст.70 КК України, суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання, дійшов висновку про необхідність застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, проте вказав розмір остаточного покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Беручи до уваги, що максимальне покарання за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року визначено у виді 4 років позбавлення волі, то, поглинаючи цим покаранням більш м'яке покарання, призначене за вироком від 24.12.2013 року за ч.2 ст.309 КК України, суд повинен був визначити остаточно 4 роки позбавлення волі.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 24 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного йому остаточного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.309 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції.
На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_7 к призначеному покаранню за вироком Сакського міськрайонного суду АРК від 11.12.2012 року, згідно якого він засуджений до 4 років позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В іншій частині вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 24 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді
Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Єлгазіна Л.П.