№ справа:122/14580/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Спасьонова Олена Анатоліївна
№ провадження:11-кп/190/371/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.
Суддів -Радіонова І.І., Корольова М.П.
при секретарі -Шемлей І.І.
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130410000637 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 13 травня 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хілок Читинської області, без певного місця проживання,
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, та призначено йому покарання: за ч.2 ст.186 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі; за ч.2 ст.263 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вироків із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_7 покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 11.02.2008 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Цивільні позови ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задоволені у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_8 - 11200 грн., на користь ОСОБА_9 - 200 грн., на користь ОСОБА_10 - 400 грн., на користь ОСОБА_11 - 3960 грн., на користь ОСОБА_12 - 825 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 в доход держави процесуальні витрати в сумі 734 грн. 60 коп.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
Як встановлено вироком, 29.12.2012 року приблизно о 01 годині, ОСОБА_7, знаходячись на вул. К. Маркса в м. Сімферополі, реалізуючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_8 та силою затягнув його в темне безлюдне місце в районі пров. Галерейного в м. Сімферополі, де наніс йому один удар в обличчя, від якого ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_7, сівши на нього зверху, став душити його, притискаючи при цьому відрізком металевої арматури щільно до горла, в результаті чого ОСОБА_8 відчув ядуху. При цьому, ОСОБА_7 вимагав від ОСОБА_8 віддати наявні при ньому цінності, на що ОСОБА_8 погодився та передав ОСОБА_7 мобільний телефон марки «IPhone-4», мобільний телефон марки «НТС», в яких були встановлені сім-карти оператора мобільного зв'язку «МТС», що не представляють матеріальної цінності для потерпілого, а також грошові кошти в розмірі 3200 грн., якими ОСОБА_7 відкрито заволодів, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11200 грн. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2948 від 02.01.2013 року ОСОБА_8 заподіяні легкі тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння та не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
05.01.2013 року приблизно о 18 годині ОСОБА_7, знаходячись на вул. Товстого в м. Сімферополі в парку імені Гагаріна, реалізуючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_9 і відкрито, шляхом ривка, заволодів належним йому мобільним телефоном марки «Samsung E-180», який той тримав у руці, після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 200 грн.
25.01.2013 року приблизно о 23 годині ОСОБА_7, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 реалізуючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_11 та відкрито, шляхом ривка, заволодів належним їй майном, а саме жіночою сумкою, в якій знаходились грошові кошти в сумі 80 грн., гаманець шкіряний, золотий кулон у вигляді хреста вагою 5 грамів, квитки на футбольний матч «Шахтар» в м. Донецьку в кількості 8 квитків, після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 3960 грн.
26.01.2013 року приблизно о 13 годині ОСОБА_7, перебуваючи на привокзальній площі в м. Феодосія, на парапеті, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав нунчаки, які помістив до рукава одягненої на ньому куртки та незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу. 30.01.2013 року о 16 годині 15 хвилин на бульварі Леніна в м. Сімферополі працівниками міліції ОСОБА_7 був затриманий і доставлений до службового приміщення Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, де у встановленому законом порядку був проведений його особистий огляд і огляд речей, в ході якого в правому рукаві куртки темного кольору був виявлений і вилучений предмет у вигляді двох палиць, скріплених ланцюгом, який є не клинковою зброєю ударно-дробильної дії - «нунчаки».
28.01.2013 року приблизно о 18 годині ОСОБА_7, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реалізуючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_13, яка є продавцем магазину та яка знаходилась за прилавком, дістав з правої кишені одягненої на ньому куртки предмет, схожий на пістолет, та, погрожуючи його застосуванням, вимагав видати наявні в касі магазину грошові кошти, у відповідь на що ОСОБА_13, сприймаючи загрозу як реально здійсненну, небезпечну для її життя і здоров'я, відкрила шухляди касового апарату та діставши з нього частину наявних у ньому коштів, передала їх в руки ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_7 самостійно дістав із шухляди каси ще грошові кошти, що належать ПП ОСОБА_12 Після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 825 грн.
29.01.2013 року приблизно о 23 годині ОСОБА_7, знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_3, реалізуючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_10 та з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я, яку вона сприйняла як реально здійсненну, що виразилося в загрозі застосування предмета, схожого на пістолет, який він приставив до її голови, вимагаючи, від ОСОБА_10 не кричати та не привертати до себе уваги, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «LG», який знаходився в її руці. Після цього ОСОБА_7 силою відвід ОСОБА_10 в темне безлюдне місце, де продовжуючи загрожувати застосуванням предмета, схожого на пістолет, завдав їй приблизно 5-10 ударів кулаком в обличчя, вимагаючи від неї віддати наявні при ній матеріальні цінності, на що ОСОБА_10, сприймаючи погрозу як реально здійсненну, передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 100 грн. та жіночу сумку, в якій знаходились предмети парфумерії. Після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 грн. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 01.03.2013 року у ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
30.01.2013 року о 12 годині ОСОБА_7, перебуваючи на вул. Дорожній в м. Сімферополі, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, увійшов до приміщення під'їзду АДРЕСА_4 слід за незнайомою йому ОСОБА_14, яка перебувала разом з малолітнім ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, дістав з правого рукава одягненої на ньому куртки предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ніж, та, підійшовши до малолітнього ОСОБА_15, погрожуючи застосування ножу, став вимагати у ОСОБА_14 грошові кошти та цінності, на що ОСОБА_14, сприймаючи погрозу як реально здійснену, небезпечну для життя і здоров'я її та її малолітнього сина, стала кликати на допомогу, в результаті чого умисні дії ОСОБА_7 були припинені, а саме, він був застигнутий при вчинені злочину та, не отримавши грошові кошти, цінності, здійснивши напад, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити призначене йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції призначив йому надмірно суворе покарання та при призначені покарання повною мірою не врахував його щире каяття та повне визнання своєї вини.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.
Так, визначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, вчинене ОСОБА_7, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, відносяться до тяжких злочинів.
Крім того, при призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності: 12.06.2002 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.04.2003 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.4 ст.296, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 30.01.2006 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 11.02.2008 року Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.263 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився 26.12.2012 року на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18.12.2012 року умовно-достроково на 11 місяців 6 днів.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлені обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7, у відповідності зі ст.67 КК України, - вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння, а також відносно малолітнього.
Також судом враховані конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі, які пом'якшують покарання, такі, як щире каяття у вчиненому та повне визнання своєї вини, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статей, за які він визнаний винним, а при призначенні покарання за сукупністю вироків, застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеня суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, а також, враховуючи, що обвинувачений не відшкодував матеріальної шкоди потерпілим, вчинив кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання колегія суддів знаходить необґрунтованими.
У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, та й інших поводів для зміни або скасування вироку в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 13 травня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді
Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.