АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/363/13 Головуючий у суді I інстанції Дружинін К.М.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач Крот С.І.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Крот С.І.,

суддів Косенка Л.М., Ферафонтова В.Ю.,

при секретарі Галюлько Т.О.,

за участю прокурора Заворотної О.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську 13 серпня 2013 року кримінальне провадження № 12013040660001766 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2013 року.

Цією ухвалою обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні

№ 12013040660001766 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська,

мешканця АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, повернутий прокурору прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська для усунення виявлених недоліків.

Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт по справі не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в порушення п. З ч. 2 вказаної статті в обвинувальному акті не вказано громадянство потерпілих та їх місце народження, в порушення ч. 4 цієї статті до обвинувального акта долучено лише копії цивільних позовів, а самі оригінали відсутні. Крім того, в порушення вимог ст. 109 КПК України, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено місцезнаходження речових доказів, які були вилучені в ході досудового розслідування.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ухвала суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ній, фактичним матеріалам кримінального провадження, які містять всі необхідні дані та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2013 року по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, міркування прокурора Заворотної О.В., яка підтримала апеляцію прокурора прокуратури Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляцію прокурора, а кримінальне провадження направити до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області на новий розгляд за місцем обрання запобіжного заходу та скоєння останнього кримінального правопорушення, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора на ухвалу суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Статтею 291 КПК України передбачений вичерпний перелік вимог щодо форми і змісту обвинувального акту і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Разом з тим, слідчий при складанні обвинувального акту і прокурор при його затвердженні цих вимог закону не дотрималися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України вказаний перелік відомостей повинен бути перевірений судом при підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про невідповідність обвинувального акту положенням закону і повернув його прокурору для усунення недоліків.

Так, суд вірно, з посиланням на п. З ч. 2 ст. 291 КПК України зазначив, що в обвинувальному акті не вказано громадянство та місце народження потерпілих.

Згідно чинного кримінального процесуального Кодексу в обвинувальному акті зазначаються анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті вказано прізвища потерпілих, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, а не прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство кожного потерпілого, як того вимагає закон.

Доводи апеляції прокурора про можливість встановлення громадянства та місця їх народження під час попереднього судового засідання є безпідставними та не відповідають вимогам закону.

Крім іншого, згідно п. 4 ст. 291 КПК України визначається вичерпний перелік документів, які мають додаватися до обвинувального акту, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що до обвинувального акта не додані цивільні позови, які були пред'явлені під час досудового розслідування, а лише копії цивільних позовів, що є недотриманням вимогам закону.

Також, відповідно до вимог ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Разом з тим, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування при проведенні в ході досудового розслідування процесуальних дій були вилучені речові докази, місце знаходження яких не вказано в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська.

Порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію прокурора прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2013 року, якою обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12013040660001766 за обвинуваченням щодо ОСОБА_3 повернуто прокурору прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська - залишити без зміни.

Судді