Справа №2-П-1038-2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року. Місто Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі :
Головуючого, судді: ВОДОП"ЯНОВА С. М. при секретарі: ХАЗІЄВІЙ Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом;
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання такими що втратили право користування житловим приміщенням, а також, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення в квартиру, -
ВСТАНОВИВ;
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу звернулись позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з позовом до своїх синів ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову позивачі суду зазначили, що Рішенням Жовтневого РВК міста Кривого Рогу від 05.08.1971 року, на підставі ордеру на житлове приміщення № 903, їх сім'ї була виділена для проживання окрема квартира АДРЕСА_1 У вказаній квартирі вони мешкають з часу вселення. Вони, позивачі по справі, та відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_3., зареєстровані в зазначеній квартирі. Квартира до цього часу ними не приватизована. Відповідальним наймачем зазначеної квартири є позивач, - ОСОБА_1..
Відповідачі у справі - ОСОБА_3. та ОСОБА_4. з травня 2000 року у вказаній квартирі не проживають і проживати не бажають. Обидва відповідача оженилися і пішли жити до своїх дружин. При цьому вони не знялися з реєстрації в їх спільному житлі, - зазначеній вище квартирі. За весь час їх не проживання у квартирі вони не сплачують комунальні платежі, які нараховуються на відповідального квартиронаймача, ОСОБА_1..
Де зараз мешкають відповідачі, - їм не відомо, оскільки вони не підтримують з ними ніяких стосунків. Вони, тобто позивачі по справі, намагалися умовити відповідачів надавати яку-небудь матеріальну допомогу в сплаті комунальних платежів за користування спірною квартирою, але відповідачі заявили, що вони не мають наміру платити за те, чим не користуються, оскільки в квартирі не живуть, і сплачувати хоча б частину комунальної платні вони відмовляються.
Вони, люди похилого віку, пенсіонери, отримують пенсію, на яку ледь можуть жити. При цьому вони змушені хоча б частково сплачувати комунальну платню за себе і відповідачів, хоча для них це дуже обтяжливо. Відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_3. не проживають в квартирі більше п'яти років, залишили спірне житло самі, без будь-яких примусових дій з їх сторони. По комунальній платні накопичуються борги, які вони не можуть погасити. Тому вони вирішили звернутися до суду з таким позовом і просять визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідач по справі - ОСОБА_3. позов не визнав, та звернувся до суду з зустрічним позовом до своїх батьків про вселення в спірну квартиру.
В обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_3. суду зазначив, що з позовними вимогами батьків він не згоден , тому що останні робили все можливе, щоб його, та його брата ОСОБА_3. залишити без помешкання. Батькам постійно все було не так , їх постійні примхи , постійні сварки . Спірна квартира, яка складається із трьох житлових кімнат, була надана на всю їх сім'ю. Він не відмовлявся й не уходив з неї по власній волі.
Він не згоден з тим, що з травня 2000 року він залишив по добрій волі спірну квартиру й не живе в ній до цього часу. В зазначеній квартирі він жив , але на той час він сім'ї не мав , а тому після роботи міг бути, то у свого знайомого, то у знайомої жінки й він не зобов'язаний був кожен день бути дома. Гроші батькам він давав, а вони вирішували на свій розсуд як їм розпорядитися грошами, чи заплатити за квартиру, чи інакше розпорядися ними .
У 2002 році він познайомився з ОСОБА_5 став з нею зустрічатися і хотів , щоб вона жила разом з ним в спірній квартирі, але його батьки були проти цього. Тому він з дружиною жив то в її квартирі, то в спірній квартирі, а потім на приватній квартирі.
ОСОБА_5 завагітніла, тому 18.02.2005 року він зареєстрував з нею шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина народила доньку ОСОБА_6 Після цього, за згодою його батьків, він, та його дружина й донька, стали жити у спірній квартирі. На сплату комунальних платежів він давав гроші своїм батькам.
Після того як вони прожили два місяці у спірній квартирі, їх батьки стали шукати різні приводи для того, щоб вони пішли на інше місце проживання. У них з цього приводу часто виникали сварки. Після цього, його батьки стали відверто виганяти їх з квартири. Він запропонував батькам у добровільному порядку розділити їх квартиру, але останні від цього відмовились. У травні 2005 року його мати подала до міліції заяву про те, що нібито він, тобто ОСОБА_3., побив її. А потім його батьки перестали їх пускати до спірного житла, й вони змушені були шукати собі тимчасове житло, де зараз і мешкають. Відповідач по справі, -ОСОБА_3 про день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але він до суду не з явився та не повідомив про причину не явки.
Представники третіх осіб по справі, - Відділу віз, міграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України у Дніпропетровській області, та Житлово-комунального підприємства № 5 міста Кривого Рогу до суду не з'явились, але у своїх заявах просили суд розглянути цю справу без їх участі.
-2-
Справа № 2-П-1038-2007
Суд, заслухавши сторони та свідків, дослідивши матеріали цієї справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання їх синів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням повинні бути задоволені з наступних підстав;
Доводи позивачів по справі ОСОБА_1. та ОСОБА_2., відносно не проживання їх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірній квартирі АДРЕСА_1 найшли своє достатнє підтвердження у наданих позивачами доказах, а саме:
Згідно акту від 25 10 2006 року, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з травня 2000 року не проживають у спірній квартирі. Судом були допитані свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_7. які підписали зазначений акт. Зазначені свідки підтвердили у своїх свідченнях суду, що відповідачі по справі у спірній квартирі не живуть с 2000 року.
Допитана на прохання позивачів у справі у якості свідка, їх сусідка ОСОБА_8, також підтвердила у повному обсязі їх доводи з приводу того, что сини позивачів не проживають у спірній квартирі більше семи років. До батьків вони не з'являються й де вони мешкають, вона не знає.
Крім того, факт не проживання у спірній квартирі визнав сам відповідач по справі, який у судовому засіданні вказав, що він дійсно не проживав у квартирі батьків з 2000 року, а потім пішов жити до помешкання своєї дружини. Але, після народження у нього доньки у березні 2005 року, він разом з дружиною та донькою стали жити у квартирі його батьків , за згодою останніх. Але вони прожили у квартирі не тривалий час, й змушені були змінити місце проживання, так як його батьки не бажали що він жив в їх квартирі. А його мати погрожувала йому порушити проти нього карну справу за нанесення їй тілесних ушкоджень. Не бажаючи того, що його відносини з батьками стали ще гіршими, він пішов з сім'єю жити до іншого помешкання. Відповідач по справі ОСОБА_3. просив суд у своїй зустрічній позовній заяві визнати його відсутність у спірній квартирі з поважних причин, та відновити йому право на користування спірною квартирою.
Позивачка по справі -ОСОБА_2, стосовно проживання у спірній квартирі її сина у 2005 році, суду зазначила, що дійсно, на її прохання, та прохання її чоловіка, позивача по справі, -ОСОБА_1., їх син ОСОБА_3 разом з дружиною та донькою стали проживати в їх квартирі. їм хотілось що їх онука жила разом з ними. Але їх син ОСОБА_3, проживши у спірній квартирі один місяць, став створювати таку обстановку у сім"ї, що сумісне мешкання з ним в одній квартирі стало неможливим. Він пиячив, та на її зауваження у п'яному вигляді побив її . Тому вона вирішила звернутись до суду зі скаргою приватного обвинувачення відносно сина ОСОБА_3а. Останній просив її не подавати до суду скаргу, та у добровільному порядку разом з сім'єю пішов жити на іншої оселі. Ці свої доводи позивачка підтвердила надавши суду копію акту медичного огляду, від 27 квітня 2005 року, де зазначено, що їй завдано легких тілесних ушкоджень.
Відповідач ОСОБА_3. суду у своїй зустрічній позовній заяві вказав, що від не проживає у спірній квартирі з поважних причин. Але їм суду не надано більш менш достовірних доказів тому, що він не живе у спірному помешканні з квітня 2005 року з поважним причини. Той факт, що у нього з батьками виник конфлікт з приводу його проживання у вказаній квартирі, суд розцінює на користь позивачів. Так як з вини самого відповідача по справі він не мешкає у вказаній квартирі. На протязі великого проміжку часу відповідачі по справі ніяк не захищали своє право на спірне житло, та не намагались захистити це право у суді. Вони не вирішували питання розподілу житла, або його обміну. Відповідач по справі ОСОБА_3. також заявивши суду, що він давав гроші своїм батькам на сплату комунальних послуг, ніяк цей факт у суді не підтвердив. Допитані судом свідки на прохання відповідача, -ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11., на думку суду , не підтвердили доводи ОСОБА_3. з приводу того, що він тривалий час не мешкає у спірній квартирі з поважних причин.
Тому суд, не вбачає законних підстав для поновлення права відповідача по справі ОСОБА_3. на проживання у спірній квартирі. Суд вважає, що діями останнього дійсно завдається шкода матеріальному становищу позивачів по справі, так як останні змушені сплачувати великі суми комунальних послуг за своїх синів.
Тому згідно ст. 71 Житлового Кодексу України, позовні вимоги позивачів по справі повинні бути задоволені, так як на думку суду вони достатньо підтверджені у судовому засіданні. А зустрічний позов, з цих причин задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і у відповідності зі ст. 71, 72 , 64 Житлового Кодексу України, ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, - суд,
ВИРІШИВ;
Позов задовольнити у повному обсязі, та визнати ОСОБА_3 ОСОБА_4 такими що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вселення в квартиру, - відмовити.
Зобов'язати Відділ віз, міграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1
На рішення суду може бути подана заява, про апеляційне оскарження на протязі 10 днів, з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.