№ справа:122/9613/2012Головуючий суду першої інстанції:Кучеренко Наталія Володимирівна

№ провадження:11/190/564/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Петюшевої Н.М.,

Суддів -Кунцова В.О., Балахонова Б.Л.,

при секретарі -

за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 10.01.2013 року, якою кримінальна справа з обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований: АДРЕСА_1, проживаючий: АДРЕСА_2, в силу ст.. 89 КК України не судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України направлена прокуророві для організації додаткового розслідування.

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Судом дана кримінальна справа направлена на додаткове розслідування. Прийняте рішення суд мотивував тим, що органами досудового слідства допущена неповнота і неправильність, усунення яких неможливе на стадії судового розгляду, що виразилось у неповному встановленні даних про особу обвинуваченого, місця його перебування, що є порушенням ст. ст. 22, 64, 137 КПК України при провадженні досудового слідства.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що під час судового слідства було встановлено адресу проживання ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), за якою йому обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, умови якої він під час слідства не порушив. Питання про зміну запобіжного заходу не ставилося. Той факт, що ОСОБА_6 відсутній за місцем проживання та ухиляється від суду став відомим на стадії судового слідства. Зазначив, що суд повинен був за таких обставин, зупинити провадження по справі до його розшуку та необґрунтовано направив справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав свою апеляцію, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота і неправильність не може бути усунена в судовому засіданні.

Як вбачається з обвинувального висновку, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. За місцем фактичного проживання йому надсилались судові виклики, які повернулися на адресу суду з відміткою «повернуто відправнику за закінченням строку зберігання», що свідчить про те, що за зазначеною адресою ОСОБА_6 пошту не отримує.

Суд постановою від 07.12.2012р. в порядку ст.. 315-1 КПК України (1960р.) дав доручення органам МВС встановити фактичне місце перебування обвинуваченого та доставити його до суду. Судове доручення не виконано, про що надійшов рапорт працівника міліції, згідно якого за вищезгаданими адресами реєстрації та фактичного місця проживання (центр обліку безпритульних), встановити місцезнаходження ОСОБА_6 та доставити до суду не має можливості.

Відповідно до ст.. ст.. 223, 224 КПК України в обвинувальному висновку повинен бути зазначений список осіб, які підлягають виклику у судове засідання з зазначенням їх адрес. Разом з тим, органом досудового слідства в порушення цієї вимоги не встановлені належним чином дані про особу обвинуваченого, до яких відносяться місцеперебування останнього.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 на досудовому слідстві неодноразово оголошувався в розшук - постановами від 26.07.2012р. (а.с. 32), від 12.09.2012р. (а.с. 46), оскільки той зник з місця проживання, не зважаючи на обрану щодо нього міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Однак, слідчим заходів щодо зміни обраного запобіжного заходу не прийнято, а навпаки, 24.10.2012р. ОСОБА_6 повторно обрана підписка про невиїзд. У відповідності до характеристики ДІМ Центрального РВ міліції м. Сімферополя від 20.07.2012р. обвинувачений не має постійного місця проживання, за останнім відомим характеризується негативно (а.с. 90). Відповідно до акту наркологічного огляду від 26.10.2012р. ОСОБА_6 страждає алкоголізмом, внаслідок чого потребує лікування (а.с. 68).

Таким чином, відсутність даних про фактичне місцезнаходження обвинуваченого, невиконання судового доручення щодо встановлення таких даних та доставки його у судове засідання робить неможливим розглянути справу по суті щодо ОСОБА_6.

Доводи прокурора в апеляції про те, що обвинувачений почав ухилятись від явки до суду на стадії судового слідства не відповідають фактичним обставинам справи, з якої випливає, що судове слідство по даній кримінальній справі взагалі не проводилось, а ухилятись ОСОБА_6 почав ще на стадії досудового слідства, що підтверджується постановами слідчого про оголошення його в розшук.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що органи досудового слідства, в порушення вимог ст. 137 КПК України, формально поставились до повної та всебічної перевірки особи обвинуваченого.

Враховуючи той факт, що до компетенції суду не входить проведення розшуку, то колегія суддів вважає суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки на стадії досудового розслідування були допущені порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду по суті.

Доводи прокурора в апеляції про те, що суд повинен був за таких обставин, зупинити провадження по справі до розшуку обвинуваченого необґрунтовані, оскільки з метою забезпечення процесуальних прав учасників процесу, в даному випадку потерпілої ОСОБА_7, якій до цього часу не відшкодовано спричинений матеріальний збиток, справи необхідно розглядати у розумні строки та не допускати їх затягування.

Крім того, як зазначено вище суд давав доручення органам міліції про встановлення місця перебування обвинуваченого, яке не виконано, отже призупинення справи до його розшуку призведе до безпідставного затягування розгляду справи.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, а саме місце його перебування.

Таким чином, вище перелічені обставини свідчать про те, що у справі при проведенні досудового слідства допущена така неправильність і неповнота, яка не може бути усунута в ході судового слідства, що через ст. 281 КПК України є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

На думку судової колегії, суд дійшов правильного висновку про необхідність направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, в ході проведення якого необхідно усунути вищезгадані недоліки, суперечності та порушення кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 281, 362, 365-366 КПК України (в редакції 1960р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 10.01.2013р. про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 на додаткове розслідування - без зміни.

Судді

В.О. Кунцов Н. М. Петюшева Б.Л.Балахонов