Провадження № 22ц/790/5345/13 Головуючий 1-інст. - Страхова І.П.
Справа № 632/517/13-ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.
Категорія: житлові
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Бровченка І.О.,
суддів колегії - Піддубного Р.М., Швецової Л.А.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити і виділити йому в користування в кв. АДРЕСА_1 кімнату житловою площею 10, 3 кв.м., а відповідачам - виділити кімнату площею 18,1 кв.м. з балкон до неї, а кухню, туалет, ванну кімнату, коридори та кладову залишити в загальному користуванні.
В обґрунтування позову послався на те, що з відповідачкою ОСОБА_6 перебуває у шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_4, яка має доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спірна квартира є приватизованою та знаходиться у спільній власності сторін.
Зазначив, що у квартирі постійно проживають він та відповідач ОСОБА_6, їх донька із онукою проживають окремо.
Між ним та його дружиною склалися неприязні стосунки, і як наслідок постійно виникають суперечності щодо оплати комунальних платежів та користування спільною власністю.
У судовому засіданні суду першої інстанції відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2013 року позов задоволено.
Визначено порядок користування кв. АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_5 у користування ізольовану кімнату житловою площею 10,3 кв.м., ОСОБА_6, ОСОБА_4 виділено кімнату житловою площею 18,1 кв.м. Кухню, туалет, ванну кімнату, коридори та кладову - залишено в загальному користуванні.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушенням норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виділення позивачу кімнати площею - 10, 30 кв.м. не погіршує житлові умови співвласників квартири, а також із порядку користування квартирою, який склався між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_4 не проживає на спірній житловій площі.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі є співвласниками в рівних частинах кв. АДРЕСА_1
Дана квартира складається з 2-х кімнат, загальної площею 46, 40 кв.м., з них 28, 40 кв.м. житлової площі, у тому числі: 1- а кімната 10.30 кв.м., 2-а кімната 18.10 кв.м., кухні площею 5.90 кв.м., ванної кімнати площею 2.10 кв.м., вбиральної 1.20 кв.м., коридору 6.80 кв.м., вбудованої шафи 04:0.9 кв.м. та балкону 2.40 кв.м.
Таким чином, частка кожного із співвласників становить по 9, 46 кв.м.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 цього Кодексу власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно до ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.
Виходячи з цих положень, порядок користування жилими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення за розміром відповідають часткам цих осіб у квартирі.
Як вбачається з матеріалів справи згода про визначення порядку користування спірною квартирою між сторонами не досягнута, а запропонований позивачем варіант порядку користування квартирою не відповідає його частці у праві спільної часткової власності, оскільки на 1\3 частини приходиться 9,46 кв.м, тоді як площа яку просить надати позивач складає 10,3 кв.м.
Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції позивачу виділив в користування одному ізольовану кімнату, а відповідачам: ОСОБА_6, ОСОБА_4, яка при цьому має двох неповнолітніх дітей, також одну кімнату.
Такий відступ від частин у праві спільної часткової власності сторін, з урахуванням обставин справи є значним.
В зв'язку з наведеним висновок суду першої інстанції, що запропонований варіант розподілу, який на 0.84 кв.м. перебільшує частку позивача, не погіршує житлові умови співвласників квартири, судова колегія вважає необґрунтованим.
Факт того, що відповідач ОСОБА_4 не проживає на спірній житловій площі є безпідставною та будь-яких правових підстав за собою не тягне, оскільки вона є співвласником даної квартири та має рівні права, як власник.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є суттєвими, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ч. 1 п. 2 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовільнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2013 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: