ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2013 року Справа №827/1196/13-а
м. Севастополь
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємйця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансовій санкції та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 91,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не здійснив сплату фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 91,01 грн.
Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 48-49).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав ( а.с. 25-29, 33-35, 39-41, 45-47).
Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Встановлено, що відповідач зареєстрований Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 17.01.2007 р. як фізична особа-підприємець (а. с. 5).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців встановлюється у розмірі 34,7 відсотка на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з пунктом 3.2 розділу III Порядку про формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 під № 1014/18309 (далі - Порядок № 22-2) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідно до п. 2.2 розділу II Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником: в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається); на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з - електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.
Підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. під № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5) встановлено, що платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який він сплачується.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язаний самостійно сплатити суму єдиного внеску, заявлену в звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України в розмірі 650,37 грн. до 20.01.2012 року.
Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції № 21-5, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
У встановлений законом строк, відповідачем зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік сплачені були із затримкою.
Згідно з частиною 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 за несвоєчасну сплату єдиного внеску Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя до відповідача рішенням № 1281 від 11.09.2012 р. застосовані фінансові санкції в розмірі 65,04 грн. та нарахована пеня у сумі 25,97 грн. (зворотній а. с. 3).
В рахунок сплати заборгованості, зазначеної у вимозі, від боржника грошових коштів не надходило.
Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед бюджетом за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 91,01 грн. що підтверджується матеріалами справи.
На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя, задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Героїв Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059, ЄДРПОУ 22275002, р/р 37197104002702 у відділенні ДКГ управління Державного казначейства України у м. Севастополі МФО 854509) заборгованість по фінансовій санкції і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік в сумі 91 (дев'яносто одна ) грн. 01 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько