Справа № 685/763/13-к

Провадження № 1-кп/685/46/13

В И Р О К

іменем України

14 серпня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., при секретарі Дондель Т.В., за участю прокурора Косік С.М., обвинуваченого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому, відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальну провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2013 року за № 12013240240000097 про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт Базалія Теофіпольського району, проживає по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, старшого бухгалтера відділу № 4 смт Базалія ТОВ «Україна-2001», одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 р. ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого бухгалтера відділу № 4 смт Базалія ТОВ «Україна-2001», до службових обов'язків якого входить ведення бухгалтерського обліку відділу, підготовка документів з приводу нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства, діючи умисно, з метою подальшого привласнення грошових коштів, оформив документацію про прийняття ОСОБА_3 на роботу сторожем у господарство з погодинною оплатою праці.

В подальшому ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 не виконував ніяких робіт, до нарядів на його відрядну роботу в конторі відділу № 4 смт Базалія ТОВ «Україна-2001», що у смт Базалія по вул. Леніна, 43, умисно вносив неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 впродовж вересня 2012 р. - березня 2013 р. щоденно працював сторожем відділу та здійснював охорону ставка, які завіряв своїм підписом та передавав до ТОВ «Україна-2001» для здійснення виплати заробітної плати.

Внаслідок вчиненого, обвинуваченим було привласнено грошові кошти в сумі 6163 грн. 26 коп., які призначалися для виплати заробітної плати ОСОБА_3, чим заподіяв ТОВ «Україна-2001» збитки на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, а внесенням службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей - ч. 1 ст. 366 КК України.

17 червня 2013 року в смт Теофіполь між ТОВ «Україна-2001» в особі представника потерпілої юрособи виконавчого директора ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про примирення.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 повністю та беззаперечно визнав свою вину у скоєнні відносно ТОВ «Україна-2001» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Сторонами визначена міра покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у виді обмеження волі строком 2 роки, а за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - у виді обмеження волі строком 1 рік, із застосуванням до обох злочинів ст. 69 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів, згідно ст. 70 КК України, сторони визначили, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 69 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю.

Сторони угоди дійшли згоди щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 1 рік 3 місяці.

Підставами для застосування ст. 69 КК України сторони вбачають щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне і повне відшкодування завданого збитку підозрюваним.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся. Зазначив, що угоду з представником цивільного позивача вони уклали добровільно, просив суд її затвердити, погоджується на призначення остаточного покарання у виді обмеження волі строком 2 роки зі звільненням від відбуття покарання та встановлення іспитового строку 1 рік 3 місяці. Йому відомі та зрозумілі характер обвинувачення, вид покарання, інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди, такі як обмеження права на оскарження вироку та відмова від права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана буде довести кожну обставину щодо злочинів, в яких його обвинувачують, права мовчати, права допитати під час судового засідання свідків обвинувачення, права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Обвинуваченому також зрозумілі наслідки невиконання ним угоди, які полягають у скасуванні вироку, яким затверджена угода та направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку. Йому також зрозуміло, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої законом.

Представник потерпілого ОСОБА_2 погодився на призначення обвинуваченому остаточного покарання у виді обмеження волі строком 2 роки зі звільненням від відбуття покарання та встановлення іспитового строку 1 рік 3 місяці та просив суд затвердити угоду. Наслідки її укладення та затвердження, зокрема, обмеження права на оскарження вироку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за привласнення коштів в сумі 6163 грн. 26 коп. та службовому підробленні, а також змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, йому відомі та зрозумілі.

Прокурор не заперечує проти затвердження даної угоди, так як вона відповідає вимогам КПК України, підстав для відмови у її затвердженні немає.

Заслухавши пояснення сторін, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання, що умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, а тому вона підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченому узгодженого покарання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 привласнив шляхом зловживання службовим становищем та вчинивши службове підроблення грошові кошти в сумі 6163 грн. 26 коп., його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості, якими, згідно ст. 12 КК України, є злочини, передбачені ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, може бути укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення йому узгодженого остаточного покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі строком 2 роки без позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю, зі звільненням від відбуття покарання та встановлення іспитового строку 1 рік 3 місяці. Йому зрозумілі його права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Покарання, узгоджене сторонами, визначене в межах санкцій ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що його пом'якшують і обтяжують. Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне і повне відшкодування завданого збитку потерпілому. Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Суд погоджується з висновком сторін угоди, що наявні пом'якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому з урахуванням особи винного, відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, вбачає за можливе не призначати по жодному із вчинених злочинів обов'язкового додаткового покарання, яким є позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Суд також погоджується з можливістю виправлення обвинуваченого без відбування покарання зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

Представнику потерпілого зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України,

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, укладену 17 червня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-2001».

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі строком два роки;

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі строком один рік.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі строком два роки.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року трьох місяців іспитового строку не вчинить нового злочину.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя Самойлович А.П.