Справа №22ц -775/7990/2013 року Головуючий у 1 інстанції Назарцева В.О.

Категорія: 33 Доповідач Лісовий О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,

Суддів: ЯНЧУК Т.О., МОГУТОВОЇ Н.Г.

При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 24 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 24 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, із змісту її апеляційної скарги вбачається, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого процесуального законодавства, вказує на те, що судом першої інстанції жодного разу не викликалися свідки, вказані у позовній заяві.

Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду із вказаним позовом про відшкодування матеріальних збитків, зазначила, що 12 листопада 2011 року відповідачем по справі, який на той час працював слідчим СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України відносно її брата ОСОБА_3, якого у грудні того ж року було затримано.

Вона приїхала до відповідача і той запропонував їй сплатити 8 000 грн. для звільнення брата під заставу та 4 000 грн. за його послуги.

Погодившись з пропозицією відповідача, вона передала останньому 12 000 грн. після чого брата звільнили під заставу.

30 березня 2012 року відповідач знову викликав її до себе і запропонував сплатити йому ще 2 500 грн., щоб перейти на іншу статтю КК України.

Не погодившись з такою пропозицією вона написала заяву до прокуратури про те, що відповідач вимагає у неї гроші, після чого відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за корупційні діяння за ч. 1 ст.172-2 КУпАП, йому було призначено покарання у вигляді штрафу - 2 250 грн. на користь держави.

Оскільки відповідач незаконно отримав від неї гроші у розмірі 12 000 грн., добровільно повертати їх не бажає, від спілкування з нею уникає, просила суд стягнути з відповідача заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 12 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши доповідача, позивачку ОСОБА_1, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав:

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що позивачка в обгрунтування своїх позовних вимог не надала жодних доказів передачі відповідачу грошей у розмірі 12 000 грн.

ЇЇ посилання на постанову суду від 2012 року /а.с.7 - 10/ про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не є доказом передачі останньому саме 12 000 грн., із вказаної постанови вбачається, що відповідач незаконно вимагав у позивачки тільки 2 500 грн., які згідно зазначеної вище постанови відповідач не отримав.

З приводу незаконного отримання відповідачем грошей у розмірі 12 000 грн., позивачка до прокуратури та інших правоохоронних органів не зверталася, будь-які письмові докази про передачу грошей відповідачу по справі відсутні.

Показання свідків про те, що їм відомо про передачу позивачкою грошей відповідачу, не можуть бути покладені в основу рішення, як правильно зазначено судом першої інстанції свідки є заінтересованими на користь позивачки, оскільки є близькими родичами особи, яка була притягнута у свій час до кримінальної відповідальності.

Таким чином рішення суду законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308 , 314, 315 ЦПК України апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: