Судове рішення #31503657

Номер провадження № 11-кп/785/186/13

Головуючий у першій інстанції Куркан М. М.

Доповідач Сахно П. Д.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


13.08.2013 року м. Одеса


Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого Сахно П.Д.

Суддів Масткюка П.І., Слободяника І.К.

Секретаря судового засідання Кофової А.Г.

Прокурора Бивалінна П.А.

Обвинуваченого ОСОБА_2

Законного представника ОСОБА_3


розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одесі 13.08.2013 року апеляцію прокурора на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2013 року.


Цім вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, раніше не судимий;


Затверджено угоду про примирення, укладена 25.03.2013 року представником потерпілого ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" Кожухарь О.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №120131703800000861 від 15.03.2013 року, та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, та застосовано в порядку статті 105 КК України до ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.


ВСТАНОВИЛА:


Колегія суддів


Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину з наступних підстав.


Так, 14.03.2013 року о 18 годин 40 хвилин ОСОБА_2 таємно викрав з приміщення ТЦ ТОВ " Метро Кеш Енд Кері Україна", який розташований за адресою: вул. М. Жукова 101, с. Мізікевича, на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району, Одеської області, спортивну сумку марки "Nike Football" вартістю 319 гривень 99 копійок, яка належить на праві приватної власності ТОВ " Метро Кеш Енд Кері Україна"


В апеляції прокурор просить скасувати вирок ТОВ " Метро Кеш Енд Кері Україна" та повернути обвинувачений акт у той же суд, для розгляду зі стадії підготовчого засідання, посилаючись на те, що КПК України не передбачає можливість узгодження примусових заходів виховного характеру та звільнення від кримінальної відповідальності.

Також в апеляції прокурор вказує на те, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності із застосуванням щодо нього примусових заходів виховного характеру, так як згідно ст. 97 ч. 1 КК України звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього із застосуванням щодо нього примусових заходів виховного характеру може застосовуватись, якщо ним вчинено злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_2 и законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів, прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.


Так, згідно ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.


Так, приймаючи до уваги диспозицію ст. 471 КПК України, колегія суді вважає, що ст. 471 КПК України не передбачено, що при укладенні угоди про примирення, можливо узгоджувати застосування примусових заходів у вигляді примусових заходів виховного характеру та звільнення від кримінальної відповідальності.


Таким, чином, суд першої інстанції не мав право задовольняти угоду про примирення, так як ця угода не відповідає ст. 471 КПК України, оскільки в ній відсутні відомості узгодження сторін про призначення покарання яке передбачене в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України та можливість звільнення від його відбування з випробуванням.


Приймаючи вищевказане, колегія суддів вважає, що угода та висновок суду не відповідають вимокам КПК України та КК України.


Приймаючи до уваги ст. 412 КПК України колегія судів приходи до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню, з направленням справи на новий розгляд в суді першої інстанції.


Керуючись ст. 407,412, 415 колегія суддів


УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2013 року відносно ОСОБА_2 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Судді:

П.Д. Сахно П.І. Мастюк І.К. Слободяник



Копія вірна:

Суддя апеляціного суду

Одеської області П.Д. Сахно



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація